- •Визначення витрати води, яку забирають з водного джерела
- •Характеристика прийнятого джерела водопостачання
- •Вибір типу водоприймальної споруди. Схема водозабірної споруди.
- •Вибір технологічної схеми очистки питної води
- •Визначення необхідної кількості реагентів для очистки води
- •Визначення розрахункових витрат стічних вод.
- •Визначення розрахункових витрат побутових стічних вод
- •6.3 Визначення витрати міських стічних вод
- •Визначення скиду стічних вод
- •Визначення скиду міських стічних вод
- •Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод
- •9.Вибір технологічної схеми очищення стічних вод та обробка осаду
ВСТУП
1.Визначення розрахункових витрат води
1.1 Визначення витрат води на господарсько-питні потреби населення
1.2 Визначення поливальної витрати
1.3 Визначення витрати води на потреби промпідприємства
1.4 Визначення сумарного водопостачання міста
1.5 Визначення витрат води на пожежогасіння
1.6 Визначення витрати води, яку забирають з водного джерела
2. Характеристика прийнятого джерела водопостачання
3. Вибір типу водоприймальної споруди. Схема водозабірної споруди.
4. Вибір технологічної схеми очистки питної води
5. Визначення необхідної кількості реагентів для очистки води
6. Визначення розрахункових витрат стічних вод.
6.1 Визначення розрахункових витрат побутових стічних вод
6.2 Визначення витрати промислових стічних вод
6.3 Визначення витрати міських стічних вод
7. Визначення скиду стічних вод
7.1 Визначення скиду міських стічних вод
8. Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод
9.Вибір технологічної схеми очищення стічних вод та обробка осаду
Список використаної літератури
ВСТУП
Задоволення попиту на воду в містах, на підприємствах і в селищах здійснюється шляхом влаштування централізованих систем водопостачання.
Сучасний водопровід є системою складних споруд для видобування води, очищення її (якщо це потрібно), зберігання необхідних запасів і транспортування до споживача.
Каналізація складається з комплексу споруд для організованого відведення стічної рідини, очищення її і випуску в водойми.
Правильне вирішення питань водопостачання та водовідведення можливе лише в комплексній ув'язці з питаннями енергопостачання, газопостачання, транспорту та ін.
Водопостачання – це забезпечення водою різних водоспоживачів (населених пунктів, виробничих підприємств та інших об'єктів) для задоволення господарсько-питних, технологічних і протипожежних потреб. Комплекс інженерних споруд, які виконують завдання водопостачання, називають системою водопостачання або водопроводом.
Воду, яку використовували для різних господарсько-побутових або виробничих потреб і яка змінила при цьому свої властивості, називають стічною, сюди ж відносяться дощові й талі води.
Комплекс інженерних споруд і санітарних заходів, призначених для збору стічних вод в місці утворення, відведення (транспортування) їх за межі обслуговуваного (каналізованого) об'єкта, очищення, знешкодження і знезараження стічних вод і утворюваних осадів, випуску очищених стічних вод у водоймища, називається водовідвідною системою або каналізацією.
1.Визначення розрахункових витрат води
Визначення розрахункових витрат здійснюється виходячи із норм водопостачання для різних категорій водокористувачів.
Визначення витрат води на господарсько-питні потреби населення
1)
,
/доб.
q – питоме середньодобове за рік господарсько-питне використання на 1-го мешканця, л/доб. Приймаємо по таблиці ДБН в залежності від благоустрою жилої забудови;
q = 230 л/доб;
Nж- число мешканців
Розрахункові витрати води за добу максимального водокористування
2)
,
/доб
-
коефіцієнт добової нерівномірності
=1,1-1,3 по ДБН
1.2Визначення поливальної витрати
=
60
1.3Визначення витрати води на потреби промпідприємства
Витрати води на промпідприємстві
3)
,
/доб.
-
витрати води на господарсько-питні
потреби;
-
втрати води на технічні потреби;
-
витрати води на душ.
Витрати води на господарсько-питні потреби
4)
,
/доб.
-
кількість працюючих в гарячих цехах;
-
кількість працюючих в холодних цехах;
45л. – на чоловіка в зміну, 25л. – на чоловіка в зміну – норма використанні для працюючих в холодних і гарячих цехах відповідно.
Кількість працюючих в гарячих цехах
,
/доб.
-
загальна кількість душових сіток, шт
500 – норма на одну душову сітку по ДБН.
5)
,
душ.
-
число працюючих, чол.
-
кількість чоловік які користуються
душем, %
-
кількість чоловік на одну душову сітку
=112+75+4000=4185
=27600+4185+6000=
Визначення витрат води на пожежогасіння
Витрати води на пожежогасіння визначається за формулою
6)
,
/доб.
витрата
води на зовнішнє пожежогасіння л/сек.
на одну пожежу
=35 л/сек.
-
розрахункова кількість одночасних
пожеж.
= 2 шт.
=
3 год.
/доб
Визначення витрати води, яку забирають з водного джерела
Витрата, яку забирають з водного джерела, визначається, виходячи з умов сумарного водокористування міста, з урахуванням витрати води на власні потреби в станціях підготовки питної води і витрати на поповнення протипожежної кількості води.
7)
,
/доб.
-
коефіцієнт який враховує власні потреби
станції підготовки питної води приймається
1,03-1,04. Приймаємо 1,03.
Т- максимальний термін відновлення протипожежного об’єму води. Для міст приймаємо Т= 24 год.
1.03
37787+756=38544.03
/доб
Водозабірні споруди працюють рівномірно.
Розрахункова продуктивність водозабору
,
/сек.
=
=0.44
/сек
Характеристика прийнятого джерела водопостачання
В якості джерела водопостачання прийнято поверхневе джерело – річка.
Порівнявши склад води в водному джерелі з вимогами до якості, можна зробити висновок що за:
-умови водозабору- легкі
-грутни в основу водозабору-слабкі
-крутизна берегу- 1:1
-глибина в місті водозабору
-запах -2бал.
-смак -2бал.
-кольоровість- 60град. -прозрість- 6.0 см.
-загальна жорсткість – 6.0 мг-екв/л
-РН- 7.6 -лужність- 3.4 мг-екв/л -coli-титр -0.5 -загальний солевміст -400мг/л
-завислі речовини – 25/250 мг/л
Максимальне значення коефіцієнта водозабору визначається за формулою
8)
це
джерело може використовуватися для
водопостачання міста.
Вибір типу водоприймальної споруди. Схема водозабірної споруди.
Берегової водоприймач суміщеного типу споруджується в тому випадку, коли геологічна структура річкового берега своєї нерівномірною осадкою не загрожує споруд приймача і насосної станції (Рисунок). Зазвичай це робиться тоді, коли місцеві умови дозволяють розмістити насосну станцію поряд з водоприймачем.
Суміщений водоприймач компактний, зручний в експлуатації і вимагає набагато менших будівельних витрат. Для автоматизації керування роботою насосов їх встановлюють під затокою. У цьому випадку підлогу станції роблять на одній позначці з водоприймачем. При встановленні горизонтальних насосів схема споруди виходить громіздкий і дорогий, так як приміщення насосної досить великі і їх потрібно значно заглиблювати. Тому вертикальні станції переважно горизонтальних.
Розділові стінки між водоприймальним і насосних відділеннями роблять водонепроникними. Напірні труби при виході з насосної станції прокладають в галереї, де розміщується арматура, водоміри, зворотні клапани, засувки і т.п. Завдяки цьому розміри машинного відділення насосної станції можна значно зменшити.
Водоприймачів суміщеного типу: А — з незаливными насосами; Б — з насосами під затоках: 1 — насоси; 2 — всмоктувальні труби; 3 — приймальне відділення; 4 — всмоктуючий відділення; 5 — вікна з решітками; б — виступ; 7 — напірна труба; 8 — перегородка
Вибір технологічної схеми очистки питної води
Вибір
технологічної схеми очистки води
здійснюють, виходячи з продуктивності
станції
,
/доб.
=38544.03
/доб.
Найчастіше необхідна очистка води від речовин, які обумовлюють мутність та кольоровість, а також треба проводити знезараження води.
Технологічна схема очистки питної води
1-реагентне господарство; 2-змішувач; 3-освітлювачі з шаром завислого осаду; 4-швидкі фільтри; 5-споруда для знезараження води; 6-резервуар чистої води
Схема швидкого фільтра
Схема швидкого фільтра
1.подача води на очищення; 2.відведення фільтрованої води; 3.підведення води; 4.скидання промивної води; 5.корпус фільтра; 6.бокова кишеня; 7.жолоби; 8.коллектор дренажу; 9.труби дренажу (відведення); 10.фільтруюче завантаження; 11.подтримуючі шари
Схема освітлювача зі шаром завислого осаду
Схема освітлювача зі шаром завислого осаду коридорного типу:
1 - коридори освітлення; 2 – осадоущільнювач; 3 – шар завислого осаду; 4 - зона освітлення; 5 - збірні жолоби; 6 - осадоприймальні вікна; 7 - труби примусового відведення освітленої води; 8 - трубопровід розподілу вихідної води в коридорах освітлення; 9 - трубопровід скидання осаду; 10 - подача вихідної води в освітлювач
Очищення води за схемою, що включає освітлювачі з шаром завислого осаду, відбувається таким чином.
Вихідна вода насосами НС 1-го підйому подається у змішувач. Сюди ж подаються розчини необхідних реагентів, приготовані в реагентному господарстві (коагулянти, флокулянти, розчини лугів – вапняне молоко, знезаражувальні реагенти). Призначення змішувача – швидке і повне змішання розчинів реагентів з оброблюваною водою. Вода після змішування з розчинами реагентів поступає в нижню частину робочої камери освітлювача із завислим осадом. Пластівці коагулянта і частинки суспензії піднімаються висхідним потоком води до тих пір, поки швидкість випадання їх в осад під дією сили тяжіння не стане рівною висхідній швидкості потоку. Таким чином, частинки утворюють завислий шар осаду, через який немовби фільтрується вода. Далі вода, частково освітлена при проходженні через такий своєрідний «завислий фільтр», збирається у верхній частині споруди. У шарі завислого осаду відбувається процес прилипання частинок суспензії до пластівців коагулянта, що утворилися у воді, тобто своєрідний процес контактної коагуляції. Нові порції оброблюваної води приносять нові порції пластівців і частинок суспензії, внаслідок чого висота завислого шару збільшується. При досягненні верхньою межею шару осадкоприймальних вікон частина завислої маси поступає |в осадкоущільнювач, де під дією сили тяжіння осад ущільнюється (суспензія осідає) і видаляється, а освітлена вода, що утворилася, прямує у змішувач.
Остаточне освітлення оброблюваної води відбувається шляхом фільтрування. Далі вода прямує в РЧВ, перед яким відбувається вторинна обробка її знезаражувальними реагентами. З РЧВ очищена вода насосами НС 2-го підйому прямує споживачу.
Введення хлорвмісного реагента здійснюється двічі – на початку і в 26 кінці технологічної схеми. При первинному хлоруванні використовують властивості хлору як окислювача, що руйнує розчинені органічні сполуки для знебарвлення і дезодорації води, а також забезпечення оптимальних умов протікання процесів подальшого очищення. Вторинне хлорування води направлене на доведення її санітарно-бактеріологічних показників до значень, що регламентуються, тобто на знезараження води
Ця схема є двоступеневою і двопроцесною (використовується освітлення води в шарі завислого осаду і фільтрування).
