- •Основи і правила стрільби
- •Навчальний посібник
- •Початкова швидкість снаряда (кулі)
- •Віддача зброї і кут вильоту
- •Зменшення шкідливої дії порохових газів на ствол
- •Глава друга відомості з зовнішньої балістики
- •Траєкторія і її елементи
- •Наведення зброї (прицілювання)
- •Форма траєкторії і її практичне значення
- •200 М відповідає перевищення траєкторії 3,1 м;
- •Вплив умов стрільби на політ снаряда (кулі)
- •Розсіювання снарядів (куль) при стрільбі Явище розсіювання
- •Причини розсіювання
- •Закон розсіювання
- •Визначення середньої точки влучення
- •Міри розсіювання і залежність між ними
- •Залежність величини розсіювання від умов стрільби
- •Розсіювання при стрільбі підрозділом
- •Глава четверта дійсність стрільби Поняття про дійсність стрільби
- •Імовірність влучення і її залежність від різних причин
- •Способи визначення імовірності влучення в ціль
- •Характеристики розсіювання рівні:
- •Імовірність поразки цілі
- •Математичне чекання числа влучень, середня очікувана витрата боєприпасів і часу
- •Залежність дійсності стрільби від різних причин
- •Оцінка дійсності стрільби з кулемета
- •98. Математичне чекання числа (відсотка) уражених елементів (фігур) визначають по формулі
- •Види наведення.
- •Способи ведення вогню з танків.
- •Способи наведення озброєння.
- •Умови стрільби та їх облік.
- •Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •Умови, в яких вирішуються вогневі задачи.
- •Облік умов стрільби.
- •2Х35 (0-01)на кожні 400 м дальності;
- •В) поправка на фланговий рух танка враховується довертанням зброї в бік протилежний руху:
- •Рішення вогневої задачи.
- •24. Рішення вогневої задачі підрозділом складається з підготовки до стрільби пристрілювання та стрільби на ураження.
- •Вибір зброї та способу ураження цілей.
- •Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних ( табличних).
- •Вихідні установки.
- •Глава перша стрільба з пушки Призначення вихідних установок.
- •Спостереження за наслідками стрільби.
- •Коректування стрільби.
- •Підготовка даних для стрільби з місця в умовах обмеженої видимості та по ділянках зосередженого вогню.
- •Глава друга стрільба з кулемета
- •Глава четверта стрільба із зенітного кулемета Стрільба по повітряних цілях.
- •При веденні вогню по парашутистам беруть випередження на зниження
- •Глава п’ята управління вогнем
- •Додатки
- •Відомості про вибухові речовини
- •Вибух і його характеристика
- •Характеристика і класифікація вибухових речовин
- •Вимірювання кутів
- •Формула тисячної і її застосування
- •Вимір кутів за допомогою приладів та підручними засобами .
- •Розміри цілей і коефіцієнти фігурності
Підготовка даних для стрільби з місця в умовах обмеженої видимості та по ділянках зосередженого вогню.
53. Стрільба по цілям в умовах обмеженої видимості може вестись не прямим наведенням, тобто коли ціль не можливо бачити в наслідку (ніч, дощ, туман, сніг і т.п.).
Вихідні установки – показання азимутального показника і бокового рівня – кожний екіпаж визначає завчасно в умовах доброї видимості за орієнтирами (місцевими предметами), поблизу яких можуть з’явитись цілі.
54. Для підготовки даних для стрільби необхідно:
- установити танк на вогневій позиції;
- намітити на місцевості орієнтири (місцеві предмети, рубежі);
- визначити дальності до орієнтирів;
- за допомогою прицілу зброя послідовно наводиться в середину основи кожного із вибраних орієнтирів (місцевих предметів) з установками прицілу, які відповідають визначеним дальностям до них і виду зброї;
- на дальності до 800 м установки готуються до стрільби із пушки та із кулемету, а на більші дальності – тільки для стрільби із пушки;
- положення наведеної зброї у випадку фіксувати (відмічати) установки азимутального показника та бокового рівня, при цьому бульку бокового рівня виводити на середину ампули;
- одержані дані записувати в картку вогню танка чи в таблицю вогню.
Якщо танк після підготовки вихідних установок повинен тимчасово залишити вогневу позицію, то для подругої орієнтировки зброї виставляють (вибирають) контрольну точку наведення, яку було б видно з танка і в умовах обмеженої видимості по ній також визначаються азимутальним показником і помітку записують в таблицю вогню танка.
Після подругого заняття позиції танком визначаються кутоміром по контрольній точці і знаходять різницю між старим та новим показниками. Одержану різницю з її знаком додають до заздалегідь визначеної установки азимутального показника по кожному орієнтиру (місцевому предмету) і вносять уточнення в картку чи таблицю вогню танка.
При появі цілі біля орієнтиру (місцевого предмета), по якому завчасно підготовлені вихідні дані, вогонь відкривається по команді командира підрозділу, надаючи зброї положення згідно вихідних установок.
При появі цілі в стороні від орієнтиру (місцевого предмета), по якому підготовлені вихідні установки, для ведення вогню командир підрозділу надає команду з визначенням положення цілі відносно найближчого орієнтиру.
Якщо в команді на відкриття вогню буде вказано, що ціль ближче (далі) орієнтиру, чи в стороні від нього на якийсь кут, то при наведенні відповідно зменшують (збільшують) завчасно підготовлені по орієнтиру установки рівня і довертають зброю по напрямку на величину вказаного кута. Величину поправки бокового рівня визначають по таблицях стрільби.
По одиноким цілям ведуть зосереджений вогонь на одній установці азимутального показника і бокового рівня. По широким, але неглибоким цілям вогонь ведуть на одній установці бокового рівня з розподілом вогню по фронту цілі.
По глибоким цілям вогонь з кожного танка ведуть на трьох установках бокового рівня (на вихідній установці, більш та менш вихідної установки на
0 – 01).
На кожній установці азимутального показника та бокового рівня з усіх танків проводять по два – три постріла з пушки швидким вогнем ( по дві – три черги із кулемету). Кількість пострілів з кожного танка вказується в команді командира підрозділу.