- •Основи і правила стрільби
- •Навчальний посібник
- •Початкова швидкість снаряда (кулі)
- •Віддача зброї і кут вильоту
- •Зменшення шкідливої дії порохових газів на ствол
- •Глава друга відомості з зовнішньої балістики
- •Траєкторія і її елементи
- •Наведення зброї (прицілювання)
- •Форма траєкторії і її практичне значення
- •200 М відповідає перевищення траєкторії 3,1 м;
- •Вплив умов стрільби на політ снаряда (кулі)
- •Розсіювання снарядів (куль) при стрільбі Явище розсіювання
- •Причини розсіювання
- •Закон розсіювання
- •Визначення середньої точки влучення
- •Міри розсіювання і залежність між ними
- •Залежність величини розсіювання від умов стрільби
- •Розсіювання при стрільбі підрозділом
- •Глава четверта дійсність стрільби Поняття про дійсність стрільби
- •Імовірність влучення і її залежність від різних причин
- •Способи визначення імовірності влучення в ціль
- •Характеристики розсіювання рівні:
- •Імовірність поразки цілі
- •Математичне чекання числа влучень, середня очікувана витрата боєприпасів і часу
- •Залежність дійсності стрільби від різних причин
- •Оцінка дійсності стрільби з кулемета
- •98. Математичне чекання числа (відсотка) уражених елементів (фігур) визначають по формулі
- •Види наведення.
- •Способи ведення вогню з танків.
- •Способи наведення озброєння.
- •Умови стрільби та їх облік.
- •Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •Умови, в яких вирішуються вогневі задачи.
- •Облік умов стрільби.
- •2Х35 (0-01)на кожні 400 м дальності;
- •В) поправка на фланговий рух танка враховується довертанням зброї в бік протилежний руху:
- •Рішення вогневої задачи.
- •24. Рішення вогневої задачі підрозділом складається з підготовки до стрільби пристрілювання та стрільби на ураження.
- •Вибір зброї та способу ураження цілей.
- •Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних ( табличних).
- •Вихідні установки.
- •Глава перша стрільба з пушки Призначення вихідних установок.
- •Спостереження за наслідками стрільби.
- •Коректування стрільби.
- •Підготовка даних для стрільби з місця в умовах обмеженої видимості та по ділянках зосередженого вогню.
- •Глава друга стрільба з кулемета
- •Глава четверта стрільба із зенітного кулемета Стрільба по повітряних цілях.
- •При веденні вогню по парашутистам беруть випередження на зниження
- •Глава п’ята управління вогнем
- •Додатки
- •Відомості про вибухові речовини
- •Вибух і його характеристика
- •Характеристика і класифікація вибухових речовин
- •Вимірювання кутів
- •Формула тисячної і її застосування
- •Вимір кутів за допомогою приладів та підручними засобами .
- •Розміри цілей і коефіцієнти фігурності
Віддача зброї і кут вильоту
14. Віддачею (відкатом) називається рух ствола (зброї) назад під час пострілу.
Дія віддачі зброї характеризується величиною швидкості й енергією, якими вона володіє при русі назад.
Енергія віддачі (відкату) досягає значної величини. Так, у 100-мм танкової гармати енергія дорівнює близько 275 тс.м.
Швидкість віддачі (відкату) відкатних частин зброї менше початкової швидкості снаряда приблизно в стільки разів, у скільки маса снаряда менше маси відкатних частин зброї.
15. Для поглинання енергії віддачі, повернення зброї в первісне положення і для утримання її в цьому положенні служат противовідкатні пристрої. Частина енергії віддачі, не поглинена противідкатними пристроями (гальмом відкату і накату та накатником), передається через установку гармати корпусу танка, викликаючи при пострілі його зсув назад.
У танкових гарматах і в кулеметах частина енергії віддачі використовується для відкривання затвора і витягу стріляної гільзи чи для автоматичного перезаряджання зброї.
Для зменшення енергії віддачі (відкату) застосовуються дулові гальма, що можуть поглинати до 40—50% її величини.
16. Сила тиску порохових газів на дно гільзи (сила віддачі) і сила опіру відкату спрямовані в протилежні сторони і розташовані не на однієї прямої (мал. 2). Вони утворюють динамічну пару сил, що створює перекидаючий момент, під дією якого ствол зброї в момент пострілу змінює положення, додане йому до пострілу.
Крім того, під дією власної маси і маси снаряда, що переміщається уздовж ствола, велика частина довжини якого винесена вперед щодо точек кріплення, ствол прогинається дуловою частиною донизу.
У результаті дії перекидаючого моменту і динамічного вигину ствол відхиляється у вертикальній площині на деякий кут між напрямком осі каналу ствола до пострілу і напрямком її в момент вильоту снаряду (кулі) з каналу ствола. Цей кут має назву кута вильоту (g).
Кут вильоту може бути позитивним чи негативним в залежності від довжини ствола і розташування противідкатних пристроїв.
Мал. 2. Утворення кута вильоту:
а — позитивний кут вильоту; б — негативний кут вильоту:
Т -кут вильоту; Р— сила віддачі; R - сила опіру віддачі; h — плече пари сил
У гармат з короткими стволами (менш 30 калібрів) основний вплив на величину кута вильоту і його знак робить розташування противідткатних пристроїв, у гармат же з довгими стволами - динамічний вигин ствола. Тому в довгоствольних гарматах кут вильоту завжди негативний, тому що кут динамічного вигину по своїй величині в них більше, ніж кут відхилення ствола під дією моменту пари сил.
Величина кута вильоту враховується при приведенні зброї до нормального бою. Вона дається в таблицях стрільби.
Зменшення шкідливої дії порохових газів на ствол
17. Шкідлива дія порохових газів на ствол полягає в тім, що в результаті впливу високих тисків і температур, хімічної дії порохових газів і тертя газів, що швидко рухаються об стінки ствол поступово зношується і робиться непридатним.
Знос ствола - явище неминуче, але ступінь і швидкість зносу можуть бути зменшені. Для цього необхідно: дотримуватися встановлених норм режиму вогню, оглядати канал ствола і снаряд перед пострілом, ретельно доглядати за стволом (огляд, промивання, чищення, змащення), ретельно готувати боєприпаси до стрільби.