Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Райська-Складне речення-методичка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
855.04 Кб
Скачать

Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення – це таке складне речення, в якому його частини поєднуються підрядними сполучниками або сполучними словами як синтаксично нерівноправні, з яких одна підпорядкована іншій. Незалежну частину традиційно називають головним реченням, а залежну – підрядним реченням.

За характером і засобами зв’язку головної і підрядної частин складнопідрядні речення поділяються на дві групи:

1) складнопідрядні речення нерозчленованої структури (однокомпонентної будови, одночленні);

2) складнопідрядні речення розчленованої структури (двокомпонентної будови, двочленні).

У складнопідрядних реченнях з нерозчленованою структурою підрядна частина залежить від опорного слова в головній частині, а в складнопідрядних реченнях розчленованої структури підрядна частина стосується всього головного речення в цілому.

Складнопідрядне речення

нерозчленованої структури (одночленне, однокомпонентної будови)

розчленованої структури (двочленне, двокомпонентної будови)

з прислівним зв’язком

П

ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ

оїзд/1, якого ми чекали/2, прибув вчасно/1.

Лінійна схема:

який?

[  , (якого), ]

Р івнева схема: – = 1

який?

ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ

якого

– = 2

з детермінантним зв’язком

К оли народ перестає чути поезію/1, він втрачає у своїй душі щось дуже значне/2 (П. Загребельний).

Лінійна схема:

з а якої умови?

( Коли), [    ].

Рівнева схема: – = 2

за якої умови?

коли

– = 1

Розрізнення сполучників і сполучних слів

Сполучними словами, за сучасним визначенням, називаються займенникові слова (займенники і займенникові прислівники), в яких поєднуються властивості повнозначної і службової частин мови (хто, що, який, котрий, чий; де, куди, звідки, коли, як, наскільки, скільки).

Сполучники підрядності

Сполучні слова

  • Я знаю, що ви кажете правду.

  • Я

    ˉ ˉ ˉ

    знаю, щó ви скажете.

  • Н іколи не думайте, що ви вже все знаєте (І. Павлов).

  • Щ

    ˉ ˉ ˉ

    ó маєш сказати – наперед обміркуй (Нар. творчість).

  • В они бачили стільки людсько­го горя, що слова були зайві (О. Копиленко).

  • Є сть у нас могутні люди, що  немов із сталі (П. Тичина).

(Що = які);

  • К оли грім на голе дерево – жди дощового літа (Нар. творчість).

(Коли = якщо);

  • П

    ˉ˙ˉ˙ˉ ˉ˙ˉ˙ˉ

    ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ

    одруга поцікавилася, як (дé, коли, з ким) я відпочивала влітку.

  • Д

    ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙

    е ти був, коли на тебе чекали?

  • К оли будеш працювати, радь­ся з людьми.

  • К

    ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙

    оли почалася війна, пішов на фронт.

(Коли = щойно);

  • Я к без снігу зима, то влітку врожаю нема (Нар. творчість).

(Як = якщо);

  • Я

    ˉ˙ˉ˙ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ

    не знаю, як (чим, коли) тобі допомогти.

  • Я

    ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙

    знаю, чомý ти сумна.

  • Я чув крізь сон, як тихо плаче твоя зоря в моїх очах (І. Драч).

(Як = ніби);

  • Р

    ˉ˙ˉ˙

    озв’язати задачу таким спосо­бом, як учитель пояснив (як = яким).

  • Ч и ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? (Нар. творчість).

(Як = що);

  • Я

    ˉ˙ˉ˙

    к посієш, так і пожнеш (Нар. творчість).

  • М ій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Леся Українка).

(Як = мов);

  • Щ

    ˉ˙ˉ˙

    овечора, як зіронька до місяця сходить, молодая дів­чинонька в садочок виходить (Леся Українка).

(Як = щойно);

  • Б уло так темно, що за кілька кроків нічого не розбереш (О. Бойченко).

  • Д оповідь була дуже змістовна, що викликало значну увагу студентів.

  • Я к проголодаєшся – робити догадаєшся (Нар. творчість).

(Як = якщо);

  • Н

    ˉ˙ˉ˙

    іщо не коштує так дорого, як (коштує) дешева дружба (Нар. творчість).

(Як = скільки);

Хто, який, чий, котрий, де, куди, звідки – сполучні слова, оскільки завжди є членами речення.