2. Системи управління матеріальними запасами.

Управління запасами має два основних аспекти. Перший стосується рівня обслуговування споживачів, тобто забезпечення здатності виробляти потрібну продукцію у достатній кількості, у потрібний час і у потрібному місці. Другий аспект пов'язаний із витратами на підтримання запасів.

Основна мета управління матеріальними запасами — це досягнення задовільного обслуговування споживачів, утримуючи витрати на підтримку запасів у розумних межах. Керівник повинен збалансувати рівень матеріальних запасів. При цьому необхідно правильно визначити терміни, обсяги замовлень та моделі управління запасами.

Основна особливість, що визначає метод планування і контролю запасів, — характер попиту на ці запаси. Він може бути залежним чи незалежним. Залежний попит мають матеріали, сировина, вузли, агрегати, складники, які використовуються у виробництві кінцевого продукту. Незалежний попит має готова продукція.

Системи управління запасами:

• класифікація запасів, вимірюваних в одиницях запасів, АВС-аналіз;

• інвентаризація;

• класифікація запасів залежно від характеру їх споживання і точності прогнозування змін у їх потребі, XYZ-аналіз.

При управлінні запасами важливо враховувати, що вони істотно відрізняються з погляду грошових вкладень, потенційного прибутку, обсягу можливого збитку від браку запасів. Тому розподіляти зусилля з управління запасами необхідно відповідно до їх відносної важливості. Для цього доцільно скористатися найбільш відомим методом АВС. АВС-аналіз – це розподіл запасів на три групи на основі їх річної вартості, яка наводиться в гривнях. Виходячи з цього, клас «А» одиниць найменувань характеризується високим річним обсягом. Їх питома вага становить 15% загальної кількості одиниць запасів і при цьому дані запаси здатні забезпечити 70–80% загальної вартості запасів. Клас «В» одиниць найменувань – це середня величина річного обсягу одиниць запасів. Вони становлять близько 30% загального числа одиниць найменувань і 15–20% загального обсягу в грошових одиницях. Клас «С» одиниць найменувань становить 55% найменувань загального числа і всього 5% річного обсягу витрат.

Інвентаризацію запасів проводять, щоб знати, якими ресурсами володіє підприємство, і концентрувати увагу на тих найменуваннях запасів, що дійсно необхідні. Для цього запаси піддаються інвентаризації і системі аудиторських перевірок. Цикли розрахунків спираються на класифікацію, отриману в АВС-аналізі, унаслідок чого підраховуються одиниці найменувань, порівнюються з даними поточного обліку, і, виходячи з цієї перевірки, неточності документуються. Перевірки за групою одиниць найменування "А" проводяться один раз в місяць, за групою одиниць найменування "В" – один раз у квартал, а за групою одиниць найменування "С" – один раз у півроку.

XYZ-аналіз дає змогу класифікувати запаси залежно від характеру їх споживання і точності прогнозування змін у їх потребі. Категорія Х — це група, що характеризується стабільною величиною споживання (наприклад, якщо йдеться про сировину, то існують норми витрати кожного виду сировини) і високою точністю прогнозування терміну споживання. До категорії Y належать ресурси, потреба в яких характеризується відомими тенденціями (наприклад, сезонними коливаннями) і середніми можливостями їх прогнозування. Ресурси категорії Z використовуються нерегулярно, величину їх споживання прогнозувати складно.

Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС-аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ-аналізу дає змогу отримати інструменти планування, контролю й управління для системи постачання загалом і управління запасами зокрема.

Моделі систем управління товарно-матеріальними запасами:

1. Модель із фіксованим обсягом замовлення (модель економічного обсягу замовлення);

У моделі з фіксованим обсягом чергове замовлення на постачання відбувається, коли запас знижується до певного рівня, при чому замовляється завжди одна й та сама кількість. Це може статися у будь-який момент, залежно від швидкості споживання запасу.

У системі «з фіксованою кількістю» постійно контролюють рівень запасів.

2. Модель із фіксованим періодом замовлення (періодична модель).

У моделі з фіксованим періодом розміщення чергового замовлення здійснюється через заздалегідь визначений (контрольний) період часу, наприклад, раз на два тижні. Обсяг, що замовляється, щоразу інший і залежить від залишку, який лишається на складі.