Тема 4. Порядок погашення податкового боргу.

1.1 Перелік контролюючих органів з питань оподаткування.

Контролюючими органами є:

органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

1.2 Термін подання податкової звітності і сплати податків.

Терміни подання звітності та сплати основних податків (у календарних днях):

Назва податку	Термін подання звіту	Термін сплати податку
Податок на прибуток підприємств	протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу	протягом 50 днів після закінчення звітного кварталу
Податок на доходи фізичних осіб	фізичні особи-платники податку:до 1 травня року, наступного за звітним;юридичні особи – роботодавці:протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу	фізичні особи – платники податку: до 1 серпня року, що настає за звітним;юридичні особи – роботодавці:в момент виплати доходу єдиним платіжним документом
ПДВ	протягом 20 днів після закінчення звітного місяця	протягом 30 днів після закінчення звітного місяця
Акцизний податок	протягом 20 днів після закінчення звітного місяця	виробники підакцизних товарів– протягом 30 днів після закінчення звітного місяця;виробники алкогольних напоїв – при придбанні марок акцизного податку; виробники підакцизних товарів з давальницької сировини– не пізніше дати відвантаження готової продукції переробником;імпорт підакцизних товарів – до або в день подання ВМД.
Збір за першу реєстрацію транспортного засобу	протягом 10 днів з моменту реєстрації ТЗ	перед проведенням першої реєстрації транспортних засобів в Україну
Екологічний податок	протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу	протягом 50 днів після закінчення звітного кварталу;імпортери палива – до або в день подання ВМД
Плата а землю	юридичні особи – до 20 лютого поточного року, або щомісячно протягом 20 днів після закінчення звітного місяця	щомісячно протягом 30 днів після закінчення звітного місяця;фізичні особи – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення
Єдиний податок	1 група – протягом 60 днів після закінчення звітного року;2,3,4 група – протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу	1, 2 група – щомісяця авансовим платежем не пізніше 20 числа поточного місяця;3,4 група – протягом 50 днів після закінчення звітного кварталу
Податок на нерухомість	юридичні особи – до 1 лютого поточного року.	Юридичні особи – авансовими платежами щоквартально до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом;фізичні особи – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення
Збір за місця для паркування транспортних засобів	протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу	протягом 50 днів після закінчення звітного кварталу
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності		короткостроковий торговий патент-не пізніше ніж за 1 день до початку здійснення такої діяльності;здійснення торговельної діяльності-щомісяця не пізніше 15 числа, що передує звітному місяцю;здійснення діяльності у сфері розваг – щоквартально не пізніше 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Туристичний збір	протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу.	протягом 50 днів після закінчення звітного кварталу.

1.3 Характеристика непрямих методів визначення податкових зобов’язань .

Податкове зобов'язання — зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені податковим законодавством України. Непрямі методи - це визначення сум податкових зобов'язань платників податків за оцінкою витрат платників податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. При цьому оцінка елементів податкових баз здійснюється за допомогою інформації, одержаної з джерел інших, ніж звітність або первинні документи (термін "первинні документи" визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Податкові зобов'язання платника визначаються такими непрямими методами:

- методом економічного аналізу;

- методом розрахунку грошових надходжень;

- методом контролю витрат і доходів суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб;

- методом аналізу інформації про доходи і витрати платника податків.

1.4 Податкова застава.

Податкова застава — спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Податковим кодексом України.

Податкова застава є одним з найефективніших способів забезпечення виконання податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. У силу податкової застави держава (територіальна громада) має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Право податкової застави виникає згідно із Податковим кодексом України та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі:

- несплати у 10-денний строк суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, по закінченню граничного строку подання податкової декларації – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у 10 денний строк суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу.

1.5 Адміністративний арешт майна.

Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Він може бути повним або умовним та полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 статті 94 глави 9 розділу II Кодексу. Арешт може бути накладено органом доходів і зборів на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Рішення про застосування арешту майна платника податків та рішення про накладення арешту при тимчасовому затриманні майна приймається керівником (його заступником) органу доходів і зборів.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

3) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу доходів і зборів;

4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

5) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі доходів і зборів, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

За наявності однієї з наведених обставин керівник органу доходів і зборів (його заступник) приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.