- •Міністерство освіти та науки україни Запорізький національний технічний університет
- •Конспект лекцій
- •Новітнє вчення про тлумачення правових актів у системі юридичної науки і юридичної освіти
- •2. Вчення про тлумачення правових актів і історія права
- •3. Вчення про тлумачення правових актів і історія вчень про право і державу
- •4. Вчення про тлумачення правових актів і теорія права і держави
- •5. Вчення про тлумачення правових актів і галузеві юридичні науки
- •6. Вчення про тлумачення правових актів і логіка та мовознавство
- •Сучасний стан законодавства україни
- •Та проблема його тлумачення
- •2. Значення тлумачення актів законодавства
- •3. Тенденції розвитку законодавства як предмета тлумачення за роки незалежності україни
- •4. Стан законодавства і організація суспільства
- •5. Невиправдана ускладненість актів законодавства
- •6. Посилення суперечностей між положеннями актів законодавства
- •7. Стан юридично-технічної опрацьованості актів законодавства
- •8. Як включаються нові закони в систему законодавства?
- •9. Законодавчий вплив на правотлумачну діяльність
- •10. Місце та рівень тлумачення правових актів у правозастосовній діяльності
- •Тема 3 загальні положення вчення про тлумачення юридичних актів
- •2. Раціональний і інтуїтивний підходи до тлумачення правових актів
- •3. Ідея різноджерельності права
- •4. Судова практика як джерело права
- •5. Алгоритм правотлумачення
- •Тема 4 способи тлумачення норм права та їх класифікація. Текстуальне опрацювання положень правових актів
- •2. Текстуальне опрацювання положень правових актів і юридичних документів: правові норми, встановлені прямо
- •3. Непряме встановлення (випливання) правових норм
- •4. Пряме випливання правових норм із актів законодавства
- •5. Пряме випливання прав із положень, що встановлюють обов’язки, і навпаки
- •6. Окремі види нормативних формулювань, із яких прямо випливають правові норми
- •7. Колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них
- •8. Текстуальне переопрацювання текстів правових актів і юридичних документів
- •Тема 5 логічне тлумачення нормативно-правових актів
- •2. Виявлення логічно закріплених правових норм, що випливають із контексту
- •3. Врахування контексту і висновок від протилежного як методологічні інструменти вирішення колізій у законодавстві
- •4. Врахування контексту з метою виявлення змісту формально недостатньо визначених положень
- •5. Використання логічного тлумачення для з’ясування змісту нормативних положень, при формулюванні яких правотворчий орган припустився помилки
- •Тема 6 системне тлумачення положень актів законодавства
- •2. Проблема зворотної дії закону у часі
- •3. Визначення закону, прийнятого пізніше
- •4. Конкуренція між раніше встановленими спеціальними нормами і пізніше встановленими загальними нормами
- •5. Зазначення в законі на його переважне застосування перед законами, які будуть прийняті пізніше
- •6. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між правовими нормами, сфери дії яких частково не співпадають
- •7. Обтяжені хронологічним компонентом колізії між положеннями законодавства, що текстуально закріплюють сумісні правові норми, сфери дії яких частково співпадають
- •9. Застереження про застосування раніше прийнятих законів в частині, в який вони не суперечать новому закону
- •Рекомендована Література до усього лекційного курсу
3. Вчення про тлумачення правових актів і історія вчень про право і державу
Предметом історії вчень про право і державу як науки і навчальної дисципліни є виникнення і розвиток теоретичних знань про право і державу. Розмаїття вчень про право і державу заставляє ставити питання про те, що ж мають відібрати наука і програма відповідної навчальної дисципліни для наукового дослідження і вивчення. В одному із підручників (і це є загальновизнаним) стверджується, що для дослідження і вивчення повинні відбиратись ті «концепції, ідеї, положення і конструкції, у яких знаходять своє концентроване логіко-понятійне віддзеркалення історичний процес поглиблення знань політичних і правових явищ». Отже, поза предметом історії вчень про державу і право перебувають фрагментарні, не розвинуті до рівня самостійної і оригінальної теорії висловлювання і судження. З цим слід погодитись. Але ж і при цьому предмет історії вчень про державу і право залишається широким, а можливості наукового дослідження і вивчення даної дисципліни в навчальних закладах обмежуються: в першому випадку — ресурсами, які може надати суспільство, а в другому — перш за все обсягом навчального часу.
Тому при визначенні змісту предмета досліджень науки історії вчень про право і державу та вивчення в юридичних навчальних закладах відповідної дисципліни доцільно було б враховувати, що потреби сьогодення, потреби становлення в Україні правової держави та утвердження в суспільстві принципу верховенства права заставляють визнати пріоритет за двома проблемами — становлення і розвиток ідеї та вчення про верховенство права та вчення про тлумачення нормативно-правових актів. При цьому слід враховувати, що цього часу принцип верховенства права набуває все більшого значення як керівна ідея для тлумачення нормативних актів, керівна ідея, що отримала через її закріплення в частині першій ст. 8 Конституції найвищу юридичну силу порівняно не тільки з положеннями законів, а й з іншими положеннями Конституції України. Але на сьогодні історія вчень про державу і право лише мимохідь зачіпає проблему історичного розвитку ідеї верховенства права. Цю ситуацію можна виправити, включивши до підручників, навчальних посібників до програми курсу матеріали дослідження, здійсненого С. П. Головатим.
Що стосується проблеми історичного розвитку теорії тлумачення нормативно-правових актів, то її включення до курсу історії вчень про державу і право перешкоджає вже саме по собі поширене уявлення про тлумачення як мистецтво, яке не піддається раціональному пізнанню. Накопичені на цей час наукові знання дають підстави стверджувати, що теорія тлумачення нормативно-правових актів існує, існує і цілий комплекс конструктивних рішень, що ґрунтується на цій теорії. А раз така теорія існує, то треба вивчати історію виникнення і розвитку наукових знань про тлумачення нормативно-правових актів. Історія вчень про державу і право повинна визнати проблему тлумачення нормативно-правових актів як свою, тобто як таку, що належить до предмета науки і навчального курсу історії вчень про державу і право.