Сурдопедагогіка

1. Сурдопедагогіка як розділ спеціальної педагогіки. ЇЇ основні завдання.

2. Зв’язок сурдопедагогіки з іншими науками.

3. Причини порушення слуху.

4. Класифікація порушень слуху.

5. Особливості психічного розвитку дітей раннього і дошкільного віку зі зниженим слухом.

6. Зміст психолого-педагогічного обстеження.

СУРДОПЕДАГОГІКА – розділ спеціальної педагогіки , який вивчає питання розвитку, виховання та навчання дорослих і дітей з вадами слуху.

ПРЕДМЕТ – процеси розвитку, виховання та навчання дітей та дорослих з вадами слуху.

ЗАВДАННЯ СУРДОПЕДАГОГІКИ – обумовлюються поглядами суспільства на можливості розвитку глухих та слабочуючих дітей, розумінням необхідності надання їм педагогічної допомоги, а також на перспективи соціальної адаптації осіб з вадами слуху.

- розробка методів діагностики порушень слуху, в тому числі раннього вияву;

- вивчення особливостей психічного розвитку дітей з вадами слуху, вивчення впливу зниження слуху на фізичний, соціальний, особистісний розвиток особистості, розвиток її пізнавальної діяльності;

- організація допомоги батькам по вихованню дітей з вадами слуху в сім’ї;

- розробка теоретичних основ розвиваючої та корекційної роботи з глухими та слабочуючими дітьми;

- удосконалення методів корекційно-розвивальної роботи з дітьми з вадами слуху, у тому числі – формування мовлення, розвитку слухового сприймання, навчання мові;

- визначення задач, принципів, змісту і методів навчання та виховання дітей з вадами слуху на різних рівнях освіти (дошкільний заклад, спеціальна школа, масова школа…);

- сприяння повноцінній інтеграції осіб з вадами слуху у суспільство.

Зв’язок сурдопедагогіки з іншими науками

І. Блок медико-біологічних дисциплін.

1. Науковою основою сурдопедагогіки є відомості з фізіології людини.

2. Дані отоларингології, сурдології містять необхідну інформацію про стан слуху дитини: причини, час і характер ураження слухового аналізатора, ступінь зниження слуху, а також дають можливість обґрунтувати способи, методи дослідження слуху, підходи до класифікації слуху.

3. Сурдотехніка займається вдосконаленням різноманітних технічних засобів компенсації вад слухового сприймання (слухові апарати, засоби візуального і тактильно-вібраційного контролю).

4. Дані невропатології та психопатології важливі для диференційованої діагностики вад слуху, уточнення характеру первинних і вторинних відхилень у розвитку дитини.

ІІ. Блок психолого-педагогічних дисциплін.

5. Зв'язок із загальною та віковою психологією надає знання про закономірності психічного розвитку дитини, зокрема, особливе значення має теорія слухового сприймання.

6. Сурдопсихологія подає відомості про психологічні особливості розвитку дітей з вадами слуху.

7. Загальна, дошкільна, шкільна педагогіка подає основні принципи та категорії навчання та виховання дітей.

8. Враховуються досягнення інших галузей спеціальної педагогіки – логопедії, тифло-, та олігофренопедагогіки.

ІІІ. Блок лінгвістичних дисциплін.

9. Тісний контакт з лінгвістикою та психолінгвістикою дає розуміння закономірностей будови мови як системи, дозволяє визначити механізми мовленнєвого порушення при слуховій депривації, уточнити його структуру.

Методи сурдопедагогіки

1.Спостереження.

2.Бесіда, опитування, анкетування.

3.Педагогічний експеримент.

4.Аналіз документації.

5.Вивчення педагогічного досвіду.

6.Вивчення дитячих робіт.

7.Вивчення літературних джерел.