Характерні клініко-лабораторні вияви алкогольного фіброзу печінки:
суб'єктивні симптоми — загальна слабкість, диспепсичні явища (поганий апетит, періодично нудота, відрижка, відчуття гіркоти в роті), біль у ділянці правого підребер'я — помірний, але тривалий;
незначна або помірна гепатомегалія;
показники функціональних проб печінки в межах норми або дещо змінені, підвищена активність у сироватці крові амінотрансфераз, γ-глютамілтранспептидази;
характерне підвищення вмісту в крові проліну і оксипроліну — маркерів інтенсивного фіброзоутворення, а також підвищення екскреції оксипроліну із сечею.
Достовірний діагноз алкогольного фіброзу печінки можна поставити тільки за допомогою гістологічного дослідження біоптатів печінки.
Алкогольний фіброз печінки може розглядатися як передстадія цирозу печінки, яка в разі подальшого вживання алкоголю трансформується в цироз печінки.
Гострий алкогольний гепатит.
Найтяжча форма алкогольної хвороби печінки, зумовлена токсичним некрозом органа унаслідок тривалого вживання великих доз алкоголю в період запою. Захворювання становить загрозу для життя хворого.
Летальність при гострому алкогольному гепатиті в 10-20 разів більша, ніж при гострих вірусних гепатитах; причому повторні епізоди хвороби супроводжуються надзвичайно високою летальністю порівняно з попередніми.
Перебіг помірного або "м'якого" гострого гепатиту переважно малосимптомний.
Виявляють підвищення активності амінотрансфераз, причому характерні перевищення активності АсАТ над АлАТ у 2 рази і більше, що відрізняє цю форму гепатиту від вірусних уражень печінки. На підставі клінічних і лабораторних даних важко відрізнити гострий алкогольний гепатит від жирової дистрофії печінки. Для діагностики необхідна біопсія печінки, при якій виявляють тільця Меллорі (алкогольний гіалін).
Тяжкий алкогольний гепатит, фульмінантний варіант, характеризується:
Лихоманкою і вираженим астенічним синдромом.
Можуть з'являтися клінічні і біохімічні ознаки печінкової недостатності (асцит, печінкова енцефалопатія, гіпоальбумінемія, збільшення протромбінового часу) і порушення функції нирок.
Холестатичний варіант гострого алкогольного гепатиту перебігає з яскравими клінічними (виражена жовтяниця) і біохімічними ознаками холестазу (різке збільшення ГГТП, лужної фосфатази), білірубіну, холестерину.
Хронічний алкогольний гепатит.
Супроводжується характерною клінічною картиною, що включає наявність болю в правому підребер'ї, виражену слабкість, диспепсичні явища, гепатомегалію, жовтяницю.
Окрім печінкових симптомів хронічному алкогольному гепатиту властиві ознаки хронічної алкогольної інтоксикації:
транзиторна артеріальна гіпертензія;
тремор, полінейропатія;
м'язова атрофія;
гіпергідроз;
гінекомастія;
збільшення привушних залоз;
обкладений язик;
контрактура Дюпюїтрена;
венозне повнокрів'я;
кон'юнктивіт;
гіперемія обличчя з розширенням сітки шкірних капілярів;
телеангіектазії;
пальмарна еритема.
Поєднання декількох із перерахованих симптомів і синдромів (шести і більше) свідчить про регулярне вживання алкоголю.
Функціональні проби (АлАТ, АсАТ, ГГТП, IgA, білірубін) печінки звичайно підвищені.
Ураження органів і систем у хворих на хронічний алкогольний гепатит:
