- •Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання
- •Уява і органічні процеси
- •3. Вищі почуття та їх види
- •4. Мислення як процес і як діяльність
- •5. Розвиток мислення в онтогенезі
- •6. Поняття про пам'ять її значення в життєдіяльності людини
- •7. Основні форми мислення поняття судження умовивід
- •8. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі
- •9. Мислення і процес розв'язування задач. Проблемна ситуація і задача
- •10. Види емоційних станів
- •11. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
- •12. Мислення людини і тварини
- •13. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності
- •14. Відтворення його види
- •15 Основні форми мислення поняття судження умовивід
- •16.Соціальна природа уяви. Функції уяви
- •17. Забування його причини та боротьба з ним. Закон забування г.Еббінгауза
- •Уява і органічні процеси
- •1) Щоб раніше утворені системи зв'язків, їх структура були детерміновані характером раніше сприйнятих предметів;
- •2) Щоб вони розпалися (дисоціація) і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізуються в діяльності людини.
- •19. Розвиток мислення в онтогенезі
- •20. Роль уяви в різних видах діяльності особистості
- •21. Процеси і закономірності пам'яті
- •22. Індивідуальні особливості пам'яті
- •23. Поняття про емоції та почуття їх роль практичній і пізнавальній діяльності
- •24. Вікові та індивідуальні особливості пам’яті
- •25. Фізіологічні основи емоцій та почуттів результати нейрофізіологічних експериментів
- •26. Класифікації і види пам'яті
- •27. Довільне й мимовільне запам'ятовування
- •28. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
- •29.Поняття про емоційні стани, їх класифікація
- •30. Розвиток пам’яті в онтогенезі. Виховання пам’яті.
- •31. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •32. Мислення і процес розв’язування задач. Проблемна ситуація і задача.
- •33.Вищі почуття, їх види.
- •34. Розумові дії та операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація.
- •35.Індивідуальні особливості емоційної сфери.
- •36.Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
- •37. Історичний розвиток мислення людини.
- •38. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі.
- •39. Зв’язок мислення з мовою і мовленням.
- •40. Властивості емоцій і почуттів.
- •41.Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •42. Мрія як особливий вид уяви. Мрії і практична діяльність.
- •43. Формування розумових дій (п. Я. Гальиерін).
- •44. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •45. Індивідуальні особливості мислення людини.
- •46. Вищі почуття, їх види.
- •47. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •48. Індивідуальні особливості емоційної сфери.
- •49. Уява та органічні процеси.
- •1) Щоб раніше утворені системи зв'язків, їх структура були детерміновані характером раніше сприйнятих предметів;
- •2) Щоб вони розпалися (дисоціація) і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізуються в діяльності людини.
- •50. Природа пам’яті: Психологічні, фізіологічні та хімічні теорії пам’яті.
- •51.Емоційні особливості особистості.
- •52. Соціальна природа уяви. Функції уяви.
- •53.Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
- •54. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
- •55. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •56. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
- •57.Основні форми мислення: Поняття, судження, умовивід.
- •58. Вищі почуття, їх види.
- •59. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •60. Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
34. Розумові дії та операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація.
Розумові дії - це дії з об'єктами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них
Ці дії відбуваються подумки за допомогою мовлення. Перш ніж діяти з предметами, людина це робить подумки, не вступаючи в контакт з цими предметами. Дії мислення формуються на основі зовнішніх практичних дій.
АНАЛІЗ - це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.
Аналіз у мисленні є продовженням того аналізу, що відбувається в чуттєвому відображенні об'єктивної дійсності. Об'єктом аналізу можуть бути будь-які предмети та їхні властивості.
СИНТЕЗ - це мисленнєва операція об'єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об'єктів у єдине, якісно нове ціле.
Синтезувати можна елементи, думки, образи, уявлення. Аналіз і синтез - це головні мисленнєві операції, які в єдності забезпечують повне та глибоке пізнання дійсності.
ПОРІВНЯННЯ - це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.
Операції порівняння можуть бути різними за складністю, залежно від завдання чи змісту порівнюваних об'єктів. Порівнянню належить важлива роль у розкритті істотних ознак предметів.
АБСТРАГУВАННЯ - це уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві.
Виокремлення в процесі абстрагування ознак предмета і розгляд їх незалежно від інших його ознак стають самостійними операціями мислення. Зокрема, спостерігаючи переміщення в просторі різних за характером об'єктів - машини, людини, птаха, хмар, небесних тіл, ми виокремлюємо рух як спільну для них властивість і осмислюємо його як самостійну категорію.
Абстрагування готує ґрунт для глибокого узагальнення.
УЗАГАЛЬНЕННЯ виявляється в мисленнєвому об'єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування.
Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова. Слово здійснює свою узагальнювальну функцію, спираючись на знакову природу відображуваних ним істотних властивостей і відношень, які є в об'єктах. Узагальнення виокремлених рис предметів та явищ дає змогу групувати об'єкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Наприклад, види й роди збройних сил.
КЛАСИФІКАЦІЯ - це групування об'єктів за видовими, родовими та іншими ознаками.
Її здійснюють з метою розмежування і подальшого об'єднання предметів на підставі їх спільних істотних ознак; класифікація сприяє впорядкуванню знань і глибшому розумінню їх смислової структури.
Щоб здійснити класифікацію, потрібно чітко визначити її мету, а також ознаки об'єктів, що підлягають класифікації, порівняти їх за істотними ознаками, з'ясувати загальні підстави класифікації, згрупувати об'єкти за визначеним принципом.
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ - це упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об'єктів.
Систематизація забезпечує розмежування та подальше об'єднання не окремих предметів, як це відбувається при класифікації, а їх груп і класів.
Загальним механізмом операційної діяльності мислення є аналітико-синтетична робота великих півкуль головного мозку.
Конкретизація - це перехід від загального до одиничного, яке відповідає цьому загальному
В навчальній діяльності конкретизувати - означає навести приклад, факт, який підтверджує загальне, теоретичне положення. Конкретизація має велике значення, оскільки пов'язує наші теоретичні знання з життям і практикою, допомагає правильно зрозуміти дійсність.
