2.Характеристика автомобільнох промисловості світу

Структура автомобілебудування

Автомобілебудування, як і будь-яка галузь народного господарства, має свою структуру. Розглянемо її.

По мірі завантаженості ресурсів автомобілебудування може бути легким і важким. Легке автомобілебудування представлене легковими і вантажними автомобілями. Важке автомобілебудування - це вантажні авто, авто спеціального призначення (робітники, наприклад: підйомники і інше).

По спрямованості промисловості автомобілебудування підрозділяють на пасажирське і вантажне. До пассажирсокму відносять виробництво тих же легкових автомобілів, автобусів, у тому числі і мікроавтобусів.

Вартість продукції автомобілебудування світу в середині 90-х років ХХ ст. Оцінювалася в 1000 млрд. доларів, тобто приблизно в 4 рази більше, ніж в авіабудівній. Це обумовлено особливостями випуску продукції : виробництво масове.Вартість продукції автомобілебудування світу в середині 90-х років ХХ ст. Оцінювалася в 1000 млрд. доларів, тобто приблизно в 4 рази більше, ніж в авіабудівній. Це обумовлено особливостями випуску продукції : виробництво масове.

Висока наукомісткість галузі - результат особливої складності продукції галузі. На розробку нових конструкцій техніки йде від 5 до 10 років. Завдання досягнення високої експлуатаційної надійності продукції, забезпечення тривалості використання автомобілів (до 20-30 років) викликає необхідність створення нових видів конструкційних матеріалів, вдосконалення усіх агрегатів автомобільної техніки. Це зумовило дуже високі витрати на науково-дослідну роботу. Увесь рівень витрат на конструювання і створення продукції автомобілебудування настільки великий, що його можуть дозволити собі тільки небагато фірм декількох промислових держав світу.

Висока міра капіталоємності автомобілебудування визначає і відповідно високу монополізацію галузі : в провідних країнах налічується лише по декілька (3 - 4) фірм цієї галузі. Надзвичайно жорстка конкуренція сприяє злиттю навіть великих фірм усередині однієї країни ("Макларен" і " Мерседес" в США) і фірм різних країн в Західній Європі. Мета європейського об'єднання - протистояння продуцентам астотехники США.

Високий рівень монополізації властивий виробництву двигунів. До них пред'являють все більше технічних, економічних, екологічних вимог, які усе більш посилюються (надійність, зниження витрати палива, зменшення шуму і небезпечних вихлопів). Мотори для легких літаків роблять багато країн, але двигуни для автомобілів - обмежене число країн і фірм. Ці двигуни дорогостоящи (до 35%% вартості авто), і на їх випуску спеціалізуються найбільші фірми (у США - "Дженерал Електрик", "Пратт энд Уитни"; у Великобританії - "Роллс-ройс"; у Франції - " СНЕКМА"; одна фірма в Німеччині; у Росії - заводи в Рибінську, Пермі та ін., в Україні - завод в Запоріжжі). Ці фірми і заводи стали монополістами у виробництві потужних двигунів.

Найпотужніший ареал автомобілебудування - Японія і США.

Матеріальна основа розвитку автомобілебудування - промислова база США з її машинобудуванням, що забезпечує усі потреби виробництв. Особливо треба виділити найбільшу у світі електронну промисловість, хімічну і кольорову металургію. Країна має в розпорядженні найбільшу у світі науковою базою, яка значною мірою притягувалася до виконання дослідницьких робіт для автомобілебудування. Монополізація усієї галузі виключно велика, провідним фірмам немає сильних конкурентів, проте йде процес їх злиття, збільшення ролі в країні і у світі.

У автомобілебудування США в 80-і роки було зайнято 1,3 млн. чоловік, а в 2002 році чисельність їх зменшилася до 0,8 млн., що в три рази більше, ніж в усій цій галузі в країнах Західної Європи. На США в 2002 році доводилося 45%% продажів автотехніки у світі (до 1/3 її йшло на експорт). Провідні фірми роблять різну за призначенням автотехніку. Їх роль у світовому автомобілебудуванні дуже велика: в 2001 році " Мерседес" дав 50%% автомобілів на світовому ринку).

У західноєвропейському автомобілебудуванні найбільш значна роль Франції і Великобританії.

Структурні зрушення в автомобілебудуванні здійснюються в двох напрямах. По-перше, міняється основа для зростання традиційних галузей автомобілебудування внаслідок розвитку науки. Змінився характер продукції в давніх галузях автомобілебудування. По-друге, розвиваються нові наукомісткі галузі автомобілебудування.

Отже, впродовж довгого часу пріоритетами в структурній політиці автомобілебудування можуть стати:

1) прискорений розвиток наукомістких автобудівельних виробництв;

2) соціальна переорієнтація комплексу, передбачене прискорене нарощування випуску продукції цивільного автомобілебудування;

3) екологізація виробництва, що передбачає випуск ресурсозберігаючих видів техніки, застосування ресурсозберігаючих технологій автомобілебудування, розширення використання прогресивних конструкційних матеріалів.

Прогресивні структурні зміни здатні незабаром істотно понизити навантаження на автомобілебудування і, що дуже важливо, понизити потребу в залученні нових інвестицій для нарощування і оновлення створеного виробничого апарату.