- •Хутор софії сергіївни
- •1.1. Проблема злочинності. Аналіз класичних варіантів
- •Експеримент 1
- •Експеримент 2
- •Експеримент 3
- •Експеримент 4
- •Експерименти 5 і 6
- •1.2. Психологічні особливості підлітків, які вчинили правопорушення
- •1.3. Аналіз підліткової злочинності в Україні
- •Розділ іі. Психологічна і соціальна допомога підліткам, що скоїли злочин
- •2.1 Основні напрями та заходи профілактики
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додатки
1.2. Психологічні особливості підлітків, які вчинили правопорушення
При формуванні особистості в нормальних умовах соціалізації правові заборони сприймаються як відома і стають звичними рамками поведінки; поступово складається соціальний стереотип особистості. В основі цього стереотипу лежить індивідуальне правопорушення, що базується на суспільній правосвідомості. У людини формується механізм соціального саморегулювання, тобто звична готовність діяти в даній обстановці певним чином.
Відхилення від норм свідомості і поведінки підлітків-правопорушників залежать від цілого ряду причин, серед яких велике значення має вплив негативних факторів на формування свідомості особистості.
Дослідження осіб, які вчинили злочин, дозволили виявити наступні закономірності:
-правосвідомість особи, яка вчинила злочин, як правило, по ряду аспектів не співпадає з існуючим суспільним правосвідомістю, суперечить правовим нормам;
- злочинець заперечує конкретну правову норму і групу норм, які захищають суспільні відносини, на які він зазіхнув;
- злочинець приймає як правильну і справедливу діючу правову норму, в відповідно до якої він був засуджений, в її абстрактному розумінні, однак вважає несправедливим (зазвичай, зайво суворим) щодо себе.
Отже, при перевихованні засуджених необхідно працювати над відновленням не правосвідомості взагалі, а саме тих його аспектів, які втрачені або заперечуються даної особистістю.
Перед психологом, і психосоціальним працівником, практикуючим у закладах соціального ізоляції, стоїть серйозне завдання індивідуального планування діагностичної та коррекційної роботи з підлітком-правопорушником.
Подолання дефектів правової свідомості у підлітків-правопорушників передбачає актуалізацію рефлексії у підлітків, без яких неможливо осмислення власних дій і їхніх законів.
Таким чином, до психологічних особливостей підлітків-правопорушників відносяться: відсутність стриманості і агресивність поведінки, схильність до міжособових конфліктів, впертість, труднощі соціальної адаптації, що поєднуються з потужним механізмом психологічного захисту, - проекцією своїх власних проблем, почуттів, емоцій на оточуючих, схильність до асоціальної поведінки та зневага до морально-етичним нормам, звичаям, правилам, здатність до стійкою реалізації такої тенденції на тлі порушених соціальних зв'язків.
1.3. Аналіз підліткової злочинності в Україні
Найкриміногеннішим віковим періодом на сьогодні є 16–17 років – у цьому віці підлітками вчиняється до 62 % злочинів від загальної кількості. При цьому, немає обмежень чи виключень в залежності від соціального статусу неповнолітніх злочинців – ними стають як безпритульні (без батьківської опіки та постійного місця проживання), вихідці із неблагополучних сімей, так і вихідці із цілком педагогічно та матеріально благополучних сімей.
У першому півріччі 2011 року на обліку в підрозділах кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ України знаходилося 12837 учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів. З числа неповнолітніх цієї категорії 1,6% − у віці 6-10 років, 18,4% − у віці 11-13 років (причому кількість неповнолітніх цієї категорії у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року зросла на 4,1%) , 80% − у віці 14-18 років.
Із загальної кількості дітей, які перебували на обліку, – 652 з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дівчат на обліку − 1887 осіб, що складає 14,7% від загальної кількості поставлених на облік.
За 6 місяців 2011 року неповнолітніми скоєно 11781 адміністративне правопорушення, що на 59,4% більше, ніж за аналогічний період 2010 року.
За 2012 рік в Україні нарахували більше 14 тисяч малолітніх злочинців.
Про це свідчать дані Міністерства освіти й науки, викладені у Методичних рекомендаціях з питань організації виховної роботи в навчальних закладах на 2013/2014 навчальний рік.
У документі зазначається, що за 2012 рік неповнолітніми чи за їхньою участю було скоєно 14 238 злочинів, майже 7 тис. (або 49 %) від цієї кількості – тяжкі та особливо тяжкі.
Відносно ж дітей скоєно 9677 злочинів, з них 2885 – тяжкі та особливо тяжкі. Від протиправних дій постраждало більше 10,5 тис. дітей, з них майже 3 000 - до 14 років.
"Особливістю криміногенної ситуації в підлітковому середовищі є зміна її структури у бік збільшення корисливих злочинів. Найбільш поширеними злочинами залишаються крадіжки, тобто майнові злочини, які становлять майже 66% всіх злочинів, скоєних підлітками", - сказано в документі.
Як засвідчили результати узагальнення, упродовж 2013 року сталося 8781 кримінальних правопорушень серед підлітків. А 2014 – 7367. Одним із факторів зниження злочинності серед неповнолітніх можемо виділити впорядкування законодавства України в частині профілактики злочинності серед неповнолітніх. До 22.06.2012 року працівники підрозділу кримінальної міліції у справах дітей в повсякденній роботі керувались Положенням про кримінальну міліцію у справах дітей, затвердженим Постановою КМУ №502 від 08.07.1995 року , яка втратила чинність 22.06.2012 року на підставі постанови КМУ №533 від 13.06.2012 року «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності Міністерства внутрішніх справ». Станом на сьогодні працівники кримінальної міліції у справах дітей в повсякденній роботі керуються Інструкцією з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей, затвердженою наказом МВС №1176 від 19.12.2012 року.
Але не зважаючи на це із загальної кількості вчинених підлітками злочинів 2013 року більше 68 відсотків — тяжкі та особливо тяжкі. Зокрема, збільшилась кількість вчинених неповнолітніми умисних тяжких ушкоджень, зґвалтувань, грабежів. У 8 областях зросла кількість умисних вбивств. У структурі злочинів спостерігаються досить небезпечні процеси. Вони переважною більшістю носять корисливий і груповий характер. Того ж року у скоєні злочинів взяли участь майже 27,5 тисячі неповнолітніх, що на 3,1 відсотків більше, ніж у 2002 році. Кількість малолітніх правопорушників зросла у 17 регіонах країни. Із цієї кількості майже дві третини не навчалися і не працювали, кожен третій належить до учнівської молоді. Жахливо те, що підліткова злочинність дедалі набуває більш організованого характеру. Понад 70 відсотків дітей вчиняють злочини у складі груп, у тому числі за участю дорослих.У злочинну та іншу протиправну діяльність втягується все більше підлітків молодшого віку. Щорічно місцевими судами застосовуються примусові заходи виховного характеру майже до трьох тисяч неповнолітніх, причому значна їх частина – це діти віком від 11 до 14 років, які скоїли суспільно-небезпечні діяння до досягнення віку кримінальної відповідальності. В органах кримінальної міліції у справах неповнолітніх перебуває на обліку понад дві тисячі правопорушників віком до 11 років.
В жовтні 2014 року радник міністра внутрішніх справ України Станіслав Речинський в ефірі одного з телеканалів повідомив, що через захоплення в січні–лютому 2014 року збройових арсеналів кількість озброєних злочинів (розбоїв і грабежів) виросла на 40%. Тут же низка ЗМІ вибухнула заголовками на кшталт «МВС визнало, що після Євромайдану злочинність в Україні зросла на 40 відсотків!». А українська злочинність помолодшала. Протягом першого півріччя 2014 року рівень злочинності серед неповнолітніх виріс на 57,1%, найбільше — в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській областях. Більше половини вчинених злочинів — тяжкі та особливо тяжкі. Близько 700 підлітків вчинили злочини повторно.
Криміногенна ситуація першого півріччя 2015 року в Київській області. За повідомленням прокуратури, протягом січня–серпня 2015р. обліковано 16,2 тис. кримінальних правопорушень (що на 27,9% більше, ніж у січні–серпні 2014р).
Із загального числа зафіксованих правоохоронними органами кримінальних проявів 42,4% – тяжкі та особливо тяжкі (на 6,4 в.п. більше, ніж у січні–серпні 2014р.).
Протягом січня–серпня 2015р. обліковано 299 очевидних умисних вбивств і замахів на вбивство, 83 умисних тяжких тілесних ушкоджень (що відповідно більше на 43,1% та на 6,4%, ніж у січні–серпні 2014р.), 8 зґвалтувань і замахів на зґвалтування (майже вдвічі менше порівняно з січнем–серпнем 2014р.).
Порівняно із січнем–серпнем 2014р. кількість крадіжок (7,7 тис.) та розбоїв (120 випадків) збільшилася в 1,6 раза, кількість шахрайств (887 випадків), грабежів (405 випадків) збільшилася відповідно на 18,9% та 15,1%, кількість випадків хабарництва (73) – зменшилася на 3,9%.
Правоохоронними органами за цей період виявлено 3 злочинні організації, до складу яких входило 16 осіб; закінчено 3 кримінальних провадження про кримінальні правопорушення, вчинені організованими групами.
Від злочинів протягом січня–серпня 2015р. потерпіло 10,2 тис. осіб (в 1,5 раза більше, ніж у січні–серпні 2014р.), із яких 3,6 тис. осіб – жінки, 669 – особи похилого віку та інваліди 1 і 2 групи, 137 осіб – неповнолітні та 65 осіб – діти до 14 років. Найбільша кількість (6,0 тис. осіб) потерпіла від крадіжок, серед яких 36,1% – жінки (2,2 тис. осіб). У дорожньо-транспортних пригодах, пов’язаних зі злочинами, на території області постраждала 651 особа, з яких 136 осіб (20,9%) – загинуло. Усього внаслідок злочинних діянь загинуло 286 осіб, із яких 30,8% було вбито.
Серед 3,5 тис. виявлених осіб, які вчинили злочини, 24,6% раніше вже ставали на злочинний шлях, 14,0% вчинили злочин у групі, 13,1% знаходились у стані алкогольного сп’яніння; 10,0% – жінки, 4,6% – неповнолітні. Питома вага працездатних осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, які на момент учинення злочину не працювали і не навчалися, становила 51,3%, безробітних – 22,5%.
