- •Список скорочень
- •Завдання
- •Початкові дані
- •Основні теоретичні відомості про схеми лічильників
- •1.2 Способи організації перенесень між розрядами лічильника
- •1.3 Схеми асинхронних двійкових підсумовуючих і віднімаючих лічильників на синхронних і асинхронних тригерах
- •1.4 Двійково-десяткові лічильники і двійково-десяткові коди
- •1.5 Організація перенесень між десятковими розрядами в ддЛч
- •2 Синтез простих синхронних лічильників з довільним порядком лічення (код 4221)
- •2.1 Побудова кодованої таблиці переходів синхронного лічильника
- •2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів даного типу
- •2.3 Одержання функцій збудження тригерів в досконалій формі лічильника
- •2.4 Спільна мінімізація функцій збудження
- •2.5 Побудова схеми синхронного лічильника
- •3.1 Побудова часової діаграми роботи асинхронного лічильника
- •3.2 Визначення по чд функцій синхронізації тригерів
- •3.3 Побудова схеми асинхронного лічильника
- •4 Синтез реверсивного синхронного десяткового лічильника (що працює в коді 4221)
- •4.1 Побудова кодованої таблиці переходів реверсивного лічильника
- •4.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів для рсЛч
- •4.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
2.1 Побудова кодованої таблиці переходів синхронного лічильника
Спроектуємо додавальний двійково-десятичний лічильник, працюючий в незваженому коді 4221. Як елементарний автомат використовуємо Т-триггер, условна таблиця переходів (УТП) якого наведена в табл. 2.1. Зіставимо кодовану таблицю переходів лічильника в вибраному коді, в якому приведені всі можливі переходи лічильника з одного стану в інший.
Таблиця 2.1 УТП JK-тригера
0 |
0- |
0 |
0 |
1- |
1 |
1 |
-1 |
0 |
1 |
-0 |
1 |
Таблиця 2.2 – Кодована таблиця переходів СЛЧ
Десятковий Еквівалент |
0 (0) |
1 (1) |
2 (2) |
3 (3) |
4 (6) |
5 (7) |
6 (10 |
7 (11) |
8 (14) |
9 (15) |
|
A
X |
Q4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Q3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
Q2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Q1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
1 |
Q4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Q3 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
Q2 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
Q1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів даного типу
Сигнал k в синхронних лічильниках подається на входи синхронізаціі всіх тригерів одночасно. Оскільки прості лічильники (підсумовуючі або віднімаючі) виконують тільки одну мікрооперацію, на яку орієнтована їх структура, то вони не містять керуючих шин (l=lоg2 l= 0 ). Скидання лічильника до нуля будемо здійснювати за допомогою асинхронних установочних входів Ка тригерів. За КТП СЛЧ (табл. 2.2) та УТП (табл. 2.1) будуємо кодовану таблицю функцій збудження КТФЗ (табл. 2.3), з якої вибираємо функції збудження тригерів в досконалих формах.
Таблиця 2.3 – Кодована таблиця функції збудження СЛЧ на JK -тригерах
Десятковий Еквівалент |
0 |
1 (1) |
2 (2) |
3 (3) |
4 (6) |
5 (7) |
6 (10 |
7 (11) |
8 (14) |
9 (15) |
|
A
X |
Q4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Q3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
Q2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Q1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
|
J4K4 |
0- |
0- |
0- |
0- |
0- |
1- |
-0 |
-0 |
-0 |
-1 |
J3K3 |
0- |
0- |
0- |
1- |
-0 |
-1 |
0- |
1- |
-0 |
-1 |
|
J2K2 |
0- |
1- |
-0 |
-0 |
-0 |
-0 |
-0 |
-0 |
-0 |
-1 |
|
J1K1 |
1- |
-1 |
1- |
-1 |
1- |
-1 |
1- |
-1 |
1- |
-1 |
|
