- •Міністерство освіти та науки україни Запорізький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •Новітнє вчення про тлумачення правових актів у системі юридичної науки і юридичної освіти
- •2. Вчення про тлумачення правових актів і історія права
- •3. Вчення про тлумачення правових актів і історія вчень про право і державу
- •4. Вчення про тлумачення правових актів і теорія права і держави
- •5. Вчення про тлумачення правових актів і галузеві юридичні науки
- •6. Вчення про тлумачення правових актів і логіка та мовознавство
- •Сучасний стан законодавства україни
- •Та проблема його тлумачення
- •2. Значення тлумачення актів законодавства
- •3. Тенденції розвитку законодавства як предмета тлумачення за роки незалежності україни
- •4. Стан законодавства і організація суспільства
- •5. Невиправдана ускладненість актів законодавства
- •6. Посилення суперечностей між положеннями актів законодавства
- •7. Стан юридично-технічної опрацьованості актів законодавства
- •8. Як включаються нові закони в систему законодавства?
- •9. Законодавчий вплив на правотлумачну діяльність
- •10. Місце та рівень тлумачення правових актів у правозастосовній діяльності
- •Тема 3 загальні положення вчення про тлумачення юридичних актів
- •2. Раціональний і інтуїтивний підходи до тлумачення правових актів
- •3. Ідея різноджерельності права
- •4. Судова практика як джерело права
- •5. Алгоритм правотлумачення
- •Тема 4 способи тлумачення норм права та їх класифікація. Текстуальне опрацювання положень правових актів
- •2. Текстуальне опрацювання положень правових актів і юридичних документів: правові норми, встановлені прямо
- •3. Непряме встановлення (випливання) правових норм
- •4. Пряме випливання правових норм із актів законодавства
- •5. Пряме випливання прав із положень, що встановлюють обов’язки, і навпаки
- •6. Окремі види нормативних формулювань, із яких прямо випливають правові норми
- •7. Колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них
- •8. Текстуальне переопрацювання текстів правових актів і юридичних документів
- •Тема 5 логічне тлумачення нормативно-правових актів
- •2. Виявлення логічно закріплених правових норм, що випливають із контексту
- •3. Врахування контексту і висновок від протилежного як методологічні інструменти вирішення колізій у законодавстві
- •4. Врахування контексту з метою виявлення змісту формально недостатньо визначених положень
- •5. Використання логічного тлумачення для з’ясування змісту нормативних положень, при формулюванні яких правотворчий орган припустився помилки
- •Тема 6 системне тлумачення положень актів законодавства
- •2. Проблема зворотної дії закону у часі
- •3. Визначення закону, прийнятого пізніше
- •4. Конкуренція між раніше встановленими спеціальними нормами і пізніше встановленими загальними нормами
- •5. Зазначення в законі на його переважне застосування перед законами, які будуть прийняті пізніше
- •6. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між правовими нормами, сфери дії яких частково не співпадають
- •7. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між положеннями законодавства, що текстуально закріплюють сумісні правові норми, сфери дії яких частково співпадають
- •9. Застереження про застосування раніше прийнятих законів в частині, в який вони не суперечать новому закону
- •Рекомендована Література до усього лекційного курсу
5. Вчення про тлумачення правових актів і галузеві юридичні науки
Науково обґрунтована методологія тлумачення нормативно-правових актів, яка б відповідала практичним потребам правозастосування, може бути створена, може існувати і розвиватись тільки за умови опори на галузеві дослідження проблем тлумачення нормативно-правових актів, на практику застосування норм окремих галузей права, на практику викладання окремих навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах. Звичайно, є і зворотній зв'язок: галузеві дослідження, галузева практика і викладання окремих навчальних дисциплін у вищих юридичних навчальних закладах не можуть не враховувати загального вчення про тлумачення правових актів. Якщо галузь дає для загального вчення емпіричний матеріал і узагальнення першого рівня, то загальне вчення про тлумачення правових актів дає для галузі теоретичні положення більш високого рівня, що можуть використовуватись у галузі як методологічний інструментарій.
Слід, однак, визнати, що належна взаємодія загального вчення про тлумачення правових актів з галузевими науками, галузевою практикою і викладанням галузевих навчальних дисциплін, не налагоджена. У наукових дослідженнях Є. В. Васьковський здійснив потужний прорив у розробці загального вчення про тлумачення правових актів одночасно з розробкою галузевих (цивілістичних) проблем тлумачення законів. Але в подальшому ні загальні теоретико-правові, ні галузеві дослідження ніколи не піднімались до того рівня, якого досяг Є. В. Васьковський на початку XX століття: галузеві дослідження нічого не могли дати для дослідження проблем загального вчення про тлумачення правових актів і навпаки. Разом ці дослідження нічого не могли дати для практики.
Особливо слід звернути увагу на навчальний аспект проблеми. Звичайно, вивчення галузевих навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах має на меті отримання знань норм позитивного права. Студент повинен засвоїти певне коло правових норм. Без цього у нього не буде тієї «критичної маси» знань, яка дає йому право називатись фахівцем. Але ж усі правові норми запам'ятати не можна, а тим більше, - у зв’язку з практикою їх застосування. Крім того, не можна не враховувати і того, що законодавство змінюється. Тож при вивченні галузевих навчальних дисциплін студентів необхідно навчати тлумаченню актів відповідної галузі законодавства. Під цим кутом зору має вивчатись усе галузеве законодавство. Правда, уже сьогодні ставити таку вимогу було б нереально. Але ж на перспективу слід мати на увазі необхідність досягнення мети викладання галузевих наукових дисциплін під кутом зору тлумачення відповідних актів законодавства. Для цього поступово створюється наукове підґрунтя. У радянські часи галузеві проблеми правотлумачення досліджували Р. С. Рез, П. С. Елькінд. У роки незалежності України їх досліджували В. Я. Карабань, І. Л. Самсін, О. В. Капліна, В. М. Коваль. А. М. Мірошниченко здійснив дослідження проблеми колізій у земельному законодавстві, що є частиною проблеми правотлумачення.
Але і сьогодні більш реальним для виконання є завдання викладення матеріалу під кутом зору тлумачення правових актів у підручниках і навчальних посібниках з галузевих навчальних дисциплін.
Що стосується теорії держави і права, то ця галузь юридичної науки перш за все повинна діждатись емпіричного матеріалу і узагальнень першого рівня, а потім - спробувати освоїти цей матеріал та сформулювати теоретичні узагальнення більш високого рівня. Видається, однак, що більш прийнятним було б різко розширити обсяг досліджень, поглибити дослідження загальних проблем тлумачення нормативно-правових актів і взяти курс на формування нової галузі юридичної науки, нової навчальної дисципліни — тлумачення правових актів. Це сприяло б значному підвищенню рівня юридичної науки, посиленню її практичної спрямованості, підвищенню якості юридичної освіти, рівня підготовки юристів, практики здійснення правосуддя. У свою чергу це позитивно вплинуло б на професійний рівень правотворчості, підвищення якості національного законодавства, на розвиток правової системи України в цілому.