7.Представлення наукової роботи на конференціях та семінарах (вимоги до підготовки тез відповідей).

Виступ за результатами дослідження — усний звіт про науко­во-дослідну роботу, який, як правило, здійснюються на наукових конференціях та семінарах перед вченою аудиторією.

 

Загальні вимоги до мовлення доповідача

за Мацько Л. І., Сидоренко О. М. Українська мова. — Навч. посібник. — К.: Либідь, 19992. — 208 с.

 

Вимоги до мовлення доповідача
Логічна послідов­ність ви­кладу думок	Досягається завдяки внутрішньому плану виступу, який має від­повідати загальній схемі: вступ — основна частина — висновки. Кожна думка має логічно пов'язуватися з попередньою таким чи­ном, щоб не викликати смислових непорозумінь
Точність мовлення	Полягає у найповнішому викладі матеріалу з найоптимальнішим використанням мовних засобів, використанні усталених понять та термінів. Якщо автор вводить нове поняття, то у ході виступу воно обґрунтовується, доводиться доцільність його введення

 Структура виступу з представлення результатів наукового дослідження

 

Структура виступу		Змістове наповнення
Загальна тривалість виступу 5-15 хвилин	Представлення	Зазначення теми роботи, представлення авторів та наукових керівників роботи, установи при якій вико­нувалася робота
	Вступ	Зазначення актуальності дослідження, основних структурно-методологічних елементів роботи (об'єкт, предмет, мета тощо); короткий аналіз робіт інших авторів (за необхідності)
	Основна частина	Представлення методів та процедури дослідження, оголошення основних результатів (прийнято вико­ристовувати ілюстрацій ний матеріал: таблиці, графі­ки, ілюстрації тощо)
	Висновки	Коротке та змістовне узагальнення основних резуль­татів роботи, їх зіставлення з гіпотезою, накреслення подальших перспектив
	Подяка	Подяка аудиторії за уважність до доповідача та заці­кавленість роботою; подяка керівникам роботи та ін­шим особам які зробили значні внески у її розвиток
	Дискусія	Запрошення до обговорення основних результатів роботи, відповіді на запитання колег

Есе за змістом визначених літературних джерел

1. Т.Д. Марцинковская «Психология в современном мире» з монографії «Теория и методология психологии. Постнеклассическая перспектива» / Отв.ред. А.Л. Журавлев, А.В. Юревич. – М.: Изд - во «Институт психологии РАН», 2007.

Сучасна психологія

В останні роки спостерігається бурхливий розвиток психологічної науки, обумовлений різноманіттям теоретичних і практичних завдань, що постають перед нею. У нашій країні інтерес до психології особливо показовий - їй нарешті починають приділяти ту увагу, якої вона заслуговує, причому практично у всіх галузях сучасної освіти і бізнесу. Психологія увійшла сьогодні в плоть і кров людей, в життєві установки, менталітет, в повсякденний побут, мовну діяльність кожного з нас. Наша мова насичена психологічними термінами.

Психологія несе знання про мотиви поведінки людей, про внутрішнє, приховане життя людини, про спонукання до дії, про її волю і безвольність, про здатність зберегти свій статус, людську гідність в найнесприятливіших умовах, те, що є відмінною рисою людини. У пошуку відповідей на основні питання буття наші попередники залишили нам не одні тільки помилки і омани, але і геніальні прозріння і відкриття. Вони залишили не тільки відповіді, але і багато питань. На одні з них згодом були знайдені відповіді, на інші відповідей немає, як і за старих часів.

Самі погляди на предмет психології - душу - неодноразово змінювалися протягом минулих століть. Платон вважав, що душа - це ідея, вона постійна, незмінна і безсмертна, що вона існує поза тілом і, з'єднуючись з ним, оживляє мертву матерію. Його учень Аристотель, учив, що душа притаманна всім живим організмам, включаючи рослини. За Демократом, душа матеріальна, складається з атомів і смертна. Психологічні знання стали необхідним компонентом сучасної культури, і значення їх буде зростати.

Ми живемо в виключно напружений час. Все більша кількість людей не витримують цієї напруги. Катастрофічно росте число нервово-психічних захворювань, злочинців, алкоголіків, наркоманів, розлучень, катастроф, самогубств (у тому числі серед дітей та підлітків!). А ті, кому вдається втриматися від зривів, "приймають удар на себе" у вигляді серцево-судинних захворювань, синдрому хронічної втоми, безсоння і неврозів.

Нашому суспільству гостро бракує психологічної культури ставлення до себе, до інших, до роботи.

Психологія нам потрібна для того щоб пізнати себе і може бути частково світ. Ми живемо в той час, коли нам потрібні ці знання, адже не дарма їх збирали для нас багато століть. І це нам допоможе в деякому роді «розвантажити» себе і хоча б своїх близьких.

2. Д.А. Леонтьев «Неклассический вектор в современной психологии», с.74 – 95 з монографії «Теория и методология психологии. Постнеклассическая перспектива» / Отв. ред. А.Л. Журавлев, А.В. Юревич. – М.: Изд - во «Институт психологии РАН», 2007.