7. Побудова графіку робіт рушійних сил та сил опору

Щоб побудувати графік рушійних сил, потрібно графічно проінтегрувати отриманий графік зведеного моменту сил. Для побудови графіка сил опору двигуна з’єднують прямою лінією початкову і кінцеву точки раніше побудованого графіка робіт. Така побудова випливає з прийнятого припущення про сталість відповідного зведеного моменту сил і умови рівності значень робіт рушійних сил і сил опору за повний робочий цикл сталого руху.

Масштаб графіків робіт:

Після графічного інтегрування маємо величини робіт рушійних сил та робіт сил опору двигуна, Наприклад перше положення:

Полож.
1	5,46	74,53
2	18,78	149,36
3	34,33	223,89
4	46,95	298,72
5	55,75	373,26
6	58,10	448,08
7	62,80	522,62
8	71,31	597,44
9	88,62	671,98
10	157,28	746,80
11	365,33	821,63
12	559,88	896,17
Полож.
13	139,38	970,99
14	799,62	1045,53
15	1392,08	1120,35
16	1714,28	1194,89
17	1872,73	1269,71
18	1904,43	1344,25
19	1899,44	1419,08
20	1886,53	1493,61
21	1857,48	1568,44
22	1828,13	1643,26
23	1802,31	1717,80
24	1792,62	1792,62

Після побудови графіків робіт визначають величину сталого зведеного моменту сил опору методом графічного диференціювання відповідного графіку робіт. Після диференціювання маємо:

8. Побудова графіку зміни кінетичної енергії

Графік зміни кінетичної енергії важільного механізму будують шляхом графічного віднімання ординат графіків та тобто:

У даних положеннях було отримано значення зміни кінетичної енергії:

Положення
	Дж
1	79,99
2	168,14
3	258,23
4	345,67
5	429,01
6	506,18
7	585,41
8	668,75
9	760,60
10	904,09
11	1186,96
12	1456,05
13	1110,38
14	245,90
15	271,73
16	519,39
17	603,02
18	560,18
19	480,36
20	392,92
21	289,04
22	184,87
23	84,51
24	0,00