Лікування.

Лікування алкогольної хвороби печінки залежить від клінічної форми хвороби, але головною умовою лікування є відмова від уживання алкоголю.

При алкогольній адаптивній гепатопатії після відмови від алкоголю нормалізується самопочуття хворих, зменшуються розміри печінки (аж до норми), нормалізуються біохімічні показники крові і повністю відновлюється структура печінки. При цьому немає потреби в спеціальній медикаментозній корекції.

Алкогольний жировий гепатоз зазнає зворотного розвитку в разі 4—6-тижневої абстиненції від алкоголю. Хворі потребують повноцінного харчування з достатнім умістом білка, підвищеною кількістю ненасичених жирних кислот, мікроелементів і обмеженим вмістом жирів тваринного походження. Показані кокарбоксилаза, вітаміни В₆, В₁₂ внутрішньом'язево, фолієва і ліпоєва кислоти, рутин, аскорбінова кислота, вітамін Е всередину.

Відновлення структур гепатоцитів мембран і усунення жирового гепатозу найбільш ефективно можна досягти, використовуючи есенціальні фосфоліпіди (есенціале форте Н, ліволін форте), до складу яких входять дигліцеринові ефіри холінфосфорної кислоти і ненасичені жирні кислоти: лінолева, ліноленова, олеїнова. Уживають їх по 1—2 капсули 3 рази на день протягом 2—3 міс.

Одночасно з есенціальними фосфоліпідами призначають метадоксил (природна ендогенна речовина, що прискорює виведення етанолу і його метаболітів з організму) по 0,5 г 3 рази на день перорально протягом 3 міс і довше. Лікування медатоксилом скорочує час усунення психічних і соматичних проявів похмільного синдрому і послаблює патологічну тягу до алкоголю. Використовують також мембраностабілізувальні препарати, які гальмують перекисне окиснення ліпідів (фебіхол, карсил протягом 2—3 міс), адеметіонін (гептрал) по 400 мг 2 рази на день протягом 1—3 міс, або урсодеоксихолеву кислоту по 750—1000 мг на день протягом 1—3 міс.

Для поліпшення жирового обміну в печінці доцільно призначати препарат цитраргінін (містить аргінін і бетаїн) по 1 ампулі 2 рази на день перорально 3 тиж. Медикаментозне лікування може бути ефективним лише в разі повного утримання від алкоголю.

Медикаментозна терапія при гострому алкогольному гепатиті включає застосування антибактеріальних препаратів (ципрофлоксацин по 1 г 2 рази надень, цефобід по 2—4 мг 2 рази надень, цефотаксим по 1 г 2 рази надень), дезінтоксикаційних засобів: глюкоза 5% 200 мл внутрішньовенно краплинно, альбумін 5-10% 200 мл, нео-гемодез 200 мл внутрішньовенно краплинно, глутаргін по 50 мл внгутрішньовенно краплинно, орнітин-аспартат спочатку внутрішньовенно по 20-40 г на день, потім по 5 г всередину 2—3 рази на день, 3 мл 20% розчину пірацетаму, тіаміну гідрохлорид 2 мл внутрішньом'язево, піридоксину гідрохлорид 2 мл внутрішньом'язево тощо, дуфалак по 30 мл 3 рази на день, адеметіонін по 400—800 мг на день, цитраргінін по 10 мл на день.

Хворим з тяжкими формами гострого алкогольного гепатиту з вираженою печінково-клітинною недостатністю (підвищення рівня білірубіну більше ніж у 10 разів, різке подовження протромбінового часу) призначають курси глюкокортикоїдів у дозі 20—40 мг на день, антицитокінову терапію, яка включає антагоністи ФНП-α-інфліксимаб, антагоністи IL-10 та ін. Широко застосовують гепатопротектори: силімарин (гепабене, карсил, силібор, легалон та ін.), фебіхол, ліволін, хофітол у середньотерапевтичних дозах протягом 1 міс.

Лікування хронічного алкогольного гепатиту. Насамперед слід повністю відмовитися від уживання алкоголю. Лікування проводять у стаціонарі із забезпеченням повноцінної дієти (3000 ккал), багатої на білок (1—1,5 г на 1 кг маси тіла) за відсутності енцефалопатії. Показано парентеральне введення вітамінів В₁, В₂, В₆, В₁₂ у поєднанні з фолієвою, аскорбіновою кислотою, рутином, рибофлавіном.

Якщо відсутній холестатичний компонент, проводять курс лікування есенціале по 5-10 мл в 5% розчині глюкози струминно або внутрішньовенно краплинно 10-30 вливань у поєднанні з пероральним уживанням у дозі 6 капсул на день 1—2 міс, далі 3—4 капсули до 3—6 міс. Показані мембраностабілізувальні гепатопротекторні препарати: легалон, Лів.52, ліволін, тіоктацид, ліпамід.

При холестатичній формі призначають урсодезоксихолеву кислоту в дозі 15 мг на 1 кг маси тіла на день протягом 1—6 міс.

Дезінтоксикаційна терапія полягає в призначенні 5% розчину глюкози з вітамінами і електролітами (10% розчин кальцію глюконату, 3% розчин калію хлориду); гемодезу 200—300 мл 2—3 рази на тиждень. При вираженій недостатності харчування, диспепсичному синдромі і відсутності печінкової енцефалопатії вводять краплинно амінокислотні суміші — травазол, альвезин у дозі від 0,5 до 1—1,5 л на день в поєднанні з полівітамінами.

У хворих з лихоманкою необхідно виключити інфекційне вогнище. При збереженні високої температури тіла понад 3-4 дні призначають напівсинтетичні антибіотики широкого спектра дії (ампіцилін, ампіокс, цепорин, кефзол, цефамезин) по 2-5 г на день внутрішньом'язево.

Хворим із холецистичною формою алкогольного гепатиту призначають урсодезоксихолеву кислоту по 15 мг/кг на день протягом 1-6 міс.

Лікування хворих з печінковою енцефалопатією і асцитом представлено у главі "Цироз печінки".

Із немедикаментозних методів лікування найефективнішими є проведення аутоультрафіолетового опромінення крові (АУФОК), плазмаферезу. Після стабілізації процесу показане санаторно-курортне лікування на бальнеологічних курортах (Березовські Мінеральні Води, Миргород, Поляна Квасова, Трускавець).