Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет ім. О.Гончара

Центр заочної та вечірньої форми навчання

Кафедра педагогічної та вікової психології

Контрольна робота

З дисципліни «Методика та організація наукових досліджень»

Виконала:

Студентка групи ДС-16м-1з

Міщенко Є.В.

Перевірила:

Проф. Носенко Е.Л.

Дніпро

2016

Зміст

1. Словник термінів

2. Відповіді на контрольні питання

3. 5 есе за змістом визначених літературних джерел

4. ?

Словник термінів

1. Автореферат — наукове видання у вигляді брошури, що вміщує авторський варіант реферативного викладу проведеного ним наукового дослідження.

2. Аксіома — істинне положення, яке приймається без логічного доказу, в силу безпосередньої переконливості для визначеної групи науковців - наукової школи.

3. Актуальність теми – важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки.

4. Аналіз − метод наукового пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини і дослідити результати поділу.

5. Аспект — точка зору, з якої розглядається об’єкт дослідження.

6. Версії — гіпотези, що по різному пояснюють одні й ті ж самі факти.

7. Висновки – положення, що виносяться дослідником на обговорення науковою спільнотою, синтез накопиченої в основній частині наукової інформації, послідовний, логічний, чіткий виклад головних результатів.

8. Гіпотеза — обґрунтоване припущення про природні взаємодії досліджуваного об`єкта, про можливі засоби розв’язання визначеної проблеми.

9. Дедукція — хід наукової думки від загального до конкретного

10. Евристика — наука, що вивчає способи наукового пошуку і здійснення наукових відкриттів.

11. Експеримент — один з методів пізнання, цілеспрямоване вивчення об’єкту з метою виявлення раніше невідомих його властивостей (якостей) або перевірки правильності теоретичних положень, що визначаються певною пошуковою ідеєю і має чітко виражену мету.

12. Зміст – все те, що можна сприйняти; або сприйняти і осмислити; або сприйняти, осмислити і оцінити.

13. Ідея — визначальне положення в системі поглядів, теорій.

14. Індукція — хід наукової думки від конкретного знання до загальних положень.

15. Категорія — форма логічного мислення в якій розкриваються внутрішні суттєві сторони та відносини між предметами, що досліджуються.

16. Концепція – система поглядів на те чи інше явище, система поглядів на предмет дослідження, система доказів певного положення, основна думка при визначенні мети й завдань дослідження, що вказує на шлях його опанування.

17. Мета дослідження – поставлений кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження.

18. Категорія – основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв’язки й відносини, які існують у реальній дійсності.

19. Метод — підхід, прийом, засіб теоретичного дослідження або практичного втілення явища (процесу), прийом або система прийомів, що застосовується в певній галузі діяльності,

20. Метод дослідження — спосіб отримання нового знання.

21. Метод наукового пізнання – спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.

22. Методика – сукупність взаємозв’язаних способів та прийомів доцільного проведення будь - якої роботи.

23. Методологія наукового пізнання — учення про принципи, форми й способи науково-дослідницької діяльності.

24. Наука – сфера людської діяльності, система знань об’єктивних законів природи, суспільства, мислення, що виражається у точних категоріях, а також діяльність, спрямована на здобуття нового знання і результати цієї діяльності.

25. Наукова робота – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система обґрунтованих положень.

26. Наукова стаття – один із основних видів наукових публікацій, що містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового слідження, висвітлює конкретне питання, фіксує науковий пріоритет автора, робить матеріал надбанням фахівців.

27. Наукова тема — завдання наукового характеру, що підлягає науковому дослідженню та є основним показником науково-дослідної роботи.

28. Наукова теорія — система абстрагованих понять та тверджень, що являє собою ідеальне відображення дійсності.

29. Наукова школа – творчий колектив дослідників різних поколінь, об’єднаних загальною програмою, стилем дослідницької роботи, спільною аксиоматикою, логікою і які діють під керівництвом лідера-розробника теорії.

30. Наукове дослідження — методи отримання та перевірки нових знань.

31. Науковий факт — явище, що становить базу для формування думки та є основою наукового пізнання.

32. Наукознавство – дисципліна, що вивчає закономірності функціонування та розвитку науки, структури наукового знання та наукової діяльності, взаємодію науки з іншими сферами життя суспільства.

33. Об’єкт дослідження – процес, обраний для вивчення, явище, що породжують проблемну ситуацію.

34. Ознаки – такі вияви особливостей змісту, форми, що, як правило, свідчать про шкідливість чи корисність предмета, явища і можуть бути сприйняті, осмислені та оцінені людиною як позитивні, негативні, цінні, небезпечні чи безцінні взагалі.

35. Ознаки науки: 1) наявність систематизованого знання (наукової концепції); 2) наукова проблема, об’єкт, предмет; 3) практична значущість.

36. Основне завдання науки - відкриття законів існування та розвитку природи, суспільства, мислення і процесу пізнання. Для реалізації такого завдання наука оперує такими методами:

1. збір, аналіз, узагальнення фактів;

2. систематизація отриманих знань;

3. пояснення суті явищ і процесів;

4. прогнозування подій, явищ і процесів;

5. встановлення напрямків та форм практичного використання отриманих знань

37. Поняття — думка, що узагальнює та виокремлює предмети, явища за певними ознаками, відображає суттєві його якості, результат узагальнення суттєвих ознак об’єкта, сукупність поглядів на що-небудь.

38. Постулати — твердження, що приймаються як істинні, хоча вірність їх не доведена.

39. Предмет дослідження – теоретичне відтворення тих суттєвих зв’язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню.

40. Принципи — вихідні положення будь-якої теорії, учення, науки або світогляду.

41. Спостереження − систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта.

42. Структура наукової роботи: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел.

43. Сутність – те найважливіше, найцінніше чи найсуттєвіше в змісті, формі, ознаках чи функціях предмета, істот, явища і т. ін., що складає його найвищу значимість і цінність (на момент пізнання його людиною або й взагалі).

44. Тези — стислий виклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних інформаційних джерел. Судження — висловлена думка, у якій відображене ставлення до її змісту, істинності або хибності.

45. Термін – слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття певної галузі науки.

46. Умовивід — процес мислення, що об’єднує послідовність двох та більше суджень, у результаті чого з’являється нове судження.

47. Форма – зовнішній вигляд і внутрішня будова (структура) предметів, явищ, процесів, людей тощо або їх змісту.

48. Функції – природні чи штучні призначення предметів, істот, явищ, людей, процесів тощо. Безпосередні цілі науки - це отримання знань про навколишній світ, передбачення процесів і явищ дійсності на основі законів, які нею відкриваються. У широкому розумінні її мета - теоретичне відображення дійсності. Наука створена для безпосереднього виявлення істотних сторін всіх явищ природи, суспільства і мислення.

49. Якість – 1) сукупність характеристик навчального продукту, послуги, програми, курсу або закладу. 2) філософська категорія, що виражає не-віддільну від буття і об’єкта його істотну визначеність, завдяки якій він є саме цим, а не іншим об’єктом. Я.відбиває стійкі зв’язки складових елементів об’єкта, характеризує його специфіку, що дає можливість відрізняти один об’єкт від інших. Саме завдяки Я.кожен об’єкт існує і мислиться як щось відмежоване від інших об’єктів. Разом з тим Я.виражає і те загальне, що характеризує весь клас однорідних об’єктів.

50. Якість результатів – доведена здатність використовувати набуті знання, навички, особисті та соціальні якості в робочих та навчальних ситуаціях згідно з кваліфікаційними стандартами на базі компетенцій.

Відповіді на контрольні питання

1. Методологічні принципи і вимоги до проведення наукового дослідження.

Вимоги до проведення наукового дослідження:

- Наукове дослідження завжди повинне носити творчий характер, наповнений постійним пошуком і експериментуванням.

- Наукове дослідження повинне бути потрібним, актуальним, спиратись на об'єктивні і перевірені дані. Кожне дослідження починається не на голому місці. Воно не може бути ізольоване від всього того, що вже було зроблено раніше іншими дослідниками.

- Будь-яке наукове дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення наукової праці здійснюється індивідуально. Проте можна визначити і деякі загальні методологічні підходи до його проведення, що прийнято називати вивченням у науковому сенсі.

- Сучасне науково-теоретичне мислення намагається дійти до суті явищ і процесів, які вивчаються. Це стає можливим за умови цілісного підходу до об'єкта вивчення, розгляду його у виникненні і розвитку, тобто застосування історичного аспекту.

- Відомо, що нові наукові результати і раніше накопичені знання перебувають у діалектичній взаємодії.

- Вивчати в науковому сенсі - це означає бути науково об'єктивним. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важно пояснити або знайти їм практичне застосування.

- Накопичення наукових фактів у процесі дослідження - завжди творчий процес, в основі якого лежить задум ученого, його ідея. Ідеї народжуються із практики, спостереження навколишнього світу і потреб життя. У їх основі лежать реальні факти і події.

- Нова ідея - не просто зміна уявлення про об'єкт дослідження шляхом строгого обґрунтування - це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і перевірених рішень.

- Наукове дослідження повинне бути плановим.

- Плановість наукового дослідження зовсім не заперечує можливості внесення у його зміст та етапи виконання певних корективів. Адже на стадії планування дослідження неможливо абсолютно точно передбачити його хід.

- У науковому дослідженні повинні об'єктивно і критично оцінюватись будь-які його результати. Негативний результат у науковому дослідженні - це теж результат (хоч і не завжди бажаний).

- Зовсім неправильно ототожнювати негативні результати дослідження з помилковими.

- Наукове дослідження повинне передбачати глибоке вивчення досліджуваної проблеми. У справжній науці не буває дрібниць - ось чим завжди повинен керуватись дослідник.

- Належне місце у вивченні досліджуваної проблеми повинен зайняти її ретроспективний аналіз - тобто вивчення проблеми з позицій історії її виникнення та розвитку.

- Результативність наукового дослідження значною мірою залежить від наполегливості його виконавців, від їх невтомного пошуку і рішучості.

- Справжній дослідник не повинен піддаватись тиску (іноді зовсім не виправданому) авторитетів у сфері його діяльності.

Методологічні принципи:

Ефективність будь – якого дослідження суттєво залежить від загальних та конкретнонаукових принципів та підходів , які складають зміст загальнонаукової та спеціальної методологій. Це те підґрунтя, на яке має спиратися кожен дослідник. У методологічному знанні особливо важливу роль відіграють принципи дослідницької діяльності, які об’єднують у собі основи теорії та практики. Отже, розглянемо основні принципи, які використовуються в дослідженнях із соціальної роботи.

1. Принцип об’єктивності – він проявляється у всебічному врахуванні факторів, які породжують те чи інше явище, у знаходженні адекватних дослідницьких підходів та засобів, що дозволяють отримати істинне знання про об’єкт.

2. Принцип сутнісного аналізу - дотримання цього принципу пов’язано зі співвіднесенням у явищах, які вивчаються, загального, особливого та одиничного, проникненням у їх внутрішню структуру, розкриттям законів їх існування і функціонування умов і факторів їхнього розвитку, можливостей цілеспрямованої їх зміни.

Цей принцип передбачає рух дослідницької думки від описання до пояснення, а від нього до прогнозування розвитку...явища та процесів.

3. Принцип єдності логічного та історичного, який вимагає у кожному дослідженні поєднувати вивчення історії об’єкта в його сучасному стані, а також перспективи його розвитку.

4. Принцип провідної ролі практики. Сприймаючи практику, як свідому діяльність людини з перетворення природи й суспільства, фундаментальний критерій відображення дійсності, ми маємо констатувати, що науково – дослідні роботи, які пов’язані з практикою, перевірені практикою, більш ефективно розв’язують наукові проблеми, особливо у такій галузі, як соціальна робота. Все це дає підстави стверджувати, що практика є основою розвитку пізнання. Інструментарієм, який дає можливість створювати різноманітні теорії та концепції виступають такі елементи теоретичного дослідження, як методологічні підходи.

Існують такі основні загальнонаукові підходи:

1. Хронологічний (історичний) підхід;

2. Термінологічний підхід;

3. Системний підхід;

4. Професійно – діяльнісний підхід;

5. Пракселогічний підхід;

6. Екзистенціально – гуманістичний підхід;

7. Рефлексивно – інноваційний підхід;

8. Культурологічний підхід;

9. Соціокультурний підхід;

10. Формальний підхід;

2. Аналіз компонентів наукового апарату дослідження.

Аналіз наукових досліджень в області педагогіки дозволяє виділити мінімальний перелік методологічних категорій, які виступають в якості основних компонентів будь-якого педагогічного дослідження в процесі його проведення – це тема, актуальність, мета, завдання, гіпотеза, об’єкт дослідження, його предмет.

Тема дослідження. У формулюванні теми слід показати рух від досягнутого наукою до невідомого, відобразити зіткнення старого знання з новим.

Актуальність дослідження. Слід розрізняти актуальність наукового напряму в цілому і актуальність самої теми всередині даного напряму. Дослідження можна вважати актуальним лише в тому випадку, якщо воно актуально не тільки в даному науковому напрямі, а й сама тема актуальна в двох відношеннях: її наукове вирішення, по-перше, відповідає нагальній потребі практики, а по-друге, заповнює прогалину в науці, яка в даний час не володіє науковими засобами для вирішення цієї актуальної наукової задачі.

Об’єкт і предмет дослідження.

► Об’єкт дослідження в педагогіці і психології – це, як правило, процес, певне явище, яке існує незалежно від суб’єкта пізнання і на яке звернено увагу дослідника.

► Поняття предмет дослідження конкретніше за своїм змістом, ніж об’єкт: у предметі дослідження фіксується та властивість або відношення в об’єкті, яке в даному випадку підлягає глибокому спеціальному вивченню.

Мета і завдання дослідження визначаються виходячи з актуальності досліджуваної проблеми, обраних об’єкта та предмета дослідження.

► Мета дослідження – це обґрунтоване уявлення про загальні кінцеві або проміжні результати наукового пошуку.

Окреслюючи логіку дослідження, вчений формулює ряд часткових дослідницьких завдань, які у своїй сукупності повинні дати уявлення про те, що потрібно зробити для досягнення мети. Таких завдань рекомендується виділяти порівняно небагато, не більше трьох-чотирьох.

Гіпотеза дослідження. Одним з методів розвитку наукового знання, а також структурних елементів теорії є гіпотеза – припущення, при якому на основі ряду фактів робиться висновок про існування об’єкта, зв’язку або причини явищ, причому цей висновок не можна вважати цілком доведеним.

► Гіпотеза дослідження – науково спроможне припущення, передбачення ходу дослідження та його результату. 

Для додержання логічної виваженості, послідовності у визначенні понятійного апарату дослідження слід відповісти на такі питання:

· для виявлення проблеми: що необхідно розглянути з того, що раніше не було досліджено?

· для вибору теми: чи відбита проблема дослідження в її назві?

· для обґрунтування актуальності: чому цю проболему слід вивчати саме сьогодні?

· для визначення об’єкта: що буде досліджено?

· для визначення предмета: які нові взаємозв’язки, якості, аспекти,боки, функції об’єкта слід дослідити? Що в предметі дослідження є таке, що не бачать інші науковці?

· для формулювання мети: який кінцевий результат дослідження передбачається одержати?

· для визначення завдань: що необхідно зробити, щоб досягти мети?

· для висунення гіпотези: якими з можливих шляхів слід іти, щоб досягти мети?