Тема 10. Контроль при спрощеній системі оподаткування

1) Перелік юридичних і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності , які мають право перейти на сплату єдиного податку.

Відповідно до ч. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Крім цього, відповідно до абзацу третього пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України особи, що обрали спрощену систему оподаткування, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України.

Отже, при виборі спрощеної системи оподаткування платники податку сплачуватимуть єдиний податок за обраною ставкою замість основних податків (податок на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб, на додану вартість тощо) та зможуть вести спрощений бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Податкового кодексу України  юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає встановленим вимогам та реєструється платником єдиного податку в визначеному порядку.

З метою введення диференційованої системи ставок єдиного податку, особи, що можуть застосовувати спрощену систему оподаткування поділені законодавцем на чотири групи.

До першої групи відносяься фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

 До другої групи - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:    не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;    обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.   Це не стосується фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

До четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Проте Зміни містять ряд випадків, коли особа, що відповідає вищезазначеним критеріям проте, не можуть бути платниками єдиного податку. Відповідно до ч. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України до таких випадків, зокрема, належить:

- здійснення суб’єктом господарювання діяльності з організації та проведення азартних ігор, обмін іноземної валюти, діяльності пов’язаної з підакцизними товарами, дорогоцінними металами та корисними копалинами, діяльності у сфері фінансового посередництва, управління підприємствами, діяльності з надання послуг пошти та зв’язку тощо;

- здійснення фізичними особами-підприємцями технічних випробувань та досліджень, а також діяльності у сфері аудиту;

- здійснення фізичними особами-підприємцями діяльності щодо надання в оренду нерухомості з великою площею;

- наявність у статутному капіталі юридичної особи сукупної частки в розмірі, що дорівнює або перевищую 25 %, яка належить юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.

- юридична або фізична особа є нерезидентом.

Крім цього, не можуть бути платниками єдиного податку страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом, реєстратори цінних паперів, а також представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

Отже, Зміни до Податкового кодексу України значно розширило коло осіб, що мають право перейти на спрощену систему оподаткування, шляхом збільшення максимально дозволеної кількості найманих працівників та збільшення максимально дозволеного обсягу річного доходу для фізичних та юридичних осіб. Проте було обмежено види підприємницької діяльності, при здійсненні яких можно застосовувати спрощену систему оподаткування.

1. Порядок переходу платників до спрощеної системи оподаткування.

Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування є добровільним. Тому, відповідно до ч. 298.1.1 ст. 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Заява подається:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;  

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Зареєстровані в установленому порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку, а при обранні ставки податку, встановленої, для третьої або четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги щодо максимально допустимої кількості найманих працівників та річного обсягу доходу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується Міністерством фінансів України.

Відмова від спрощеної системи оподаткування також може бути добровільною або обов’язковою.

Для добровільної відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) повинен подати до органу державної податкової служби заяву. Платники єдиного податку також можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які сплачують платники єдиного), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої та другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі перевищення протягом календарного року  максимального встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої та другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої та четвертої груп з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків ніж грошовий з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

- у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві платника єдиного податку фізичної особи підприємця, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

- у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

2. Перелік податків і зборів, в рахунок яких сплачується єдиний податок.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з ставок единого податку відповідно до ст. 293 ПК;

- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПК, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

- податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;   

- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.  

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж вище перелічені здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПК.    

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.    

Платник єдиного податку виконує передбачені ПК функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.     

3. Особливості справляння єдиного податку для юридичних та фізичних осіб.

Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку визначені в підрозділі 8 перехідних положень. Податкового кодексу України. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України відносно забезпечення збалансованих бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII от 24.12.2015 г., були внесені зміни і до підрозділу 8.

Платники єдиного податку третьої - шостої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи відповідно до норм глави 1 розділу XIV ПК.

У 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) визначається з урахуванням таких особливостей:

1) для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК;

2) для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК.

Платниками єдиного податку 4 групи у 2016 році можуть бути юридичні особи - сільськогосподарські товаровиробники, питома вага продажу сільськогосподарських товарів за попередній податковий (звітний) рік не менше, ніж 75%.

Згідно з п. 292¹.1 ПКУ (зі змінами) з 2016 року виключено абзац, де вказано, що "права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства", тому для тих підприємств, в яких є земельні ділянки, які були передані в постійне користування (а це велика кількість фермерських господарств, зареєстрованих до 2002 року), або ж право власності\оренди оформляється, але ще не зареєстровано в Державній реєстраційній службі, усунута перешкода для реєстрації платником єдиного податку 4 групи.

До податкового законодавства внесене вимога про обов'язкову реєстрацію договорів, якими передбачається право власності та право користування земельними ділянками, y тому числі на умовах оренди. Адже згідно п. 292¹.3 підставою для нарахування єдиного податку платникaми 4 групи є данi державного земельного кадастру, данi з державного реєстру речових прaв на нерухоме майно. Відповідно, площа земельних ділянок, інформація про які не внесена до державного земельного кадастру, фактично не включатиметься в базу оподаткування єдиного податку.

Згідно з п. 291.5¹ ПКУ не можуть бути платниками 4 групи єдиного податку суб'єкти господарювання:

- в яких більшe 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарській продукції власного виробництвa та продуктів її переробки, складaє дохід від реалізації декоративних рослин (зa винятком зрізаних кольорів, вирощених на угіддях, що належать сільськогосподарському товаровиробникові на праві власності aбо наданих йому в користування, і продуктів їх переробки), диких тварин та птиць, хутряних виробів та хутра (окрім хутрової сировини);

- які здійснюють діяльність iз виробництва підакцизних товарів, окрім виноматеріалів виноградних (коди згідно УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30); вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, якi використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

- які станом на 01 січня звітного року мають податковий борг, зa винятком безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)).

В зв'язку із значними змінами в оподаткуванні таких юридичних осіб (це, зокрема, переважна кількість фермерських господарств) наведемо особливості оподаткування таких підприємств у 2016 році.

Щодо ставки єдиного соціального внеску (встановлюється лише ставка 22% нарахування на заробітну плату за рахунок роботодавця, відміняється утримання ЄСВ із заробітної плати працівників, збільшується максимальна сума для нарахування внеску у 25 мінімальних заробітних плат - 34450 грн.), ставки податку на доходи фізичних осіб (застосовується єдина ставка 18% замість диференційованої 15%-20%)

Зазначеним вище законом, зокрема, визначено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків. Враховуючи інформацію витягу з листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2.

Ставки єдиного податку в 2016 році збільшуються у 1,8 рази порівняно із 2015 роком і становлять (y % вiд нормативної грошової оцінки):

• Рілля, сіножаті, пасовища:

  • загальний показник - 0,81 (у 2015 році - 0,45);

  • у гірських зонах та на поліських територіях - 0,49 (у 2015 році - 0,27);

  • на закритому ґрунті - 5,4 (у 2015 році - 3,0).

• Багаторічні насадження:

  • загальний показник - 0,49 (у 2015 році - 0,27);

  • у гірських зонах та на поліських територіях - 0,16 (у 2015 році - 0,09);

• Землі водного фонду - 2,43 (у 2015 році - 1,35)

Сплата податку - щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають зa останнім календарним днем звітного кварталу, y таких розмірах:

• y I кваpталі - 10 відсотків;

• у IІ кварталі - 10 відсотків;

• у IІI кварталі - 50 відсотків;

• y ІV кварталі - 30 відсотків.

Згідно ст. 298.8.1 ПКУ:

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Платники єдиного податку 4 групи можуть зареєструватися платниками ПДВ. Для таких підприємств застосовується спеціальний режим оподаткування ПДВ. До 2016 року такі платники ПДВ акумулювали всю суму ПДВ на спеціальних рахунках у банках, куди перераховувалися суми ПДВ згідно поданих декларацій. Після започаткування електронного адміністрування податку на додану вартість з липня 2015 року для таких платників додатково до основного рахунку в системі електронного адміністрування (куди перераховувалися суми ПДВ за операціями не в межах спеціального режиму оподаткування) створено ще один рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ - для операцій за спеціальним режимом оподаткування. На протязі одного операційного дня після зарахування коштів на такий рахунок вся сума ПДВ перераховувалась на спеціальні рахунки підприємства для акумулювання сум ПДВ.

З 2016 року замість одного рахунку по операціях в межах спеціального режиму оподаткування будуть відкриті додаткові рахунки по різних операціях. Зокрема:

- рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу), за балансовим рахунком 3753 - розподіл сум ПДВ відбувається в пропорції 50% - до бюджету, 50% - на спеціальні рахунки підприємства;

- рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу, за балансовим рахунком 3754 - розподіл сум ПДВ відбувається в пропорції 85% - до бюджету, 15% - на спеціальні рахунки підприємства;

- рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу, за балансовим рахунком 3755 - розподіл сум ПДВ відбувається в пропорції 20% - до бюджету, 80% - на спеціальні рахунки підприємства

З 01 січня 2016 року при здійсненні операцій з продажу зернових та технічних культур (згідно з позицій УКТ ЗЕД 1001-1008, 1205, 1206 00 - це, зокрема, пшениця і суміш пшеницi та жита, жито, ячмінь, овес, кукурудза, рис, сорго, гречка, просо та насіння канаркової трави, інші зернові культури, насіння свиріпи або ріпаку, насіння соняшнику), продукції тваринництва (згідно з позицій УКТ ЗЕД 0102, 0401 - це, зокрема, велика рогата худоба (жива), молоко та вершки, незгущені та без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин), а також інших сільськогосподарських товарів потрібно поповнювати відповідний рахунок, звідки автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, кошти перераховуються у відповідності до здійсненої операції на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, зараховані на будь-який із вказаних вище рахунків, включаються у показник ΣПопРах, а при автоматичному перерахуванні частини цих коштів на "загальний" рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ ця частина повторно не включається в розрахунок вказаного показника.

Платники податку отримають повідомлення про відкриття таких рахунків після 01 січня 2016 року за допомогою електронного повідомлення про відкриття рахунків у банківських установах за допомогою своїх програмних засобів для подання звітності в електронному вигляді.