Фізіологія збудливих тканин

1.Гальмування (фізіологія) — активна затримка діяльності нервових центрів або робочих органів (м'язів, залоз).

2. Гиперполяризация – процесс увеличения отрицательного значения поляризации клеточной мембраны, в сравнении с состоянием относительного физиологического покоя. (Рост электроотрицательности мембраны.)

3.Деполяризация – процесс уменьшения отрицательного значения поляризации клеточной мембраны, в сравнении с состоянием относительного физиологического покоя. (Уменьшение электроотрицательности мембраны.)

Слідові деполяризація і гіперполяризація

У кінцевій фазі відбувається уповільнення відновлення мембранного потенціалу спокою, і при цьому реєструються слідові реакції у вигляді деполяризації та гіперполяризації, обумовлені повільним відновленням вихідної проникності для іонів К⁺.

4.Деполяризація слідова- у кінцевій фазі відбувається уповільнення відновлення мембранного потенціалу спокою, і при цьому реєструються слідові реакції у вигляді деполяризації та гіперполяризації, обумовлені повільним відновленням вихідної проникності для іонів К⁺.

слідова деполяризація - швидкість реполяризації уповільнюється;

5.Збудження (фізіологія) — фізіологічний процес, який виникає в кожній живій клітині чи тканині будь-якого організму як реакція на подразнення.

Під час збудження тканина виконує свою функцію, наприклад збуджений м’яз скорочується, а нерв проводить нервові імпульси (біоелектричні імпульси).

6.Збудливі тканини - це нервова, м`язева і залозиста структури, що спроможнi спонтанно або у відповідь на дію подразника збуджуватися

7.Збудливість – здатність структури до збудження.

8. ІОННИЙ НАСОС біохіміч. механізм, діє у клітинній мембрані, за його допомогою відбувається активне перенесення частини іонів з ділянки їх меншої концентрації на ділянку більшої концентрації; з нейрона натрієво-калієвий насос забирає іони натрію і вводить в клітину іони калію, внаслідок чого виникає різниця потенціалів,

8. канал витоку – для проникнення іонів через мембрану у стані спокою

9.канал воротний Переходи каналу з відкритого стану в закрите і назад, пора може стискатися або розширюватися. Воротні процеси.

10. Лабі́льність — функціональна рухливість нервової та м'язової тканини, що характеризується найбільшою частотою, з якою тканина може збуджуватись у відповідь на подразнення. Лабільність — нестійкий емоційний стан. Стан, який може швидко змінюватись залежно від факторів зовнішніх і внутрішніх подразників.

11. Локальна відповідь- якщо сила подразника мала, деполяризация не досягне критичного рівня, природно, не виникне імпульсну - розповсюджується збудження. У цьому випадку відповідь тканини на подразнення носитиме форму локального потенціалу.

Локальна відповідь – це не здатна до поширення деполяризація мембрани, не здатна до розповсюдження.

15.Потенціал дії (ПД, також нервовий імпульс) — це короткочасні амплітудні зміни мембранного потенціалу спокою (МПС), що виникають при збудженні живої клітини. По суті це електричний розряд — швидка короткочасна зміна потенціалу на невеликій ділянці мембрани збудливої клітини (нейрона або м'язового волокна), в результаті якого зовнішня поверхня цієї ділянки стає негативно зарядженою по відношенню до сусідніх ділянок мембрани, тоді як його внутрішня поверхня стає позитивно зарядженою по відношенню до сусідніх ділянок мембрани. Потенціал дії є фізичною основою нервового або м'язового імпульсу, який відіграє сигнальну (регуляторну) роль.

13.Подразнення – це будь-яка раптова дія на біологічну систему, в результаті якої змінюється її вихідний стан: м’яз скорочується, нерв проводить нервові імпульси тощо. Різноманітні чинники зовнішнього і внутрішнього середовищ, що викликають певні реакції живого організму, зокрема будження, називають подразниками. 14.Подразники, Подразники, до дії яких рецептори відповідних сенсорних систем спеціально пристосувались називаються адекватними. Наприклад, світло для паличок і колбочок сітківки ока, нервові імпульси для м’язових волокон є адекватними подразниками. Фізичні подразники – це низька і висока температура, тиск, світло, електричний струм та ін.;

хімічні – кислота, луг, спирт тощо.