Спостереження за наслідками стрільби.

45. Спостереження за наслідками стрільби ведеться для того, щоб визначити момент враження цілі, а в випадку промахів оцінити величини і знаки відхилень.

Ураження цілі оцінюється за наслідками, що спостерігаються: ціль горить, зруйнована, припинила вогонь, припинила рух і т.ін.

В випадку промаху, величини відхилення оцінюють в фігурах цілі, від точки прицілювання, якщо відхиленнями більше двох фігур чи в тисячних поділках – при відхиленні траси (розриву) по напрямку чи по висоті.

При перельоті чи недольоті – відхилення оцінюються в метрах.

Якщо величину відхилення за дальністю (висоті) оцінити неможливо то визначають його знак: переліт (+), недоліт (-).

В деяких випадках, коли екіпаж не може вести спостереження за наслідками стрільби і оцінювати їх, спостереження проводяться із сусіднього танку.

Наслідки спостереження доповідають в наступних формах:

• при влученні в ціль – “ціль”;

• при відхиленнях розривів (трас):

а) за напрямом:

• праворуч одна фігура – “праворуч одна фігура”;

• ліворуч 0-04 – “ліворуч чотири”;

б) за дальністю:

• недоліт 100 м – “недоліт 100”;

• переліт 300 м – “переліт 300”;

• відхилення в метрах не визначено – “переліт” (”недоліт”)

в) за висотою

• вище ЦЦ на одну фігуру – “вище одна фігура”;

г) за напрямом і дальністю:

• праворуч одна фігура, переліт – “праворуч одна фігура, переліт”, якщо розрив (траса) не спостерігаються – “не спостерігав”.

Командир танка (взводу роти) по наслідкам спостереження подає відповідні команди на коректування стрільби.

Коректування стрільби.

46. Якщо після пострілу із пушки (черги із кулемета) ціль не вражена, то стрільбу по ній продовжують. При цьому, якщо необхідно, в установки прицілу вводять зміни (коректури), які можуть забезпечити максимальну ймовірність влучення в ціль наступним пострілом (чергою).

При веденні вогню прямим наведенням, коректування стрільби за дальністю і напрямом з танка здійснюється по виміряному відхиленню, по спостереженню знака розриву, зміною установок прицілу на величину найвигіднішої коректури (ВНК), якщо величина відхилення не оцінена, а відомий тільки знак відхилення: “переліт” (вище), “недоліт” (нижче), “ліворуч”, “праворуч”. Дальність і напрям стрільби коректують одночасно.

47. Дальність стрільби коректують: зміною установки прицілу.

Якщо після першого пострілу величина відхилення снаряда від цілі за дальністю оцінена в метрах і дальність до цілі не змінюється, то установку прицілу до наступного пострілу змінюють на величину відхилення.

Якщо ж величину відхилення снаряда від цілі після пострілу оцінити не вдалось, то установку прицілу для наступного пострілу змінюють на величину найвигіднішої коректури (ВНК), яку приймають рівною:

- 200 м, якщо дальність до цілі визначена окомірно, або по кутовій величині;

- 100 м, коли дальність до цілі вимірювана далекоміром, або визначена відносно орієнтирів (місцевих предметів), дальність до яких звісно з достатнею точністю.

При стрільбі снарядами з початковою швидкістю більше 1000 м/с ВНК приймається рівною – 400 та 200 м відповідно попереду вказаних коректур.

При одержанні однакових відхилень по дальності після першого та другого пострілу (обидва перельоту або обидва недольоту) коректуру для третього пострілу призначають таку ж як для другого пострілу.

Якщо після другого або третього пострілу отримано спостережне протилежне за знаком (переліт після недольоту, чи недоліт після перельоту) установку прицілу зменшують (збільшують) на половину попередньої коректури.

В тих випадках, коли відстань до цілі змінюється, установку додатково збільшують чи зменшують на ВЗВ.

48. Коректування дальності стрільби виносом точки прицілювання.

Якщо величина відхилення снаряду від центру цілі і дальність до цілі не змінюється, то для чергового пострілу точку прицілювання виносять в сторону протилежну відхиленню на його величину.

Якщо величину відхилення оцінити не вдалось, то точку прицілювання виносять в сторону, яка протилежна відхиленню на ВНК, яка дорівнює 0,5 фігури цілі при стрільбі по цілям, що знаходяться в межах дальності прямого пострілу.

Якщо дальність до цілі змінюється, то додатково обчислюють поправку на ВЗВ в фігурах цілі, яка дорівнює 0,5 фігури цілі, якщо дальність виміряна далекоміром, та одна фігура цілі, якщо дальність визначена окомірно або по кутовій величині цілі.

49. Коректування дальності стрільби відміткою за розривом застосовують при стрільбі з місця по нерухомій цілі, яка розташована на схилах висот, що звернені до стріляючого танку чи на вертикальній стіні.

Після проведення пострілу, навідник механізмами наведення встановлює попереднє наведення (прицілювання). Потім, діючи маховиком установлення дальності, виводить лінію вершини бокових прицільних марок (перехрестя вертикального штриха кулеметної шкали дальності та горизонтальної лінії шкали бокових поправок) під основу розриву. Після цього механізмами наведення суміщає прицільну марку перехрестя з центром цілі і проводить наступний постріл.

Отримав при другому пострілі розрив приблизно з таким же відхиленням, що і при першому, переходять до коректування дальності стрільби зміною установки прицілу.

50. Коректування напрямку стрільби виносом точки прицілювання. Величину бокового відхилення оцінюють від центру цілі в фігурах і виносять прицільну марку в сторону, протилежну відхиленню на його величину. Якщо відхилення напрямку більше двох фігур цілі, то необхідно перейти до коректування наступним способом.

51. Коректування напрямку стрільби вибором другої прицільної марки (відміткою за розривом).

Величину бокового відхилення оцінюють в тисячних поділках шкали прицілу і відповідно з цим призначають нову прицільну марку, чи відновлюють попереднє наведення на ціль, помічають проти якої прицільної марки виявився розрив (точка падіння) снаряда і цю прицільну марку наводять в ціль для проведення наступного пострілу.