- •Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання
- •Уява і органічні процеси
- •3. Вищі почуття та їх види
- •4. Мислення як процес і як діяльність
- •5. Розвиток мислення в онтогенезі
- •6. Поняття про пам'ять її значення в життєдіяльності людини
- •7. Основні форми мислення поняття судження умовивід
- •8. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі
- •9. Мислення і процес розв'язування задач. Проблемна ситуація і задача
- •10. Види емоційних станів
- •11. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
- •12. Мислення людини і тварини
- •13. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності
- •14. Відтворення його види
- •15 Основні форми мислення поняття судження умовивід
- •16.Соціальна природа уяви. Функції уяви
- •17. Забування його причини та боротьба з ним. Закон забування г.Еббінгауза
- •Уява і органічні процеси
- •1) Щоб раніше утворені системи зв'язків, їх структура були детерміновані характером раніше сприйнятих предметів;
- •2) Щоб вони розпалися (дисоціація) і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізуються в діяльності людини.
- •19. Розвиток мислення в онтогенезі
- •20. Роль уяви в різних видах діяльності особистості
- •21. Процеси і закономірності пам'яті
- •22. Індивідуальні особливості пам'яті
- •23. Поняття про емоції та почуття їх роль практичній і пізнавальній діяльності
- •24. Вікові та індивідуальні особливості пам’яті
- •25. Фізіологічні основи емоцій та почуттів результати нейрофізіологічних експериментів
- •26. Класифікації і види пам'яті
- •27. Довільне й мимовільне запам'ятовування
- •28. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях та почуттях
- •29.Поняття про емоційні стани, їх класифікація
- •30. Розвиток пам’яті в онтогенезі. Виховання пам’яті.
- •31. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •32. Мислення і процес розв’язування задач. Проблемна ситуація і задача.
- •33.Вищі почуття, їх види.
- •34. Розумові дії та операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація.
- •35.Індивідуальні особливості емоційної сфери.
- •36.Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
- •37. Історичний розвиток мислення людини.
- •38. Розвиток емоцій і почуттів в онтогенезі.
- •39. Зв’язок мислення з мовою і мовленням.
- •40. Властивості емоцій і почуттів.
- •41.Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •42. Мрія як особливий вид уяви. Мрії і практична діяльність.
- •43. Формування розумових дій (п. Я. Гальиерін).
- •44. Форми переживання почуттів: емоційний тон відчуттів, настрій, емоції, афект, стрес, фрустрація, пристрасть.
- •45. Індивідуальні особливості мислення людини.
- •46. Вищі почуття, їх види.
- •47. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •48. Індивідуальні особливості емоційної сфери.
- •49. Уява та органічні процеси.
- •1) Щоб раніше утворені системи зв'язків, їх структура були детерміновані характером раніше сприйнятих предметів;
- •2) Щоб вони розпалися (дисоціація) і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що актуалізуються в діяльності людини.
- •50. Природа пам’яті: Психологічні, фізіологічні та хімічні теорії пам’яті.
- •51.Емоційні особливості особистості.
- •52. Соціальна природа уяви. Функції уяви.
- •53.Індивідуальні особливості і типи пам’яті.
- •54. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
- •55. Мислення як вищий психічний пізнавальний процес. Мислення і чуттєве пізнання.
- •56. Способи вираження емоцій. Виразні рухи в емоціях і почуттях.
- •57.Основні форми мислення: Поняття, судження, умовивід.
- •58. Вищі почуття, їх види.
- •59. Уява як процес випереджаючого відображення людиною дійсності.
- •60. Поняття про мнемічні дії. Мнемотехніка і мнемотехнічні прийоми.
22. Індивідуальні особливості пам'яті
Дослідники відзначають істотне розмаїття індивідуальних особливостей у людей, що виявляється у швидкості, точності, міцності запам'ятовування та готовності до відтворення.
Швидкість запам'ятовування визначається кількістю повторень, необхідних для запам'ятовування нового матеріалу. Точність запам'ятовування характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовувалося.
Міцність запам'ятовування виявляється у тривалості збереження заученого або повільності його забування. Готовність до відтворення - у тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй знання, вміння, навички.
Індивідуальні відмінності пам'яті зумовлені типом вищої нервової діяльності (ВНД). При зіставленні показників ефективності пам'яті з виразністю основних трьох безумовних властивостей ВНД (сили, лабільності, врівноваженості) було встановлено поступові взаємозв'язки. Люди з сильною нервовою системою мають кращі показники пам'яті при роботі в ускладнених умовах, бо у них більш вираженою є швидкість утворення умовних рефлексів. Вони виявляють переваги в заучуванні складного матеріалу з недостатньою логічністю. У людей зі слабкою нервовою системою існують переваги при запам'ятовуванні логічно пов'язаної вербальної інформації.
Індивіди з лабільною нервовою системою мають більшу продуктивність мимовільного запам'ятовування, з інертною - переваги в довільному запам'ятовуванні.
Більш збудливі індивіди виявляють переваги при запам'ятовуванні вербального матеріалу. Наочний матеріал краще запам'ятовують особи з переважанням гальмування.
Встановлено, що люди холеричного темпераменту здібні до швидкого і міцного запам'ятовування, не відчувають суттєвих труднощів у разі потреби їх швидко змінити. Сангвініки швидко, але не дуже міцно запам'ятовують. Для флегматиків характерне повільне, але міцне запам'ятовування. Меланхоліки схожі з флегматиками в динамічних аспектах роботи пам'яті, але відрізняються при цьому підвищеною вразливістю. Темперамент впливає не тільки на динаміку процесів запам'ятовування і відтворення, але й на їхню емоційну виразність. Так, сангвінік, навіть хвилюючись, красиво, артистично розповість, створить враження вихованої людини. Флегматик навіть у конфліктних ситуаціях констатує факти без надмірної емоційності, наче збоку. Меланхолік підсилює сльози, скорботу, непереборність бар'єрів на шляху до успіху, справляє враження людини інфантильної.
Індивідуальні якісні відмінності в пам'яті виявляються в тому, що в одних людей ефективніше закріплюється образний матеріал (предмети, зображення, звуки, кольори та ін.), в інших - словесний логічний матеріал (поняття, зображення, думки, числа тощо), у ще інших - немає явного переважання в запам'ятовуванні певного матеріалу. Тому у психології розрізняють наочно-образний, словесно-абстрактний і проміжний, або змішаний, типи пам'яті. Ці типи частково зумовлені співвідношенням першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини, головні чинники - умови життя та вимоги професійної діяльності. Наочно-образний тип пам'яті характерний для живописців, письменників, музикантів, словесно-абстрактний - для науковців. Змішаний тип пам'яті спостерігається в людей, у діяльності яких не помітні переваги певного типу. Кожен із типів пам'яті ґрунтується на певних природних задатках, але формується і в процесі діяльності.
В умовах навчання і професійної діяльності здійснюється сенсибілізація органів чуття, формування певної мотивації і цілеспрямованості, оволодіння раціональними способами пошуку і переробки інформації. Усе це забезпечує високу ефективність пам'яті як у виявленні загальних закономірностей, так і в плані її індивідуальної специфічності у конкретної особи.
