Тема: Предмет педагогіки та методи науково-педагогічних досліджень

1. Виникнення та розвиток педагогічної науки.

Важливою частиною в процесі державотворення в суверенній Україні є формування та втілення в життя власної політики в галузі освіти.

Київська Русь мала спеціальні педагогічні трактати. Педагогічні ідеї можна було віднайти в літературних пам'ятках різних жанрів, творах образотворчого мистецтва, в усних проповідях, у церковній практиці.

Вершиною української народної педагогіки сучасні дослідники вважають козацьку педагогіку, яка втілює в собі "національну психологію, характер, правосвідомість, мораль та інші компоненти національної свідомості, духовності народу" .

Основою виховання дітей змалку були провідні ідеї козацького руху (свобода і незалежність України, суверенність особи, народовладдя).

Розвиток педагогічної думки в Україні тісно пов'язаний з прогресивними течіями в російському та українському соціальному житті, що зумовлено історичними причинами.

Яскрава сторінка в історії розвитку освіти та педагогічної думки в Україні — діяльність братських шкіл.

Здобутки української етнопедагогіки високі і незаперечні. На її ґрунті виросло багато яскравих постатей мислителів, просвітників, педагогів. Серед них — Володимир Мономах, Петро Могила, Симеон Полоцький, Іван Федоров, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода, Т. Г. Шевченко, Михайло Максимович, Олександр Духнович, Микола Пирогов, Костянтин Ушинський, Антон Макаренко, Василь Сухомлинський і багато інших.

До речі, у другій половині ХІХ — на початку ХХ століття в Україні на питаннях освіти і виховання зосереджували свої зусилля майже всі діячі культури і мистецтва, літератури і науки.

Т. Г. Шевченко (1814-1861) підготував і видав "Букварь южнорусский", П. А. Грабовенко (1864-1902) присвятив ряд статей проблемам народної освіти, Леся Українка (1871-1913) обстоювала необхідність народної освіти змальовувала жалюгідність сільських шкіл і учителів.

Таким чином, слід відзначити що всі видатні педагоги минулого досягали значних успіхів завдяки тому, що свою педагогічну творчість будували на ґрунті народної педагогіки.

2. Предмет і завдання педагогіки.

Предметом педагогіки — є сам процес спрямованого розвитку і формування людської особистості в умова виховання, навчання освіти. Це означає, що закономірності виховання людини зумовлені закономірностями розвитку й формування її як соціальної істоти; законами діяльності людини, специфічними законами процесу виховання, що криються в його структурі.

Загальним завданням педагогіки є виявлення, вивчення та обґрунтування закономірностей і законів формування та розвитку людської особистості, розробка на цій основі теорії та методики виховання як спеціально організованого педагогічного процесу.

Отже завданням педагогіки є:

- вивчення і всебічне осмислення процесу розвитку особистості, а також тих глибинних залежностей, які існують між розвитком і вихованням;

- визначення мети та завдання виховання;

- дослідження методів і форм організації виховання;

- вироблення нових педагогічних технологій виховання та навчання. Виховання в широкому його розумінні включає й освіту і навчання.