Тема 2

Сульфатна кислота і сульфати. Якісна реакція на сульфат-іон. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів. Нітратна кислота і нітрати.

1 Година

Мета: ознайомитися з загальною характеристикою сульфатної кислоти і сульфатами. Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмістних та нітрогеновмесних речовин. Роль хімії в розв’язуванні продовольчої проблеми.

Зміст самостійної роботи

1.Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмістних та нітрогеновмесних речовин.

2. Роль хімії в розв’язуванні продовольчої проблеми.

3. Дмитро Миколайович Прянишников.

Література

1. Хімія (підручник 10кл.)\ ПопельП.П., Крикля Л.С.:К- Академія, 2011

2. Хімія ( підручник10кл.)\ ПопельП.П., Крикля Л.С.:К- Академія, 2011

3. Хімія підручник для 11 кл. (рівень стандарту)\ Ярошенко О.Г.: К- Грамота , 2011

Методичні рекомендації

1. Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмістних та нітрогеновмесних речовин. Серед сульфуровмісних забрудників навколишнього середовища найбільш шкідливими є сульфур(ІV) оксид і гідроген сульфід, або сірководень. Про шкідливість першої речовини ви дізналися. Щодо гідроген сульфіду, то потрібно наголосити на високій токсичності цієї газуватої речовини з неприємним запахом тухлих яєць (утворюється при гнитті білка курячого яйця й спричинює його неприємний запах). Фізіологічна дія гідроген сульфіду про# являється в тому, що він блокує дихальний центр. Смертельною дозою для людини є вдихання протягом 5–10 хв повітря з об’ємною часткою гідроген сульфіду 0,08 %. Найбільша кількість сульфатної кислоти використовується у виробництві мінеральних добрив, інших кислот, сульфатів, органічних речовин, очищенні нафтопродуктів тощо. Барвники Виробництво кислот Пластмаси Лікарські препарати Вибухові речовини Очистка нафти Свинцеві акумулятори Миючі засоби Добрива У хромуванні металевих виробів Хімічні волокна (віскоза, шовк, поліамідні волокна) H3PO H2SO4. Забруднюють повітря сульфуровмісними речовинами викиди нафтопереробних заводів, теплові електростанції. Охорона навколишнього середовища полягає насамперед у зменшенні викидів, а отже, у модернізації виробництва, запровадженні технології замкненого циклу, коли гази, що є відходами названих виробництв, використовують як сировину для інших виробництв. Користь від цього подвійна — не забруднюється навколишнє середовище, а вироблена з гідроген сульфідних відходів нафтопереробної промисловості сульфатна кислота має найменшу вартість. Удосконаленням технології виробництва сульфатної кислоти займався український хімік Іван Євграфович Ададуров (1879–1938).

2. Роль хімії в розв’язуванні продовольчої проблеми.

Історія розвитку хімічної промисловості знає чимало прикладів, коли та чи інша речовина з пустої породи або відходів виробництва перетворювалася на цінну сировину. Наприклад, хлорид калію KCl наприкінці минулого сторіччя був пустою породою під час добування кухонної солі з сильвініту (мінерал KCl•NaCl). Тепер сильвініт переробляють з метою вилучення з нього хлориду калію KCl для виробництва цінних мінеральних добрив, а хлорид натрію NaCI перетворився на відходи. Багато рідкісних металів раніше не знаходили застосування через їх промислову недоступність, але потреби в цих металах атомної енергетики, мікроелектроніки, радіотехніки, космічної техніки, які сьогодні визначають науково-технічний прогрес, зробили можливим промислове добування розсіяних елементів. Комплексне використання сировини спрямовується на застосування всіх її головних частин для добування корисних продуктів або матеріалів. Це означає, що з одного виду сировини можна добути велику кількість різних продуктів.

Хіміки відповідають за раціональне використання сировини, її комплексну переробку, ліквідацію відходів, багато з яких завдають непоправної шкоди довкіллю та здоров'ю людини. Отже, розробка нових способів комплексного використання сировини має величезне значення. Хімія має велике значення і в розробці способів переведення речовин, що прореагували, у початковий стан для їх повторного використання (рециркуляція, регенерація сировини).

3. Дмитро Миколайович Прянишников (1865 – 1948) - Учень і наступник Тімірязєва. З 1895 і до кінця життя завідувач кафедри агрохімії Московської с.-г. академії. Працював у ряді наукових інститутів, організованих за його участі, - в інституті по добривах (1919-1948), пізніше реорганізованому в Науковий інститут по добривах і інсектофунгісідам, у Всесоюзному інституті по добривах, агротехніці і агропочвоведеніе (1931-48; нині Всесоюзний науково-дослідний інститут добрив і агрогрунтознавства ім. Д. Н. Прянишникова) та ін Основні праці в галузі живлення рослин і застосування добрив. У 1916 П. сформулював теорію азотного живлення рослин, стала класичною; дав схему перетворення азотовмісних речовин у рослинах, роз'яснив роль аспарагіну в рослинному організмі. Розробив наукові основи Фосфоритування грунтів. Їм дана фізіологічна характеристика вітчизняних калійних солей, апробовані різні види азотних і фосфорних добрив в основних землеробських районах СРСР. Працював над питаннями вапнування кислих грунтів, гіпсування солонців, застосування органічних добрив. Удосконалив методи вивчення живлення рослин, аналізу рослин і грунтів, вегетаційного досвіду. 

Питання до самоконтролю:

1.Назвіть найважливіші природні сульфати.

2.Оцініть вплив нітратів на здоров’я людини. Які нітрати можуть потрапити в організм людини?

3.Які ви знаєте джерела забруднення повітря сульфурвмісними речовинами?

4.Які речовинивиділяються при виробництві нітратної кислоти?

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи