Тема 11. Міжнародні товарні ринки: суть, та організація діяльності

1.Суть і види товарних бірж.

2.Види біржових угод на товарній біржі.

3.Організація проведення аукціону.

4.Організація міжнародних ярмарків і виставок.

Короткі відомості з теоретичної частини

Міжнародні товарні біржі (МТБ) – це постійно діючі ринки, де здійснюється торгівля великими обсягами однорідних і взаємозамінних товарів, що мають стійкі і чіткі якісні параметри. На самих біржах товар зазвичай відсутній, а продається та купляється без попереднього огляду та пред’явлення за встановленими стандартами і зразками. Продавець на біржі продає не сам товар, а лише документ, що підтверджує право власності на цей товар, проти якого покупець має право отримати товар з біржового складу. Сучасна товарна біржа - це ринок контрактів на поставку товару.

Згідно Закону України «Про товарну біржу» (1991 р.) товарна біржа – це організація, яка об’єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення, впорядкування та спрощення товарообороту і пов’язаних з ним торговельних операцій.

Біржа – це ринок, який характеризується такими рисами: об’єднання комерційних посередників, визначене місце і час торговельних зборів. Біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та у призначений час. Біржа – це ринок, де товари продаються у великій кількості, в приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу і жестів або через комп’ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції. Біржа володіє своєю мовою, знання якої означає знайомство зі структурою і організаційними елементами, Статутом, Правилами біржової торгівлі та Кодексом честі біржовиків.

Біржова угода – це взаємна згода про передачу прав і обов’язків щодо біржового товару , яка досягається учасниками торгів у процесі біржового торгу, реєструється на біржі у встановленому порядку і відображається у біржовому контракті. Угода вважається біржовою, якщо вона відповідає таким вимогам:

• укладена на товар, допущений до котирування на даній біржі;

• укладена у торговельному піті, ямі, спеціально відведеному місці у торговельному залі біржі;

• укладена між членами біржі або сертифікованими біржовими брокерами;

• укладена в межах часу, відведеного для біржової сесії.

Всі угоди, укладені на біржах, які не відповідають хоча б одній із перерахованих вимог не є біржовими.

Основними умовами змісту угоди є : місцезнаходження товару; вид контракту (спот, форвард, ф’ючерс); об’єкт угоди(найменування товару, його якість); обсяг угоди (кількість товару); ціна і форма оплати за куплений товар; термін виконання угоди, умови поставки (розподіл витрат на транспортування, зберігання, страхування товару, який є об’єктом угоди).

Біржові операції бувають двох основних видів: угоди на реальний товар і ф'ючерсні (термінові) угоди.

Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів зумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.

Останніми роками спостерігається яскраво виражена тенденція до зростання торгівлі продовольством, готовим до вживання. Головними експортерами продовольства є країни з ринковою економікою більше 70%.

Основні позиції на світовому ринку продовольства посідають зернові та продукти їх переробки, а також рослинні олії, жири, шроти, овочі і фрукти, м'ясо і м'ясопродукти, кава, какао, чай, цукор, риба та морепродукти.

Торгівля багатьма продовольчими товарами здійснюється на біржах. А ціни в позабіржовій торгівлі складаються на основі біржових котирувань.

Основними задачами розвитку міжбіржової торгівлі на Україні на сучасному етапі є :

1. Збільшення темпів росту біржового обороту, підвищення його питомої ваги в загальному обсязі оптового товарообороту.

Розрахунки показують, що оптимальна питома вага біржового обороту повинна становити близько 20% від загального обсягу оптового обороту України. Це означає, що число біржових угод повинно зрости в 7-10 раз порівняно з 1991 р. Зростанню біржового обороту буде сприяти скорочення питомої ваги державного замовлення на вироблену продукцію, укладання через біржі ряду зовнішньо-торгівельних угод, скорочення переліку ліцензованих товарів.

2. Скорочення числа ТБ.

Виходячи з критеріїв міжнародної біржової торгівлі число ТБ на Україні не повинне бути більшим 6-7.

На початковому етапі переходу до ринкової економіки, їх число може становить 20-25 (необхідно скоротити втричі). Частина ТБ повинна бути перетворена в торгові будинки, аукціонні фірми; друга їх частина може бути об'єднана (в першу чергу у м. Києві, де в такій їх кількості немає необхідності).

3. Спеціалізація ТБ.

Спеціалізовані ТБ повинні відігравати основну роль в складі ТБ України. Процес спеціалізації на Україні повинен здійснюватись в два етапи. На першому етапі слід визначити профіль перспективних ТБ. На другому етапі слід розпочати повне “очищення” цих ТБ від непрофільних товарів. Основу товарного профілю бірж повинні складати так звані “біржові” товари.

3. Впровадження сучасних видів біржових угод.

Це стосується ф'ючерсних і опціонних угод. Їх впровадження в нашу біржову практику дасть змогу залучити на біржу більшу кількість членів, краще котирувати ціни, здійснювати страхування цінового ризику.

3. Впорядкування розрахункових операцій на біржах.