31. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.

Емоційний тон відчуттів. Емоційний тон відчуттів є філогенетично найдавнішою емоційною реакцією. Він пов´язаний з переживанням задоволення чи незадоволення в процесі відчуття. Це контактний вид емоційного реагування. Для емоційного тону відчуттів характерне реагування на окремі властивості об´єктів або явищ: приємний чи неприємний запах хімічних речовин або смак продуктів; приємний або неприємний звук, який дратує чи тішить тощо.

Функції емоційного тону відчуттів.

•Перша функція емоційного тону відчуттів, на яку в основному вказує багато авторів, - орієнтувальна, котра полягає в повідомленні організму, чи небезпечний той або інший вплив, чи він є бажаним або його треба позбутися.

•Другою функцією емоційного тону відчуттів є забезпечення зворотного зв´язку, завдання якого - повідомляти людині й тваринам, що біологічну потребу задоволено (і тоді виникає позитивний емоційний тон - задоволення) або не задоволено (і тоді виникає негативний емоційний тон - невдоволення).

•Третя функція емоційного тону відчуттів пов´язана з необхідністю виявляти певні види поведінки доти, поки не буде досягнуто потрібного організму результату.

Настрій - загальний емоційний стан, що забарвлює протягом тривалого проміжку часу психічні процеси і поведінку людини. Настрій в першу чергу залежить від світогляду людини, його соціальної діяльності і спрямованості в цілому, проте воно може бути пов'язане і із станом здоров'я, порою року, погодою, навколишніми умовами і тому подібне.

Емоція. Будучи важливим чинником емоційної сфери людини, емоції є процесом безпосереднього переживання почуття. Суб'єктивно вони проявляються як позитивний стан захоплення, насолоди чи як негативний стан незадоволення. Кожна емоція має власну картину суб'єктивного переживання і характеризується лише їй властивим набором виразних рухів. Вона може бути зумовлена реальними чи уявними ситуаціями.

Емоції людини дуже різноманітні. Найчастіше їх класифікують за ступенем впливу, згідно з яким виокремлюють стенічні й астенічні емоції.

Стенічні емоції спонукають до дій, вчинків, стимулюють діяльність організму. Такою, наприклад, є емоція радості. При виникненні стенічних емоцій у людини відбувається тонізація м'язової системи, і вона поривається до активних дій.

Астенічні емоції розслаблюють людину, роблять її пасивною, замкнутою. Переживаючи їх, людина нерідко втрачає віру у власні сили і може активну діяльність замінювати на безплідну фантазію.

Пристрасть - стійкий і тривалий прояв емоцій, що є домінуючим мотивом діяльності. Пристрасть може бути позитивною або негативною. Позитивною можна назвати пристрасть до навчання, професійного вдосконалення, що забезпечує розквіт, розвиток особистості. Пристрасність в роботі - важлива емоційна якість учителя. Негативні пристрасті - алкоголь, наркотики, гроші, речі. За наявності такого роду пристрастей людина втрачає моральне обличчя, стає рабом своїх жадань.

Стрес - психічний стан, викликаний екстремальними для цієї особи умовами. Стрес має ряд проявів : фізіологічні (зміна пульсу, забарвлення шкірних покривів, потовиділення, напруга м'язів) і психічні (зміна емоційно-моторної і емоційно-сенсорної стійкості, уваги, пам'яті, мислення, поява імпульсивних дій і тому подібне). Нині суспільство виявляє підвищену цікавість до стресових станів людей. Це визначається широким поширенням професій, пов'язаних з високою психічною напруженістю.

Афект - нестримно і бурхливо протікаюча емоція вибухової властивості, відносно короткочасна. Афект має яскраво виражені зовнішні ознаки: підвищену рухову активність або, навпаки, атрофію рухів ("остовпів" від радості). Афект охоплює людину внаслідок послаблення контролю свідомості над протіканням емоцій (гнів, лють, страх і тому подібне).

Фрустрація. Свідченням її є негативний емоційний стан, що супроводжується усвідомленням неможливості досягти поставленої мети. Виникає фрустрація, коли на шляху до поставленої мети людина зустрічає реально нездоланні перешкоди або сприймає їх такими. Тоді можуть з'являтися різні зміни в поведінці і самосвідомості особистості. Рівень фрустрації залежить від сили та інтенсивності її причини, функціонального стану людини, а також її досвіду емоційного реагування на життєві труднощі. Як правило, фрустрація супроводжується широкою гамою негативних емоцій: страхом, розлюченістю, гнівом, роздратуванням, сумом, почуттям провини тощо. Іноді фрустрацію розглядають як одну з форм психологічного стресу.