18. Письмо – це:

а) засіб відображення усного мовлення;

б) не лише засіб зображення усного мовлення, але й специфічний вид комунікації людини.

19. Чи існує прямолінійна залежність розвитку мови від історичної долі народу?

а) так;

б) ні.

20. Підґрунтям теорії мовної картини світу є:

а) концепція внутрішньої форми мови В фон Гумбольдта;

б) теорія внутрішньої форми слова О. О. Потебні;

в) теорія мовної моделі Е. Сепіра.

ІІ. Процедура здійснення аналізу за безпосередніми складниками як методики структурного методу.

ІІІ. Проаналізуйте за безпосередніми складниками слово віддалений. Покажіть морфемний склад слова та послідовність етапів його творення.

Модульна контрольна робота із «загального мовознавства» для студентів 5 курсу

факультету іноземної філології

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Варіант 19

І. Визначте правильний варіант відповіді:

1. Термін «індоєвропейські мови» ввів в науковий обіг:

а) Ф. Бопп;

б) Я. Грімм;

в) Р. Раск.

2. Розуміння мови як мови індивіда належить:

а) Г. Паулю;

б) Ф. де Соссюру;

в) В. фон Гумбольдту.

3. Зміни в часі структури мови, її елементів і їх зв'язків, а також зміни в часі функцій мовної структури, її “частин” та її елементів визначаються як:

а) функціонування;

б) розвиток.

4. Реалізація мовою парадигматично-синтагматичних структур у процесі мовленнєвої діяльності визначаються як:

а) функціонування;

б) розвиток.

5. У сучасній лінгвістиці проблема походження мови пов'язується з:

а) походженням людини;

б) з Божественним походженням;

в) з космічним походженням.

6. Впровадження в лінгвістику теоретичного доробку, поняттєвого апарату, методів і методик інших наук називається:

а) експансіонізмом;

б) експланаторністю;

в) антропоцентризмом;

г) функціоналізмом.

7. Визначаючи місце мовознавства в системі інших наук, традиційно його пов’язують з науками:

а) гуманітарними;

б) природничими;

в) гуманітарними та природничими.

8. Типовим представником внутрішньої лінгвістики є:

а) В. фон Гумбольдт;

б) Ф. де Соссюр;

в) О. О. Потебня.

9. Дослідницький підхід, при якому об’єкт сприймається в його взаємодії із середовищем як діяльності, функціонування системи, називається:

а) експансіонізмом;

б) експланаторністю;

в) антропоцентризмом;

г) функціоналізмом.

10. Принцип, що пов’язаний з розглядом мовної діяльності в системі взаємної детермінованості різних складників, які забезпечують та опосередковують зазначену діяльність, визначається як:

а) етноцентризм;

б) психонетичність;

в) діалогічність.

11. А.Мєйє, а.Соммерфельд причинами мовного розвитку вважали:

а) її внутрішні умови, закладені в самій структурі мови;

б) її зовнішні умови, тобто екстралінгвістичні.

12. У морфології відповідно до типів значень виділяють підрозділи:

а) словотвір та словозміну;

б) словотвір та морфеміку.

13. Розгляд мови як конвенційної символьної системи, що фіксує ментальність, культуру тощо певного етносу, тобто світогляд, аксіологічну систему, звичаї тощо, визначається як:

а) етноцентризм;

б) психонетичність;

в) діалогічність.

14. Розділ мовознавства, в якому досліджуються основи термінологічних позначень, називається:

а) лексична семантика;

б) фразеологія;

в) термінологія;

г) граматика;

д) лексикологія.

15. В перекладознавстві виділяють такі основні способи елімінування соціокультурних лакун:

а) генералізацію;

б) заповнення і компенсацію;

в) диференціацію і конкретизацію

15. Знак – це:

а) матеріальний, чуттєво сприйманий об'єкт, який виступає в процесах пізнання та спілкування в ролі замінника (представника) іншого предмета, явища, дії або події, і використовується для одержання, зберігання, перетворення та передачі інформації;

б) слово як центральна одиниця мови.

16. Мовні знаки виконують три елементарні функції:

а) номінативну, комунікативну, експресивну;

б) номінативну, комунікативну, предикативну;

в) номінативну, предикативну, локативну.