Лабораторне заняття 1

План лабораторного заняття 1 (2 години)

Тема: Предмет, завдання, принципи і методи логопедії.

Мета: -- ознайомити студентів з логопедією як наукою про дітей з порушеннями мовлення;

-- виховувати культуру розумової праці;

-- розвивати пізнавальну активність студентів в процесі вивчення курсу.

Підготовка до заняття:

1. Скласти схему взаємозв'язків логопедії з іншими науками та розкрити їх зміст.

2. Підготувати доповідь за схемою: Теоретичніоснови логопедії. Основні завдання логопедії.

1. Логопедія.

1 питання. логопедія - Наука про порушення розвитку мови, їх подоланні та попередженні допомогою спеціального корекційного навчання і виховання. Термін логопедія утворений від грецьких слів: логос (слово, мова), пейдео (виховую, навчаю), що в перекладі означає «виховання мовлення». Предметом логопедії як наукової дисципліни є вивчення закономірностей навчання і виховання осіб з порушеннями мови і пов'язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Логопедія підрозділяється на дошкільну, шкільну та логопедії дорослих.

Основні завдання логопедії полягають у наступному:

1. Вивчення закономірностей спеціального навчання і виховання дітей з порушенням мовного розвитку;

2. Визначення поширеності та симптоматики порушень мовлення у дітей дошкільного та шкільного віку;

3. Дослідження структури мовних порушень та вплив мовних розладів на психічний розвиток дитини;

4. Розробка методів педагогічної діагностики мовних розладів і типології мовних розладів;

5. Розробка науково обґрунтованих методів усунення та попередження різних форм мовної недостатності;

6. Організація логопедичної допомоги.

Практичний аспект логопедії полягає в попередженні, виявленні та усуненні мовних порушень. Теоретичні і практичні завдання логопедії взаємопов'язані.

Основною метою логопедії є розробка науково обґрунтованої системи навчання, виховання і перевиховання осіб з вадами мовлення, а також попередження мовних розладів.

Для вирішення поставлених завдань необхідно наступне:

- Використання міжпредметних зв'язків і залучення до співпраці багатьох фахівців, що вивчають мову і її порушення (психологів, нейропсихології, нейрофізіологів, лінгвістів, педагогів, лікарів різних спеціальностей та ін.);

- Забезпечення взаємозв'язку теорії і практики, зв'язок наукових і практичних установ для більш швидкого впровадження в практику новітніх досягнень науки;

- Здійснення принципу раннього виявлення та подолання мовних порушень;

- Поширення логопедичних знань серед населення для профілактики порушень мови.

Рішення даних завдань визначає хід логопедичного впливу.

Основним напрямком логопедичного впливу є розвиток мови, корекція і профілактика її порушень. У процесі логопедичної роботи передбачається розвиток сенсорних функцій; розвиток моторики, особливо мовної моторики; розвиток пізнавальної діяльності, перш за все мислення, процесів пам'яті, уваги; формування особистості дитини з одночасною регуляцією, а також корекцією соціальних відносин; вплив на соціальне оточення.

Організація логопедичного процесу дозволяє усунути або пом'якшити як мовні, так і психофізичні порушення, сприяючи досягненню головної мети педагогічного впливу - вихованню людини.

Логопедическое вплив має бути направлено як на зовнішні, так і на внутрішні фактори, що зумовлюють порушення мови. Воно являє собою складний педагогічний процес, спрямований перш за все на корекцію і компенсацію порушень мовної діяльності.

Зв'язок логопедії з іншими науками

Логопедія тісно пов'язана з багатьма науками. Для того щоб успішно займатися корекцією і профілактикою різних мовних порушень, всебічно впливати на особистість, необхідно знати симптоматику мовних порушень, їх етіологію, механізми, співвідношення мовних і немовних симптомів у структурі порушень мовної діяльності.

Розрізняють внутрішньосистемні і міжсистемні зв'язки. До внутрішньосистемним відносяться зв'язку з педагогікою, різними галузями спеціальної педагогіки: сурдопедагогіки, тифлопедагогіки, олигофренопедагогикой; методиками навчання рідної мови, математики; з логопедичної ритмікою, загальної і спеціальної психологією. До міжсистемних зв'язків відносяться зв'язку з медико біологічними і лінгвістичними науками.

Природничо психофізіологічної основою логопедії є вчення про закономірності формування умовно-рефлекторних зв'язків, вчення. Слово є сигналом особливого властивості, засобом узагальнення, абстрагування. Облік складних нейрофізіологічних механізмів мовної діяльності дозволяє більш ефективно будувати логопедичну роботу з корекції порушень мовлення, по компенсації порушених мовних і не мовних функцій. Логопедія використовує знання загальної анатомії і фізіології, нейрофізіології про механізми мовлення, мозкової організації мовного процесу, про будову і функціонування аналізаторів, які беруть участь в мовної діяльності. Для розуміння механізмів мовних порушень та виявлення закономірностей корекційного процесу важливими є знання про динамічної локалізації вищих психічних функцій, про мозковий організації мови.

Предмет і завдання логопедії

Логопедія - наука про порушення розвитку мовлення, їх подоланні та попередженні допомогою спеціального корекційного навчання і виховання.

Логопедія є одним з розділів спеціальної педагогіки - дефектології. Термін логопедія утворена від грецьких слів: логос (слово, мова), пейдео (виховую, навчаю), що в перекладі позначає В«виховання мовленняВ».

Предметом логопедії як наукової дисципліни є вивчення закономірностей навчання й виховання осіб з порушеннями мовлення й пов'язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Логопедія підрозділяється на дошкільну, шкільну і логопедії дорослих.

Основні завдання логопедії полягають у наступному:

В· вивчення закономірностей спеціального навчання та виховання дітей з порушенням мовного розвитку;

В· визначення поширеності та симптоматики порушень мовлення у дітей дошкільного та шкільного віку;

В· дослідження структури мовних порушень і вплив мовних розладів на психічний розвиток дитини;

В· розробка методів педагогічної діагностики мовних розладів і типології мовних розладів;

В· розробка науково обгрунтованих методів усунення та попередження різних форм мовної недостатності;

В· організація логопедичної допомоги.

Практичний аспект логопедії полягає в попередженні, виявленні та усуненні мовних порушень. Теоретичні та практичні завдання логопедії взаємопов'язані.

Подолання і попередження мовних порушень сприяють гармонійному розгортанню творчих сил особистості, усувають перешкоди для реалізації її суспільної спрямованості, придбання знань. Тому логопедія, будучи галуззю дефектології, в той же час бере участь у вирішенні загальнопедагогічних завдань.

Під недоліками розвитку мовлення слід розуміти відхилення від нормального формування мовних засобів спілкування. Поняття про недоліки мовного розвитку включає в себе не тільки усну мову, але припускає в багатьох випадках порушення писемного її форми.

Розглянуті в логопедії зміни мови слід відрізняти від вікових особливостей її формування. Те чи інше утруднення в користуванні промовою можна розглядати як її недолік лише з урахуванням вікових норм. При цьому для різних мовних процесів вікова межа може бути неоднаковою.