4,Особивості функціонування Уряду.

Федера́льний у́ряд (нім. Bundesregierung або Bundeskabinett) — уряд Федеративної Республіки Німеччина, складається з федерального канцлера та федеральних міністрів.

Повноваження федерального уряду визначаються статтями 62—69 конституції ФРН.

Склад уряду[ред. • ред. код]

З 28 жовтня 2009 року Федеральний Уряд ФРН складається з членів ХДС, ХСС та ВДП. Усі міністри, за винятком Філіпа Реслер, є членами бундестагу.

Ангела Меркель (Angela Merkel) (ХДС) — канцлер

Гідо Вестервелле (Guido Westerwelle) (ВДП) — міністр закордонних справ і заступник канцлера

Томас де Мезьєр (Thomas de Maizière) (ХДС) — міністр внутрішніх справ

Сабіна Лойтхойссер-Шнарренбергер (Sabine Leutheusser-Schnarrenberger) (ВДП) — міністр юстиції

Вольфганг Шойбле (Wolfgang Schäuble) (ХДС) — міністр фінансів

Райнер Брюдерле (Rainer Brüderle) (ВДП) — міністр економіки і технології

Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) (ХДС) — міністр праці та соціальних питань

Ільзе Айгнер (Ilse Aigner) (ХСС) — міністр продовольства, сільського господарства та захисту споживачів

Карл-Теодор цу Гуттенберг (Karl-Theodor zu Guttenberg) (ХСС) — міністр оборони

Крістіна Шредер (Kristina Schröder) (ХДС) — міністр у справах сім'ї, літніх громадян, жінок та молоді

Філіпп Реслер (Philipp Rösler) (ВДП) — міністр охорони здоров'я

Петер Рамзауер (Peter Ramsauer) (ХСС) — міністр транспорту, будівництва і міського розвитку

Норберт Реттген (Norbert Röttgen) (ХДС) — міністр навколишнього середовища, охорони природи та безпеки реакторів

Аннетте Шаван (Annette Schavan) (ХДС) — міністр освіти і досліджень

Рональд Пофалла (Ronald Pofalla) (ХДС) — міністр з особливих питань і керівник Управління справами канцлера

Дірк Нібель (Dirk Niebel) (ВДП) — міністр економічного співробітництва та розвитку

День відкритих дверей[ред. • ред. код]

З 1999 року щоліта проводиться день відкритих дверей федерального уряду (Tag der offenen Tür der Bundesregierung). Цього дня всі охочі можуть відвідати Канцелярію федерального канцлера, пресцентр уряду та 14 міністерств.[1]

Федеральний уряд являє собою орган виконавчої влади, який здійснює функції управління державою. Воно складається з федерального канцлера і федеральних міністрів. З кінця 2009 р. діє коаліційний уряд ХДС-ХСС і Вдп.

Федеральний канцлер обирається бундестагом. Кандидатуру на цей пост пропонує федеральний президент після переговорів з партією, яка показала найкращі результати в ході виборів. Зазвичай кандидатом на пост федерального канцлера є представник партії або урядової коаліції, яка перемогла на виборах у бундестаг. Голосування по даній кандидатурі може проходити в три тури. Якщо кандидат отримує абсолютну більшість голосів членів бундестагу, то президент призначає сто на посаду канцлера. Для Німеччини характерні коаліційний, а не однопартійний уряд.

Федеральні міністри призначаються федеральним президентом за пропозицією канцлера. Останній визначає основні напрямки в політиці і керує роботою федерального уряду. Кожний федеральний міністр діє самостійно в межах своєї компетенції і несе за це відповідальність перед канцлером. Структура органів виконавчої влади федерації незалежно від профілю відомства будується у відповідності з принципом триступеневості: міністерства - вищі (головні) відомства, наділені політичними функціями; відомства середньої ланки, що мають функції нагляду; відомства низової ланки, які здійснюють суто виконавські завдання та повноваження.

Федеральний уряд зобов'язаний втілювати в життя закони, прийняті парламентом, а також намічати політичні цілі і керувати державними справами.

Зміцнення співробітництва між законодавчою і виконавчою владою служить ряд обов'язкових юридичних процедур, яких дотримуються у своїй діяльності уряд і парламент. Так, уряд спрямовує підготовлені проекти нормативних актів бундесрат навіть у тому випадку, якщо для їх прийняття не потрібно формальне схвалення цього органу. Виконавча влада земель через бундесрат бере участь у федеральному законодавчому процесі. Федеральний уряд має виконувати завдання політичного керівництва. Вона зводиться до того, що уряд виходить з ініціативою, планує політичний розвиток країни і здійснює керівництво державою. В рамках цієї діяльності уряд діє самостійно.

При нормальному розвитку подій федеральний уряд перебуває при владі весь період легіслатури бундестагу, тобто протягом чотирьох років. Однак є випадки дострокового припинення його повноважень:

- у зв'язку з відходом у відставку (або смертю) федерального канцлера;

- з моменту заснування нового бундестагу;

- в результаті конструктивного вотуму недовіри, вираженого бундестагом федеральному канцлеру;

- при відхиленні бундестагом поставленого федеральним канцлером питання про довіру і розпуск бундестагу федеральним президентом.

Таким чином, доля уряду тісним чином пов'язана з канцлером. Його відставка означає відставку всіх федеральних міністрів і тим самим всього уряду в цілому.