Тема 6. Діяльність контролюючих органів.

1.1 Поняття та форми податкового контролю

Податковий контроль — це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплатиподатків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

«Форма контролю - це спосіб конкретного вираження та організації контрольних дій» , щодо податкового контролю, форму можна визначити як «регламентований нормами податкового законодавства спосіб організації, здійснення і формального закріплення результатів заходів податкового контролю, що є єдиною сукупність дій уповноважених органів з виконання конкретного завдання податкового контролю^»

Виділяють такі форми податкового контролю:

- податкові перевірки;

- отримання пояснень платників податків, податкових агентів і платників зборів;

- перевірки даних обліку і звітності;

- огляд та обстеження приміщень і територій, що використовуються для отримання доходу (прибутку);

- інші форми (такі, наприклад, як створення податкових постів і т.д.).

Також багато вчених до методів податкового контролю як у формі державного фінансового контролю, наприклад, В.В. Бурцев, І.І.Кучеров, відносять «ревізію, перевірку, нагляд, експертизу нормативно-правових актів та інших документів (включаючи стосуються державних програм, міжнародних договорів тощо), у тому числі їх проектів», що, в даний час піддається великим спорах, так , О.А. Ногіна вважає, що «ревізія і нагляд не можуть бути формами контролю. Об'єктом податкового контролю є грошові відносини публічного характеру, для яких не характерна якась «діяльність», охоплювана ревізією ».

Однак всі автори сходяться в одному - «податкові перевірки є основною, найбільш ефективною формою контролю за дотриманням законодавства про податки і збори» 

1.2 Податкова перевірка та їх види.

Податкова перевірка - це процесуальна дія податкового органу з контролю «за своєчасністю, повнотою і правильністю виконання платником податків своїх обов'язків» . Податкова перевірка «здійснюються за допомогою зіставлення звітних даних платників податків з фактичним станом його фінансово-господарської діяльності» 

У відповідності з Податковим Кодексом податкові перевірки проводяться податковими органами та митними органами, але тільки стосовно податків, що підлягають сплаті при переміщенні товарів через митний кордон України.

Види податкової перевірки:

- камеральна податкова перевірка;

- виїзна податкова перевірка.

Камеральна податкова перевірка - «це перевірка поданих

платником податків податкових декларацій та інших документів, які є підставою для обчислення і сплати податків, а також перевірка інших наявних у податкового органу документів про діяльність платника податків, що проводиться за місцем знаходження податкового органу ^»

Виїзна податкова перевірка - «це перевірка правильності обчислення та своєчасності сплати (утримання та перерахування) одного або кількох податків на основі аналізу документальних джерел інформації та фактичного стану об'єктів оподаткування, що призначається за рішенням керівника (заступника керівника) податкового органу і проводиться на території (у приміщенні ) платника податків ^»

1.3 Податковий кредит.

Податко́вий креди́т — сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних абоюридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.

1.4 Елементи системи оподаткування.

До елементів системи оподаткування належать: - суб'єкт оподаткування або платник податків, зборів та обов'язкових платежів; - об'єкт оподаткування; - база оподаткування оподатковуваний оборот); - одиниця оподаткування; - джерело сплати податку, збору та обов'язкового платежу; - податкова ставка (норматив); - податкова пільга; - податкова квота; - строки сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Суб'єкти оподаткування або платники податків, зборів та обов'язкових платежів — це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов'язки: а)сплачувати податки, збори та обов'язкові платежі; б)нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов'язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів. Об'єкт оподаткування — це те, що підлягає оподаткуванню тим чи іншим податком, збором або обов'язковим платежем, — доходи, прибуток, майно, операції з продажу товарів, робіт, послуг та інші визначені чинним податковим законодавством об'єкти. База оподаткування (оподатковуваний оборот) — це вартісний, фізичний або інший характерний вираз об'єкта оподаткування, законодавчо закріплена частина доходів або майна платника, яка враховується при розрахунку податку, збору та обов'язкового платежу. Одиниця оподаткування — одиниця виміру об'єкта оподаткування. Це, зокрема, грошова одиниця для податку на доходи фізичних осіб, одиниця виміру площі (га, кв. м) для податку на землю, одиниця виміру потужності двигуна (кВт) для податку з власників транспортних засобів та самохідних машин та механізмів тощо. Джерело сплати податку, збору та обов'язкового платежу — це дохід платника податку, збору та обов'язкового платежу, з якого він сплачує податок, збір та обов'язковий платіж. Податкова ставка (норматив) — це законодавчо встановлена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування. Податкові ставки (нормативи) можуть встановлюватись єдині для всіх платників або бути диференційованими, коли встановлюється основна ставка (норматив) для всіх платників та понижені або підвищені ставки (нормативи) для окремих платників. При цьому переслідується мета створення або однакових, або різних умов оподаткування для платників податків. Податкова пільга — законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Податкові пільги можуть бути встановлені шляхом зменшення бази оподаткування або об'єкту оподаткування; запровадження знижених податкових ставок; зменшення нарахованих сум податків, зборів та обов'язкових платежів; звільнення від їх сплати окремих категорій платників; надання відстрочення або розстрочення у їх сплаті. Платники податків, зборів та інших обов'язкових платежів мають право використовувати податкові пільги або відмовитись від їх використання. Податкові пільги, які платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів не використав, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані у рахунок майбутніх платежів або відшкодовані з бюджету. Податкова квота — встановлена доля податку в доході платника в абсолютному та відносному виразі. її величина характеризує допустимий рівень оподаткування. Якщо законодавчо встановити податкову квоту, це означатиме встановлення граничної величини вилучення доходу платника. В Україні поняття податкової квоти сьогодні не застосовується. Строки сплати податків, зборів та обов'язкових платежів встановлюються законодавством з питань оподаткування окремо для кожного з них.