- •Предмет, завдання і функції педагогіки. Система педагогічних наук.
- •Методи педагогічних досліджень.
- •3.Фактори розвитку особистості
- •4.Теорії розвитку особистості
- •5. Мета та основні напрями виховання.
- •6. Вимоги до особистості вчителя. Авторитет учителя.
- •7.Основні дидактичні системи (концепції )
- •9.Процес засвоєння знань: етапи і рівні
- •10.Принципи навчання, їх характеристика.
- •11.Зміст освіти. Його компоненти. Навчальний план, навчальна програма, підручник, посібник.
- •12. Словесні, наочні та практичні методи навчання.
- •14.Проблемне навчання: його сутність, особливості, етапи.
- •15.Проектний метод навчання
- •Контроль навчання, його функції, види, методи.
- •17. Оцінювання результатів навчання.
- •18. Форми організації навчання. Історичний розвиток форм навчання.
- •20. Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці.
- •21. Процес виховання, його особливості і етапи.
- •22. Концепції виховання.
- •23. Принципи виховання, їх характеристика.
- •24. Методи формування свідомості вихованців.
- •25. Методи впливу на підсвідомість вихованців.
- •26. Методи організації діяльності і формування досвіду поведінки вихованців.
- •27. Методи оцінювання (стимулювання) поведінки і діяльності вихованців.
- •28. Колектив, його ознаки та етапи розвитку. Педагогічне керівництво формуванням колективу.
- •29. Організація самовиховання учнів.
- •30. Вихованість особистості. Критерії та ступені вихованості. Методи діагностування вихованості учнів.
15.Проектний метод навчання
Проектний метод в навчанні не є новим. Вперше вжив слово «проект» у 1908 р. Д. Снезден.
В основі метода проектів – розвиток пізнавальних інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, проявляти компетенцію у питаннях, пов’язаних з темою проекту; розвиток практичного мислення. Цей метод завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного часу. При організації роботи над проектами повинні застосовуватися різні види діяльності: пізнавальна, ціннісно-орієнтовна, естетична, перетворювальна, комунікативна.
Загальним у всіх типах проектів є залучення учнів до колективної діяльності. Однак проектне навчання і є особистісно зорієнтованим, воно дозволяє учням навчатися. В. Гузєєв відзначає, що проектне навчання – корисна альтернатива класно-урочній системі, натомість не повинно витісняти його [2].
Проекти бувають монопредметні, міжпредметні і позапредметні. Монопредметний проект може виконуватися в системі класно-урочної роботи; міжпредметні і позапредметні здійснюються протягом частини уроку, одного або декількох уроків, декількох днів або тижнів.
Алгоритм проектного навчання включає п’ять основних кроків:
1. Вибір проблеми, визначення актуальності теми проекту.
2. Створення першої творчої групи (напрацювання ідей і способів вирішення).
3. Створення другої групи (одночасно з першою напрацьовуються ідеї і способи вирішення проблеми);
4. Обмін інформацією між групами (круглий стіл).
5. Захист результату діяльності, вироблення спільного рішення.
Проекти можуть бути декількох видів: дослідницькі, інформаційні, творчі (продуктивні), пригодницько-ігрові (драматизаційні) та інші .
Н. Наволокова виділяє такі типи проектів: творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані, дослідницькі.
При розробці проектів перед учнями ставиться проблема – виконання творчого проекту. Робота планується в референтній групі, мікросоціумі, визначається загальна мета і термін виконання, розподіляються ролі в залежності від схильностей, здібностей, ЗУН, професійної готовності. Проект виконується як в межах шкільного курсу, так і на позаурочних заняттях.
Навчальний проект, з точки зору учня, – це можливість виконувати щось цікаве самостійно в групі чи самому, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє виявити себе, випробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно результат (досягнення)
15.Проектний метод навчання. Головна ідея проектного методу: з великим захопленням виконується дитиною лише та діяльність, яка обрана ним самим вільно; діяльність будується не в руслі навчальної дисципліни.
В основі метода проектів – розвиток пізнавальних інтересів учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, проявляти компетенцію у питаннях, пов’язаних з темою проекту; розвиток практичного мислення. Цей метод завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного часу. При організації роботи над проектами повинні застосовуватися різні види діяльності: пізнавальна, ціннісно-орієнтовна, естетична, перетворювальна, комунікативна.
Загальним у всіх типах проектів є залучення учнів до колективної діяльності. Однак проектне навчання і є особистісно зорієнтованим, воно дозволяє учням навчатися. В. Гузєєв відзначає, що проектне навчання – корисна альтернатива класно-урочній системі, натомість не повинно витісняти його.
Успіх навчання багато в чому залежить від готовності вчителя організувати проектну діяльність учня і управляти процесом проектування. Успішне педагогічне управління дає можливість учням навчитися самим виявляти проблеми, визначати мету і шляхи її досягнення, мотивувати свою роботу, розподіляти і планувати свою діяльність, дотримуватися графіку самостійної роботи.
Алгоритм проектного навчання включає п’ять основних кроків:
1. Вибір проблеми, визначення актуальності теми проекту.
2. Створення першої творчої групи (напрацювання ідей і способів вирішення).
3. Створення другої групи (одночасно з першою напрацьовуються ідеї і способи вирішення проблеми);
4. Обмін інформацією між групами (круглий стіл).
5. Захист результату діяльності, вироблення спільного рішення.
Проекти можуть бути декількох видів: дослідницькі, інформаційні, творчі (продуктивні), пригодницько-ігрові (драматизаційні) та інші [1].
Н. Наволокова виділяє такі типи проектів: творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані, дослідницькі.
