Глава 2. Діагностична та психотерапевтична робота з розладами особистості

2.1 Діагностика розладів особистості

Розлади особистості дуже близькі за своїми проявами до норми, тому часто їх складно відрізнити від нормального поведінки людей. Тільки коли проявляються особистісні риси виявляються тотальними, негнучкими і дез...

адаптивною і призводять до значних порушень або пошкоджень різних сфер життя, можна говорити про наявність особистісного розладу.

Діагностика особистісних розладів вимагає того, щоб оцінювані в індивіда патерни проявлялися вже кілька років, і їх особливості повинні бути очевидні вже до початку зрілого віку. Дані патерни повинні бути відокремлені від характеристик, що виявляються при стресі і в станах зміненої свідомості (наприклад, афект, тривога, стан сп'яніння). Психотерапевт повинен оцінити стабільність особистісних якостей, характерних для особистісних розладів, і в різних ситуаціях. Часом, буває достатньо лише одного контакту з людиною, але іноді для постановки діагнозу потрібна більша кількість зустрічей. Так само діагноз може ставитися, якщо притаманні їм якості є не тільки проблемою індивіда, але й інших людей.

При діагностиці розлади особистості потрібно завжди брати до уваги культуру індивіда, його етнос і соціальне оточення. Психотерапевт не повинен плутати розлади з пристосуванням людини на новій території, з виразом його звичаїв, традиції, звичаїв, релігійних чи політичних переконань, яких людина споконвічно дотримувався у своїй культурі. Це особливо важливо, коли психотерапія оцінює когось із іншого товариства: в цьому випадку потрібно якомога більше дізнатися про іншу культуру.

Діагноз розлади особистості може бути поставлений дітям і підліткам, але тільки в тому випадку, якщо перевіряються ознаки спостерігаються вже довгий час, тотальні і їх не можна назвати тимчасовими віковими характеристиками або симптомами інших захворювань. При діагностики розлади особистості у людей до 18 років необхідно проводити спостереження протягом як мінімум одного року (єдиним винятком є ??антисоціальна розлад особистості, яке не може бути діагностовано до 18 років).

Певні особистісні розлади частіше діагностуються у чоловіків (наприклад, антисоціальна особистісний розлад). Інші (наприклад, прикордонне, гистрион і залежне розлади) частіше діагностуються у жінок. Швидше за все, це обумовлено існуючими психологічними відмінностями між чоловіками і жінками.

У DSM-IV-TR наведені загальні критерії для діагностики розладів особистості, які включають в себе наступне:

А. Наявність стійкого патерну внутрішніх переживань і поведінки, який помітно відхиляється від очікувань культури індивіда і проявляється у двох (або більше) з наступних сфер:

) когнітивної (наприклад, способи сприйняття та інтерпретації себе, інших людей і подій);

2) афективної (наприклад, діапазон, інтенсивність, нестійкість і недоречність емоційних реакцій);

) міжособистісні взаємодії;

) сфера контролю.

Б. Патерн тотальний, стійкий і негібог.

В. Патерн призводить до клінічно значущих порушень або погіршень у соціальної, професійної або інших важливих сферах функціонування.

Г. Патерн є стабільним і протяжним в часі, його початок можна простежити, принаймні, з підліткового або початку зрілого віку

Д. Патерн краще не враховувати як прояв або наслідок інших психічних захворювань.

Е. Патерн не пов'язаний з прямим впливом на психіку речовин (наприклад, наркотиків або медикаментів) або із загальним станом індивіда (наприклад, травма голови) [32].

Критерії для діагностики кожного розлади окремо були розглянуті в розділі 1, пункті 1.4.