Психологічний супровід навчально-виховного процесу

План

!. Поняття про психологічний супровід.

2. Моделі організації діяльності психологічної служби та основні ідеї, що

лежать в їх основі. 3. Поняття психологічного супроводу в різних концепціях психологічних служб.:

Зміст психологічного супроводу навчально-виховного процесу ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світському характері освіти, системності, інтегрованості єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями й народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Таким чином, головна функція психологічної служби школи - проектування і організація середовища, яке б сприяло розвитку особистості, її власних здібностей, забезпечило умови для повного розкриття наявного потенціалу учнів, орієнтувало на саморозвиток особистості.

У системі діяльності психологічної служби виділяються три організаційні етапи та ряд напрямів психологічної діяльності, які різняться між собою в постановці цілей та способах вирішення проміжних завдань, характерних для кожного конкретного етапу та напряму.

Супровід - це система професіональної діяльності психолога, спрямована на створення соціально-психологічних умов для успішного навчання і психологічного розвитку дитини в ситуації шкільної взаємодії.

Об'єкт шкільної психологічної практики - навчання і психологічний

розвиток дитини в ситуації шкільної взаємодії.

Предмет - соціально-психологічні умови успішного навчання і

розвитку.

Методом ідеологічної роботи є супровід.

Структурний розподіл діяльності психологічної служби по етапах:

Етап 1 – псих. супровід навч-вих процесу з учнями молодшої школи (1-4кл);

Етап 2 – псих. супровід навч-вих процесу з учнями 5-7 класів:

Етап 3 – псих. супровід профільного навчання з учнями 8-11 класів.

Крім цього, на кожному із зазначених етапів проводиться робота з батьками

та вчителями.

За напрямами роботи діяльність психологічної служби поділяється на такі блоки;

- діагностичний;

-. корекційно-розвиваючий;

- консультаційно-просвітницький;

- організаційно-методичний (?)

Відповідно, діяльність психолога у рамках супроводу має на меті:

- здійснювати разом з психологом аналіз шкільного середовища з точки зору тих можливостей, які вони виставляють для навчання і розвитку школяра, і тих вимог, які вони висувають до його психологічних можливостей і рівня розвитку;

• з'ясування психологічних критеріїв ефективного навчання й розвитку;

• розробка заходів, форм і методів, які розглядаються як умови успішного навчання і розвитку учня;

• приведення цих умов у певну систему постійної роботи, яка дає позитивний результат.

За цими параметрами і слід оцінювати ефективну діяльність шкільного психолога.

Змістовна складова на кожному етапі

1 етап - псих, супровід навч-вих процесу з учнями молодшої школи (1-4кл).

Мета: адаптація дітей до школи та повноцінне включення в навчально-виховний процес.

Зміст діяльності

/. Психодіагностичний блок:

- визначення психолого-педагогічної готовності дітей 6 років за трьома напрямами: інтелектуальна готовність (сформованість інтелектуальної сфери), соціальна готовність (сформованість мотиваційної сфери), особистісна готовність (сформованість нервово-психічних функцій дитини) відповідно до умов та задач шкільного навчання; дослідження проводяться у 1-му класі та дозволяють визначити рівень психічного розвитку дитини;

- визначення рівня адаптації дитини до навчання; дослідження проводяться у 1 2 семестрі; у 2 семестрі - з метою виявлення доцільності використання обраних корекційно-розвиваючих програм, форм, методів роботи з медпрацівниками та батьками; дозволяють виявити дітей з повільною адаптацією, а також простежити динаміку адаптації кожної дитини;

- визначення психолого-педагогічної готовності учнів 3-х - 4-х класів до навчання у гімназії;

- визначення впливу навчально-виховного процесу на розвиток особистості учня;

- визначення стилів сімейного виховання;

- спостереження на уроках.

2. Корекційно-розвиватчий блок:

- розвиток пізнавальної, емоційно-вольової та пізнавальної активності, комунікативних навичок;

- формування довільності поведінки та функцій планування у школярів;

- забезпечення емоційного комфорту та ефективних засобів виховного впливу батьків в умовах зміни соціального статусу дитини.

Групи корекції та розвитку формуються за результатами психодіагностичних досліджень надалі, враховуючи виявлені психічні проблеми учнів, обирається певний підбір корекційно-розвиваючих програм.

3. Косультаційно-просвітницький блок:

о

• надання рекомендацій батькам та вчителям стосовно психологічного розвитку дитини та її індивідуальних рис;

• підвищення батьківської компетентності;

• виступи на батьківських зборах

Таким чином, здійснюється оптймізуючий вплив на розвиток дитини через поширення психологічних знань та індивідуальну консультаційну роботу.

4. Організаційно-методичний блок:

- організація та забезпечення діяльності психологічної служби;

- забезпечення літературою, надання необхідної інформації учасникам-суб'єктам педагогічного процесу з психологічних аспектів;

- аналіз ефективності впливу навчально-виховного процесу на розвиток особистості учня;

- ознайомлення медпрацівників з психологічними складовими інноваційних педагогічних технологій.

Такий комплексний підхід до вирішення головної мети І етапу дозволяє підвищувати ефективність навчально-виховного процесу, а саме:

- здійснювати психологічний супровід диференційованого навчання учнів;

- своєчасно визначати адаптаційні фактори та усувати проблеми дезадаптації;

- скласти прогноз інтелектуальної діяльності та особистісного розвитку учнів на подальше навчання.

II етап- психологічний супровід для учнів 5-7 класів.

Соціалізація особистості в мікро- та макро- структурах; усвідомлений вибір профіліо навчання. Зміст діяльності

1. Психодіагностичний блок:

- визначення рівня адаптації до школи 2 ступеня; дослідження проводяться у І семестрі навчального року з метою виявлення чинників тривожності, що

негативно впливають на ефективність навчання як окремого учня, так і в цілому по паралелі;

• визначення соціометричного статусу учня, його самооцінки та виявлення дітей „групи ризику"; оцінювання педагогічного впливу на емоційну сферу дитини; у 2 семестрі дослідження повторюються після проведення корекційно-розвиваючої роботи з метою оцінювання її ефективності;

• визначення впливу навчально-виховного процесу на розвиток особистості

учня;

- виявлення загальних та спеціальних здібностей, природних професійних нахилів учнів; дослідження проводяться у 2 семестрі і дозволяють виявити рівень інтелектуально та творчого (креативного) мислення, рівень потреби школярів у пізнавальній діяльності, та усвідомлено обрати майбутній профіль навчання згідно із своїми природними нахилами.

2. Корекційно-розвиваючий блок: і

• розвиток позитивної Я-концепції учнів, позитивного ставлення до себе, віри в свої можливості;

• розвиток та корекція комунікативних навичок; , /

- забезпечення психологічного комфорту в класних колективах. Групи корекції та розвитку формуються за результатами психодіагностичнйх досліджень.

3: Консультаційно-просвітницький блок:

- надання рекомендацій батькам 5-х класів, вчителям та адміністрації школи по усуненню факторів, що викликають підвищену тривожність у школярів;

- своєчасне реагування на обставини , що перешкоджають соціальній адаптації учнів;

- надання рекомендацій класним керівникам щодо підвищення соціометричного статусу у дитячому колективі учнів-ізоляторів з низькою самооцінкою;

• виступ на батьківських зборах ;

• підвищення батьківської компетентності у спілкуванні з підлітком.

■ґ""~

Таким чином, спираючись на результати психологічних досліджень, аналіз окремих психофізіологічних чинників, враховуючи коло інтересів та потенційні можливості дитини, консультаційно-просвітницька діяльність впливає на створення сприятливих умов для розвитку особистості учня.