- •Фізіологія збудливих тканин
- •Слідові деполяризація і гіперполяризація
- •18.Реполяризація[ред. • ред. Код]
- •Фізіологія м`язів
- •Міофібрила
- •Пластичність гладкого м'яза
- •18.Тетанус гладкий
- •Тетанус зубчастий
- •Загальна фізіологія нервової системи
- •5.Дендрит
- •13.Нейрон
- •6.Ефектор
- •12.Нейроглія
- •25.Стомлення нервових центрів
- •26.Сумація в нервових центрах
- •27.Терміналь аксона
- •28.Тонус нервових центрів
- •31.Чутливість нервових центрів до дефіциту кисню
- •Фізіологія Ценральної нервової системи
- •Асоціативна кора
- •3.Вегетативна нервова система
- •Чотиригорбикове тіло
- •Електроенцефалографія
- •Епіталамус
- •Моторна кора
- •Периферична нервова система
- •Специфічні ядра таламуса
- •Таламус
- •Фізіологія вищої нервової системи
- •18.Рефлекс безумовний
- •19.Рефлекс умовний
- •Характеристика рефлексів
- •Класифікація рефлексів
- •Часові види пам’яті
- •7.Домінуюча мотивація
- •9.Індиферентний подразник
- •Безумовний подразник
- •14.Нижча нервова діяльність
- •15.Поведінка
- •28.Умовний рефлекс негативний
- •29.Умовний рефлекс позитивний
- •22.Сигнальна система друга
- •23.Сигнальна система перша
- •Фізіологія ендокринної системи
- •6.Глюкокортикоїди
- •18.Мінералокортикоїди
- •14.Катехоламіни
- •Адреналін
- •25.Соматотропін
- •22.Пролактин
- •7.Гормон
- •8.Граафів пухирець
- •9.Ендокринна залоза
- •13.Інсулін
- •20.Овуляція
- •24.Серотонін
- •19.Нейрогіпофіз
- •Фізіологія аналізаторів
- •Вухо зовнішнє
- •Дальтонізм
- •Жовта пляма
- •18.М'язове веретено
- •19.Нюхова цибулина
- •20.Отолітовий апарат
- •21.Паличка
- •27.Сліпа пляма
- •30.Хеморецептор
Фізіологія ендокринної системи
Ендокри́нна систе́ма — сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують у кров і лімфу гормони(речовини з високою біологічною активністю, що регулюють ріст і діяльність клітин різноманітних тканин). Ендокринна система разом з нервовою системою регулює і координує важливі функції організму людини: репродукцію, обмін речовин,ріст, процеси адаптації.
6.Глюкокортикоїди
Фізіологічні ефекти глюкокортикоїдів дуже різноманітні. Вони регулюють обмін білків, жирів і вуглеводів в організмі, а саме: сприяють розпаду білків, мобілізують жири із жирової тканини і активують утворення глікогену у печінці, проявляючи антагоністичну дію щодо інсуліну.
Вони є адаптивними гормонами, тому що, підтримуючи м’язову активність і працездатність головного мозку, сприяють пристосуванню організму до дії несприятливих подразників (емоційне напруження, різкі коливання температури, кисневе голодування тощо); мають імуносупресивну дію, яка полягає у пригніченні вироблення антитіл.
18.Мінералокортикоїди
Мінералокортикоїди регулюють водно-електролітний обмін організму. Вони підсилюють зворотне всмоктування Na+, а значить і води в дистальних канальцях нефронів нирок і полегшують транспорт К+ і Н+ в протилежному напрямку.
14.Катехоламіни
Адреналін
Мозковий шар наднирників продукує катехоламіни – адреналін (80 %) і норадреналін (20 %). Дія адреналіну на організм подібна до дії симпатичної нервової системи, а саме: під впливом адреналіну збільшується частота і сила серцевих скорочень, зростає хвилинний об’єм крові, підвищується провідність і збудливість серцевого м’яза, звужуються кровоносні судини, за винятком судин серця, мозку, судин працюючих скелетних м’язів, які під дією адреналіну розширюються. Звуження артеріол призводить до підвищення артеріального тиску. Адреналін гальмує секрецію, моторику і всмоктування в шлунково-кишковому тракті, а також розслаблює бронхіальні м’язи, внаслідок чого бронхи розширюються. Він покращує працездатність скелетних м’язів, підсилюючи їх трофіку.
Адреналін впливає на обмін вуглеводів, жирів, білків. Він сприяє перетворенню глікогену печінки у глюкозу.
17.Мелатонін который регулирует ритм сна-бодрствования,
25.Соматотропін
Гормон росту (соматотропін) бере участь у регуляції росту.
22.Пролактин
Пролактин, або лютеотропний гормон, сприяє утворенню молока в альвеолах молочної залози жінки. У чоловічому організмі він стимулює ріст і розвиток передміхурової залози та сім'яних міхурців.
Адренокортикотропний гормонє стимулятором пучкової і сітчастої зон кори надниркових залоз. АКТГ спричинює розпад білка в організмі і гальмує синтез (щодо цього є антагоністом соматотропіну), знижує проникність стінки капілярів (цим пояснюється протизапальна дія гормона). Секреція гормона залежить від добових коливань: увечері вміст його в гіпофізі вищий, ніж уранці.
4.Вазопресин виконує в організмі дві функції: 1) стимулює вплив гормона на гладкі м'язи артеріол (через V1-рецептори), що призводить до підвищення їх тонусу і артеріального тиску; 2) посилює реабсорбцію (зворотнє всмоктування) води з дистальних відділів канальців нирок у кров, що супроводжується зменшенням продукції сечі в нирках (антидіуретична дія гормону – через V2-рецептори). Для пресорної дії потрібна велика концентрація гормона.
Отже, вазопресин зменшує сечовиділення і підвищує осмотичну концентрацію сечі.
21.Окситоцин посилює скорочення матки і під час пологів забезпечує нормальний їх перебіг, а після пологів сприяє виділенню молока.
15.Лютеінізуючий гормон потрібен для росту фолікула яєчника на стадіях, які передують овуляції, тобто для розривання оболонки дозрілого фолікула і виходу з нього яйцеклітини, а також для утворення на місці фолікула жовтого тіла. Лютеїнізуючий гормон стимулює утворення жіночих статевих гормонів естрогенів, а в чоловіків - чоловічих статевих гормонів андрогенів.
10.Епіфіз
Епіфіз виробляє гормон мелатонін, який є атогоністом меланотропного гормону гіпофізу, тобто освітлює шкіру. Ця залоза забезпечує біологічні ритми людини: коли на сітківку ока потрапляє світло збуджуються рецептори, по зоровому нерві збудження передається симпатичній нервовій системі, а звідти клітинам епіфіза які зменшують вироблення мелатоніну і, таким чином, зміна дня і ночі приводить до циклічної зміни збільшення мелатоніну зменшенням, що визначає добовий та сезонний ритми.
