- •Основи і правила стрільби
- •Навчальний посібник
- •Початкова швидкість снаряда (кулі)
- •Віддача зброї і кут вильоту
- •Зменшення шкідливої дії порохових газів на ствол
- •Глава друга відомості з зовнішньої балістики
- •Траєкторія і її елементи
- •Наведення зброї (прицілювання)
- •Форма траєкторії і її практичне значення
- •200 М відповідає перевищення траєкторії 3,1 м;
- •Вплив умов стрільби на політ снаряда (кулі)
- •Розсіювання снарядів (куль) при стрільбі Явище розсіювання
- •Причини розсіювання
- •Закон розсіювання
- •Визначення середньої точки влучення
- •Міри розсіювання і залежність між ними
- •Залежність величини розсіювання від умов стрільби
- •Розсіювання при стрільбі підрозділом
- •Глава четверта дійсність стрільби Поняття про дійсність стрільби
- •Імовірність влучення і її залежність від різних причин
- •Способи визначення імовірності влучення в ціль
- •Характеристики розсіювання рівні:
- •Імовірність поразки цілі
- •Математичне чекання числа влучень, середня очікувана витрата боєприпасів і часу
- •Залежність дійсності стрільби від різних причин
- •Оцінка дійсності стрільби з кулемета
- •98. Математичне чекання числа (відсотка) уражених елементів (фігур) визначають по формулі
- •Види наведення.
- •Способи ведення вогню з танків.
- •Способи наведення озброєння.
- •Умови стрільби та їх облік.
- •Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •Умови, в яких вирішуються вогневі задачи.
- •Облік умов стрільби.
- •2Х35 (0-01)на кожні 400 м дальності;
- •В) поправка на фланговий рух танка враховується довертанням зброї в бік протилежний руху:
- •Рішення вогневої задачи.
- •24. Рішення вогневої задачі підрозділом складається з підготовки до стрільби пристрілювання та стрільби на ураження.
- •Вибір зброї та способу ураження цілей.
- •Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних ( табличних).
- •Вихідні установки.
- •Глава перша стрільба з пушки Призначення вихідних установок.
- •Спостереження за наслідками стрільби.
- •Коректування стрільби.
- •Підготовка даних для стрільби з місця в умовах обмеженої видимості та по ділянках зосередженого вогню.
- •Глава друга стрільба з кулемета
- •Глава четверта стрільба із зенітного кулемета Стрільба по повітряних цілях.
- •При веденні вогню по парашутистам беруть випередження на зниження
- •Глава п’ята управління вогнем
- •Додатки
- •Відомості про вибухові речовини
- •Вибух і його характеристика
- •Характеристика і класифікація вибухових речовин
- •Вимірювання кутів
- •Формула тисячної і її застосування
- •Вимір кутів за допомогою приладів та підручними засобами .
- •Розміри цілей і коефіцієнти фігурності
Розсіювання снарядів (куль) при стрільбі Явище розсіювання
48. При стрільбі з однієї і тієї ж зброї при однаковому наведенні зброї кожен снаряд внаслідок ряду випадкових причин описує свою траєкторію і має свою точку падіння (точку зустрічі), що не збігає з іншими, унаслідок чого відбувається розкидання снарядів (куль).
Мал. 20. Сніп траєкторій і площа розсіювання:
а — на вертикальній площині; б — на горизонтальній площині
Явище розкидання снарядів при стрільбі з тої самої зброї в однакових умовах називається природним розсіюванням снарядів чи розсіюванням траєкторій.
49. Сукупність траєкторій снарядів, отриманих унаслідок розсіювання, називається снопом траєкторій (мал. 20).
Траєкторія, що проходить у середині снопа, називається середньою траєкторією. Табличні і розрахункові дані відносяться до середньої траєкторії.
Точка перетинання середньої траєкторії з поверхнею цілі (перешкоди) називається середньою точкой влучення чи центром розсіювання.
Площа, на якій розташовуються точки зустрічі (пробоїни) снарядів, отримані при перетинанні снопа траєкторій з якою-небудь площиною, називається площею розсіювання. Площа розсіювання звичайно має форму еліпса (в окремому випадку може бути коло).
Горизонтальна і вертикальна лінії, що проходять через центр розсіювання при розташуванні площі розсіювання на вертикальному щиті, називаються осями розсіювання, при цьому горизонтальна - віссю розсіювання по висоті, а вертикальна - віссю розсіювання по бічному напрямку (мал. 21).
При розташуванні площі розсіювання на горизонтальній площині (на землі) віссю розсіювання по бічному напрямку буде лінія, що проходить через центр розсіювання і рівнобіжна напрямку стрільби, а лінія, що проходить через центр розсіювання і перпендикулярна до напрямку стрільби — віссю розсіювання по дальності. Найкоротші відстані від точок зустрічі (пробоїн) до вісей розсіювання називаються відхиленнями.
Мал.21. Осі розсіювання:
а – на вертикальній площині; б – на горизонтальній площині; ВВ1 – вісь розсіювання по висоті; ББ1 – вісь розсіювання по бічному напрямку; ДД1 – вісь розсівання по дальності
Причини розсіювання
50. Усі причини, що викликають розсіювання, можна розділити на три групи:
• причини, що викликають розмаїтість початкових швидкостей;
• причини, що викликають розмаїтість кутів кидання і напрямки стрільби;
• причини, що викликають розмаїтість умов польоту снарядів.
51. Розмаїтість початкових швидкостей викликає відхилення снарядів по дальності (висоті) : при більшій початковій швидкості снаряд летить далі, а при меншої - ближче. Причинами розмаїтості початкових швидкостей є:
• неоднакова маса бойових зарядів, яка викликає зміну тиску порохових газів у каналі ствола. Припустиме відхилення маси бойового заряду для танкових гармат від нормального ±0,15%. Це дає зміну початкової швидкості снаряда до 0,1% її табличного значення;
• різниця в температурі зарядів для окремих пострілів створює різні умови запалення і горіння пороху, а отже, змінює максимальний тиск порохових газів у каналі ствола і початкову швидкість снаряда; .
• у поросі бойового заряду неминучі деякі відхилення в розмірах і формі порохових зерен і деяка різниця хімічного складу, що впливає на процес горіння бойового заряду і викликає розмаїтість максимальних тисків у каналі ствола, а отже, і початкових швидкостей для кожного пострілу;
• неоднакова маса снарядів через заводські допуски при виготовленні також приводить до розмаїтості початкових швидкостей, тому що більш важкий снаряд одержує меншу початкову швидкість, а більш легкий — велику;
• розмаїтість досилання снарядів при роздільному заряджанні змінює об'їм, у якому відбувається горіння порохового заряду. Унаслідок цього змінюються величина максимального тиску в каналі ствола і початкова швидкість;
• у результаті зносу каналу ствола може відбуватися прорив газів між ведучим паском снаряда і поверхнею каналу ствола, унаслідок чого величина тиску порохових газів на дно снаряда і початкова швидкість снаряда зменшуються.
52. Розмаїтість кутів кидання викликає відхилення снарядів по дальності, а розмаїтість напрямку стрільби — відхилення снарядів по напрямку. Ці причини впливають на розміри площі розсіювання й в основному залежать від виучки стріляючого. Причинами розмаїтості кутів кидання і напрямки стрільби є:
• розмаїтість наведення як по висоті, так і по напрямку;
• розмаїтість кутів вильоту при кожнім пострілі;
• коливання зброї при стрільбі з ходу;
• недосконалість прицільних пристосувань.
53. Розмаїтість умов польоту снарядів (розмаїтість величин сили опіру повітря) викликає відхилення снарядів по напрямку і по дальності. Виникає це внаслідок того, що за проміжок між двома пострілами відбувається зміна стану атмосфери (змінюються тиск, температура, швидкість і напрямок вітру).
При кожнім пострілі діють усі три групи причин у різному сполученні. Це приводить до того, що поле кожного снаряда відбувається по траєкторії, що відрізняється від траєкторій інших снарядів.
54. Усунути цілком причини, що викликають розсіювання, а отже, усунути і саме розсіювання неможливо. Однак, знаючи причини появи розсіювання, можна зменшити вплив кожної з них і тим самим зменшити розсіювання, або, як прийнято говорити, підвищити купчастість стрільби. Зменшення розсіювання снарядів досягається:
• правильною підготовкою зброї і боєприпасів до стрільби;
• максимально точною вивіркою приладів прицілювання і приведенням зброї до нормального бою;
• підбором пострілів по партіях виготовлення пороху, зборки пострілів і знакам відхилення маси снарядів при завантаженні боєприпасів у боєукладку танка;
• відмінною підготовкою навідника й інших членів танкового екіпажа до дій при танковій зброї;
• умілим застосуванням правил стрільби, виконанням прийомів наведення і правил виробництва пострілів, що зменшує величини помилок наведення.
