Вплив умов стрільби на політ снаряда (кулі)

40. Умови стрільби прийнято поділяти на метеорологічні, балістичні і топографічні.

До метеорологічних умов відносяться:

- тиск;

• температура повітря;

• вологість повітря;

• швидкість вітру;

- напрямок вітру.

До балістичних умов відносяться:

• температура заряду;

• початкова швидкість;

• маса і форма снаряда.

До топографічних умов відносяться:

• умови місцевості і насамперед її рельєф.

41. Для рішення задач стрільби треба знати цілий ряд чисельних величин, що характеризують траєкторію й умови польоту снаряда. Ці величини поміщають у спеціальний збірник, що називається таблицями стрільби.

Таблиці стрільби складені для визначених умов, прийнятих за нормальні (табличні). Нормальними (табличними) умовами при стрільбі вважають:

а) метеорологічні умови:

• атмосферний (барометричний) тиск у точці стояння танка — 750 мм рт. ст.;

• температура повітря в точке стояння танка - +15°С;

• відносна вологість повітря - 50% (відносною вологістю називається відношення кількості водяних парів, що містяться в повітрі, до найбільшої кількості водяних парів, що може міститися при даній температурі) ;

• атмосфера нерухома (швидкість вітру на усіх висотах дорівнює нулю);

б) балістичні умови:

• початкова швидкість таблична (зазначена в таблицях стрільби);

• маса і форма снаряда табличні;

• температура заряду - +15°С;

в) топографічні умови:

• нахилу осі цапф (крену танка) немає;

• ціль знаходиться на обрії зброї, тобто кут місця цілі дорівнює нулю і тому кут узвишшя дорівнює табличному куту прицілювання.

При відхиленні умов стрільби від нормальних може виникнути необхідність визначення й обліку виправлень дальності та напрямків стрільби.

42. Зі збільшенням атмосферного тиску збільшується щільність повітря і, отже, збільшується сила опіру повітря, дальність польоту снаряда зменшується. При підвищенні місцевості на кожні 100 м атмосферний тиск знижується в середньому на 9 мм рт. ст. У гірських умовах, коли висота над рівнем моря 2000 м і більш, необхідно установку прицілу для першого пострілу зменшувати на одне ділення при стрільбі з гармати на відстанях понад 2000 м, а з кулемета - понад 500 м.

43. При підвищенні температури зменшується щільність повітря і, отже, зменшується сила опіру повітря, дальність польоту снаряда збільшується. При підвищенні температури бойового заряду збільшуються швидкість горіння бойового заряду, початкова швидкість снаряда і дальність його польоту. При стрільбі з гармати на дальності понад 1500 м необхідно враховувати виправлення на відхилення температури повітря і заряду від нормальної:

одне ділення прицілу на кожні 20°С зміни температури.

44. При зустрічному вітрі зменшуються, а при побіжному збільшуються швидкість і дальність польоту снаряда внаслідок збільшення (зменшення) сили опіру повітря. Однак подовжний (зустрічний чи побіжний) вітер на польот снаряда здійснює незначний вплив і тому виправлення дальності на нього не вводять.

Бічний вітер значно відхиляє снаряд убік від напрямку стрільби і на нього необхідно уводити виправлення напрямку.

45. Зміна початкової швидкості залежить від багатьох причин і насамперед від зносу каналу ствола гармати, властивостей пороху заряду і його температури. Знос каналу ствола завжди приводить до зменшення початкової швидкості. Заряди можуть давати відхилення початкової швидкості як у велику, так і в меншу сторону. При зменшенні початкової швидкості дальність польоту снаряда зменшується. Так, при стрільбі осколково-фугасною гранатою з 100-мм танкової гармати на дальність 2000м дальність польоту зменшується на 36 м, якщо початкова швидкість менше табличної на 1%. Тому при стрільбі на великі дальності необхідно уводити виправлення на падіння початкової швидкості.

46. Зі збільшенням маси снаряда початкова швидкість зменшується. Але при цьому збільшується поперечне навантаження, яке рівне відношенню маси снаряда до площі його поперечного переріза. Тому загальна зміна дальності польоту снаряда залежить від того, що впливає більше. На відстанях приблизно до 4500 м більше помічається зміна початкової швидкості, а на великих дальність - зміна поперечного навантаження. Цим і пояснюється зміна величини і знака виправлення на зміну маси снаряда (на один знак відхилення маси) зі збільшенням дальності стрільби.

47. При стрільбі в безповітряному просторі (мал. 18) шлях снаряда складається з осьової відстані

S = v_o  t

та зниження над лінією кидання

h = (g  t²) / 2.

Мал. 18. Закон зниження і зниження під лінією кидання

При цьому рівним осьовим відстаням відповідають рівні зниження під лінією кидання.

При стрільбі ж у повітрі внаслідок впливу сили опіру повітря рівним осьовим відстаням не буде відповідати однаковий час польоту снаряда, а зниження навіть за однаковий час не будуть рівні, тому що на різних висотах різна щільність повітря. Однак і при стрільбі в повітрі при кутах кидання не більш 15° можна вважати, що рівним осьовим відстаням відповідають рівні зниження під лінією кидання. На основі цього робиться інше допущення, яке має назву початка твердісті траєкторії, сутність якого полягає в наступному:

а) при стрільбі в повітрі при кутах кидання не більш 15° кут прицілювання не залежить від кута місця цілі;

б) нахилена дальність стрільби приймається рівної повної горизонтальної дальності.

Мал. 19. Твердість траєкторії

Внаслідок такого допущення траєкторія вважається твердою кривою, що не змінює своєї кривизни при повороті її в площині кидання біля точки вильоту в межах від 0^˚ до 15° (мал. 19).

Цю властивість твердісті траєкторії використовують при стрільбі з танків прямим наведенням, при якій кути місця цілі не враховуються, оскільки вони вибираються автоматично прицілюванням безпосередньо в ціль, що значно спрощує стрільбу.

ГЛАВА ТРЕТЯ