Тема 5. Методи навчання

Класифікація методів навчання географії за характером пізнавальної діяльності учнів. Характеристика традиційних прийомів навчання: розповіді, бесіди, ілю­стрування та демонстрування, спостереження, формування практичних навиків. Активне (проблемне) навчання географії. Основні поняття: проблемна ситуація, навчальна проблема, проблемне запитання, завдання, задача. Види проблемних завдань з географії. Етапи вирішення навчальної проблеми: усвідомлення проблемної ситуації, формулювання проблеми, застосування відомих знань і способів, ідей; формулювання гіпотези; перевірка гіпотези; висновки. Реальні проблеми географічного характеру, у вирішенні яких за­цікавлені учні, як позитивна мотивація вивчення географії. Інтерактивне навчання географії. Вибір методів навчання. Рівні засвоєння знань.

Тема 6. Принципи і процес навчання географії

Поняття про принципи навчання. Характеристика окремих принципів навчання: науковості; систематичності і системності у навчанні; свідомості і активності учнів; зв’язку навчання з життям (зв’язку теорії з практикою); доступності навчан­ня; індивідуального підходу до учнів; наочності; міцності засвоєння знань, умінь і навичок; емоційності навчання; виховного характеру навчання; краєзнавчого. Процес навчання як взаємопов’язана діяльність учителя й учня. Струк­тура і завдання процесу навчання географії.

Тема 7. Формування географічних знань

Елементи змісту шкільної географії за І. Я. Лернером і М. М. Скатніним: знання; вміння і навички; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу. Характеристика окремих елементів змісту шкільної географії. Засвоєння знань. Емпіричні і теоретичні знання з географії. Формування географічних уявлень і понять. Особливості географічних уявлень. Роль живого слова вчителя, наочних засобів і методів у формуванні географічних образів. Особливості засвоєння загальнонаукових, загальногеографічних та одиничних понять.

Методи і прийоми засвоєння причинно-наслідкових зв’язків. Види гео­графічних зв’язків. Використання схем і моделей. Роль самостійної роботи у виявленні причинно-наслідкових зв’язків. Засвоєння знань про географічні закономірності. Найважливіші прийоми: порівняння, зіставлення, знаходження причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення. Географічне мислення. Основні його риси.

Тема 8. Формування географічних умінь, досвіду творчої діяльності, емоційно-ціннісного ставлення до світу

Формування умінь і навичок. Демонстрування учителем значення вміння, ознайомлення з його змістом, демонстрування зразка виконання дії, тренувальні вправи, самостійне застосування уміння. Система практичних робіт як умова формування умінь і навичок. Формування досвіду творчої діяльності й емоційно-ціннісного ставлення до світу. Основні риси творчого мислення. Змістовий модуль

Тема 9. Урок як основна форма навчально-виховного процесу.

Традиційні і нові організаційні форми навчання географії. Сучасний урок. Основні його риси. Форми організування навчальної діяльності на уроках географії: фронтальна, індивідуальна, колективна. Переваги колективних форм навчальної діяльності на уроці (рольових ігор, групової роботи, дискусії) у формуванні географічного мислення. Типи уроків географії за дидактичною метою: уроки вивчення нового матеріалу; розширення та поглиблення знань; уроки застосування набутих знань на практиці; уроки коригування та контролю; комбіновані уроки. Структура й організаційно-методичні особливості окремих етапів основних типів уроків. Оцінювання якості уроку.

Тема 10. Навчальні екскурсії і робота учнів на місцевості. Навчальна екскурсія як властива географії форма організування навчаль­но-виховного процесу. Роль екскурсій у формуванні географічних знань, умінь, реалізації краєзнавчого принципу навчання та розвитку пізнавальної діяльності учнів. Комплексний характер географічних екскурсій. Програмні і позапрограмні екскурсії. Зміст, організація та методика проведення екскурсій з фізичної та економічної географії. Застосування під час навчальних екскурсій інформаційно-репродуктивних та проблемних методів навчання. Організація і схема проведення спостережень у природі: метеорологічних, фенологічних, геоморфологічних.