- •Список скорочень
- •Завдання
- •Початкові дані
- •Основні теоретичні відомості про схеми лічильників
- •1.2 Способи організації перенесень між розрядами лічильника
- •1.3 Схеми асинхронних двійкових підсумовуючих і віднімаючих лічильників на синхронних і асинхронних тригерах
- •1.4 Двійково-десяткові лічильники і двійково-десяткові коди
- •1.5 Організація перенесень між десятковими розрядами в ддЛч
- •2 Синтез простих синхронних лічильників з довільним порядком лічення (код 4221)
- •2.1 Побудова кодованої таблиці переходів синхронного лічильника
- •2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів даного типу
- •2.3 Одержання функцій збудження тригерів в досконалій формі лічильника
- •2.4 Спільна мінімізація функцій збудження
- •2.5 Побудова схеми синхронного лічильника
- •3.1 Побудова часової діаграми роботи асинхронного лічильника
- •3.2 Визначення по чд функцій синхронізації тригерів
- •3.3 Побудова схеми асинхронного лічильника
- •4 Синтез реверсивного синхронного десяткового лічильника (що працює в коді 4221)
- •4.1 Побудова кодованої таблиці переходів реверсивного лічильника
- •4.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів для рсЛч
- •4.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
3.1 Побудова часової діаграми роботи асинхронного лічильника
Виходячи із табл. 2.3 будуємо часову діаграму роботи АСЛЧ (рис. 3.1)
Рисунок 3.1 – Часова діаграма роботи синхронного лічильника
працюючого в коді 4221
3.2 Визначення по чд функцій синхронізації тригерів
Виходячи із часової діаграми АСЛЧ (рис.3.1) дивимось чи співпадає установка і скидання одного тригера за часом із станами іншого тригера. Виділяючи загальні частини виразів, одержимо функції синхронізації АЛЧ:
C4= Q3 J4 = Q1 K4 = Q1
C3 = Q2 J3 = Q1Q2, K3 = Q1 ;
C2= k J2 = Q1 K2 = Q4 Q3 Q1;
C1= k J1 = 1 K1 = 1.
3.3 Побудова схеми асинхронного лічильника
Із отриманих вище функцій синхронізації АЛЧ будуємо схему асинхронного лічильника (див. додаток Б).
4 Синтез реверсивного синхронного десяткового лічильника (що працює в коді 4221)
Синтез реверсивних синхронних лічильників принципово нічим не відрізняється від синтезу простих синхронних лічильників. Різниця полягає тільки в кодованій таблиці переходів, яка в реверсивних лічильниках містить два ряди переходів: одна - для мікрооперації складання, друга - для мікрооперації віднімання.
4.1 Побудова кодованої таблиці переходів реверсивного лічильника
Кодована таблиця переходів (КТП) РСЛч (табл. 4.1) буде аналогічна кодованій таблиці переходів синхронного лічильника (табл. 2.2).
Таблиця 4.1 – КТП РСЛч
Десятичний Еквівалент |
0 (0) |
1 (1) |
2 (2) |
3 (3) |
4 (6) |
5 (7) |
6 (10 |
7 (11) |
8 (14) |
9 (15) |
|
A
X |
Q4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Q3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
Q2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Q1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
0 /ддв/ |
Q4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Q3 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
Q2 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
Q1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
1 /вдм/ |
Q4 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Q3 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
Q2 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Q1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
