1.2 Психічний розвиток дітей молодшого шкільного віку

Проблема психічного розвитку молодших школярів – одна з фундаментальних проблем сучасної дитячої психології. Дослідження цієї проблеми поряд з науковим значенням представляє і практичний інтерес, оскільки націлене в кінцевому рахунку на вирішення багатьох педагогічних питань, пов’язаних з організацією ефективного навчання і виховання молодших школярів. Для того щоб педагогічне вплив був цілеспрямованим і сприятливим для дитини, вчителю необхідно знати особливості психічного розвитку дітей, вміти виявляти якісні зміни цього процесу.

Образне мислення – особливість дітей цього віку, яка повинна бути використана в ході навчання. Співвідношення процесів збудження і гальмування накладає свій відбиток на психіку.

Молодші школярі легко піддаються радами. Для них визначальне значення має авторитет педагога, батьків і старших товаришів. Прихильності до товаришів легко виникають і так само легко пропадають. Причини дружби в цьому віці бувають найчастіше чисто зовнішніми (сидять за однією партою, разом грають і т.д.). Для молодших школярів характерна велика потреба в активній рухової діяльності. Вони прагнуть використовувати будь-яку можливість побігати, пострибати. Рух неусвідомлено доставляє їм величезну радість. Завдяки руху йде гармонійне формування органів і систем.

Обсяг уваги молодших школярів вузьке. Вони одночасно можуть сприймати одне-два руху або елемента руху. Тому в цей період рекомендується навчання цілісного руху, а не частинами.

Розвиток мислення та мови. Якщо в психічному розвитку дитини немає відхилень, то такій дитині властива пізнавальна активність, спрямована на пізнання навколишнього світу. У дитини в цьому віці основний вид мислення – наочно-образне, в якому рішення завдань відбувається в результаті внутрішніх дій з образами.

У 6-7 річному віці діти ще неглибоко, поверхово аналізують виявлені за допомогою органів почуттів ознаки; нерідко об’єднують виділені елементи без глибокого розуміння логічних зв’язків між ними.

До шестирічного віку словниковий запас дитини (від 3 до 7 тис. слів) дозволяє йому легко пояснюватися за темами, які входять у коло його інтересів. Більшість хлопців, які відвідували дитячий сад, володіють навичками усвідомленого аналізу мови: виробляють звуковий аналіз слова, розчленовую слово на складові його звуки і т.д.

Пам’ять. Навчальна діяльність дитини тісно пов’язана з діяльністю пам’яті. Знання, набуті в процесі навчання, уявлення про предмети, явища і діях стають змістом пам’яті. У молодшому шкільному віці більш продуктивним продовжує залишатися мимовільне запам’ятовування, в основі якого – пізнавальний інтерес до школи, навчальних предметів. Проте також може запам’ятовувати довільно, особливо коли запам’ятовування стає умовою гри.

Створення в початковій школі належних умов, необхідних для формування у молодших школярів розгорнутої і повноцінної навчальної діяльності, сприятиме психічному розвитку дітей, а також вирішенню інших завдань освіти, виникають у період його перебудови. Матеріали даної книги можуть бути використані в якості наукового обгрунтування при вирішенні цих завдань, в Зокрема такий, яка передбачає психолого-педагогічне вивчення школярів [1].