Граничні та допустимі спрацювання

Інтенсивність спрацювання деталей і зміна зазорів у рухомих з'єднаннях залежать від тривалості роботи і мають певні закономірності. Перший період характеризується підвищеною інтенсивністю спрацювання за порівняно короткий період роботи деталей — припрацювання. Величина спрацювання в цей час залежить від початкової шорсткості поверхонь тертя, умов мащення і навантаження.

Другий період, найбільший за часом експлуатації, — це нормальна робота з'єднаних деталей. Протягом цього періоду відбувається нормальне спрацювання, величина якого залежить від умов експлуатації, періодичності та якості технічного обслуговування.

Третій період характеризується інтенсивним спрацюванням деталей унаслідок великих зазорів у з'єднаннях. Робота деталей у цей період супроводжується перегріванням, появою шумів і стуків і часто закінчується аварійним руйнуванням. Таке спрацювання є граничним, тобто таким, при якому подальша робота деталей недопустима.

Спрацювання деталі, що дає змогу нормально працювати протягом міжремонтного періоду, називають допустимим.

Технічне діагностування стану металорізальних верстатів і способи усунення нескладних несправностей

Несправності у верстатах з'являються внаслідок природних і аварійних зносів, а також внаслідок порушення інструкцій з догляду й обслуговування. У будь-якому випадку перед тим, як приступити до ремонту верстата, важливо безпомилково встановити причину несправності. На довговічність експлуатації верстата впливає і якість міжремонтного обслуговування, при якому усуваються дрібні несправності.

При обробленні виробів на токарно-гвинторізних верстатах можуть спостерігатися відхилення від геометричної форми і розташування поверхонь, що обмежують деталь. Характерні несправності верстата 16К20, причини їх виникнення і способи усунення наведено в табл. 3.9.1.

Рис. 3.9.1. Шпиндель токарно-гвинторізного верстата:

1 — гайка; 2 — стопорний гвинт; 3 — підшипник; 4 — стопор; 5, 7 — підшипники; 6 — гайка

Рис. 3.9.2. Токарно-гвинторізний верстат 16К20:

1 — механізм коробки подач; 2, 11, 12 — кожух; 3, 13 — ручка; 4 — передня бабка; 5 — покажчик; 6 — обертовий диск мастило покажчика; 7 — шпиндель; 8 — супорт; 9 — задня бабка; 10 — рухома рейка; 14 — фартух; 15 — ходовий вал;

16 — ходовий гвинт; 17 — ліва тумба верстата

Відхилення від циліндричності, яке з'явилося при обточуванні деталі, закріпленої в шпинделі верстата, може бути наслідком погнутості напрямних станини або непаралельності осі шпинделя напрямним. Отже, потрібно вивірити станину і вісь шпинделя верстата.

Відхилення від круглості виникає через несправності патрона або його ненадійне закріплення на шпинделі, дефекти шпинделя і його підшипників. З метою точного встановлення причини заготовку закріплюють у шпинделі (без патрона), проточують і заміряють мікрометром діаметр в одному перерізі у взаємно перпендикулярних напрямках. Якщо некруглість не усунуто, слід перевірити правильність регулювання підшипників.

Бочкоподібність утворюється через знос напрямних станини, в окремих випадках — через погнутість її напрямних.

Сідлоподібність (увігнутість) з'являється при обточуванні заготовки на верстаті, вісь шпинделя якого непаралельна напрямним у вертикальній площині.

Кільцеподібність (утворення на оброблюваній поверхні заготовки кільцевих гребінців, розташованих із визначеним кроком) виникає внаслідок порушення співвісності: осі ходового вала в коробці подач, фартуху і кронштейні не збігаються. Чим більше відхилення, тим вище гребінці на заготовці. Крок між кільцями дорівнює переміщенню супорта за один оберт вала. Кільцеві гребінці можуть утворюватися і через погане зачеплення рейкової шестірні фартуха з рейкою на станині, при цьому відстань між кільцями відповідатиме кроку зубів рейки. Цю несправність усувають установкою компенсаторів на напрямні каретки, а іноді переустановленням рейки.

Хвилястість (наявність на оброблюваній поверхні дрібних граней, розташованих прямолінійно або спірально вздовж осі) супроводжується вібрацією і неприємним деренчливим звуком. Причиною цього явища є несправність різального інструмента, неправильне його кріплення, а також дефекти патрона. Несправностями верстата в цьому випадку можуть бути збільшені зазори в опорах шпинделя і дефекти самих підшипників, збільшені зазори в супорті (ослаблення планок і клинів).

Неплощинність виникає внаслідок зносу поздовжніх і поперечних напрямних поверхонь каретки супорта.

Довільне зменшення частоти обертання шпинделя може бути наслідком ослаблення натягу приводних пасів або пробуксовування фрикційної муфти. У першу чергу перевіряють і регулюють натяг пасів. Якщо натяг нормальний, регулюють фрикційну муфту. У верстата 16К20 це здійснюється так: відчиняють кришку шпиндельної бабки 4 (див. рис. 3.9.2) і знімають мастилороз подільний лоток. Потім утоплюють защіпку, повертають гайку фрикційної муфти прямого ходу шпинделя на один зубець і перевіряють ступінь затягування рукояткою вмикання 3 або 13.