Безсполучникове складне речення

Різновид

Приклад

Графічна схема речення

Єднальне

• одночасність перелічуваних явищ;

Тихесенько вітер віє/¹, степи, лани мріють/² (Т. Шевченко).

[       ], [       ].

– = 1 , –, – = 2

• часова послідовність дій, явищ;

Лягло сонце за горою/¹, зірки засіяли/² (Т. Шевченко).

= – 1 , – = 2

Зіставно-протиставне

• зіставне;

На зеленій траві білі чайки сидять/¹, білі свічі горять на тарелях латать/² (Д. Павличко).

– = 1 , – = 2

• протиставне;

Не вітер/¹ – буря/² (П. Тичина).

– 1 – – 2

Поширювально-приєднувальне

Я розкажу вам про замерзлу квітку:/¹ вона чорніє в мене на столі/² (Г. Чубач).

– = 1 : – = 2

Різновид смислових відношень

Приклад

Пояснювальні

Вирішила: буду вчителем початкової школи.

Пояснювально-приєднувальні (не співвідносяться зі сполучниковими реченнями)

Вправо глянеш – там димлять заводи (П. Тичина).

Часові

Гаї шумлять – я слухаю. Хмарки біжать – милуюся (П. Тичина).

Умовно-наслідкові і часові (умовне значення супроводжується часовим)

Не посадив жодного дерева за своє життя – плати за чисте повітря (О. Довженко).

Причинові

Любіть книгу: вона скарбниця народної мудрості.

Причиново-наслідкові

Пішов рясний теплий дощ – з’являться у лісі гриби (Народна прикмета).

Мети (цільові)

Гей, життя, виходь на бій, – пожартуєм для роз­ваги (П. Тичина).

Допустові

Поливали доріженьку – вона все куриться (Народ­на творчість).

Способу дії

Говорить – аж у вухах лящить.

Порівняльні

Роса блищить на сонці – чисте срібло (М. Коцю­бинський).

Кома

одночасність, часова послідовність;

Небо було синіше од моря, море було синіше од неба (М. Коцюбинський).

Лягло сонце за горою, зірки засіяли (Т. Шевченко).

Крапка з комою

одночасність, часова послідовність (частини більш поширені, мають свої розділові знаки, далекі за змістом);

Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).

Двокрапка

друге речення розкриває, пояснює, конкретизує зміст першого речення або вказує на причину дії першого речення;

І відчула: доросле й маля, і вода, і трава, і земля – Все любов’ю тобі промовля (А. Малишко).

Зрада – як смерть: вона не знає нюансів (Д. Жирарден).

з приєднувальним значенням: друга частина містить додаткове зауваження до першої або оцінку повідомлення;

Я розкажу вам про замерзлу квітку: вона чорніє в мене на столі (Г. Чубач).

Тире

зіставлення або протиставлення;

Ночі будують – ранки руй­нують (С. Йовенко).

Думав доля зустрінеться – спіткалося горе (Т. Шевченко).

друга частина вказує на швидку зміну подій;

Одчинились двері – Горобина ніч! (П. Тичина).

причиново-наслідкові відношення;

Пісню вчув твою дівочу – Працювать ще більше хочу (К. Хетагуров).

у другій частині – порівняння;

Говорить – шовком вишиває (Народна творчість).

друга частина виражає наслідок чи висновок;

Душа пройшла всі стадії печалі – тепер уже сміятися пора (Л. Костенко).

перша частина виражає час, умову, допуст того, про що йдеться у другій;

Зайде сонце – Катерина по садочку ходить (Т. Шевченко).

Боятися вовків – у ліс не ходити (Народна творчість).

Поливали доріженьку – вона все куриться (Народна твор­чість).

друга частина є неповною;

Вбігаю в ліс – гриби (О. Довженко).

друга частина є приєднувальною і починається словами такий, так, ось, це, то (або їх можна вставити).

Наказ є наказ – так його виховали в армії (З газети).