- •Основи і правила стрільби
- •Навчальний посібник
- •Початкова швидкість снаряда (кулі)
- •Віддача зброї і кут вильоту
- •Зменшення шкідливої дії порохових газів на ствол
- •Глава друга відомості з зовнішньої балістики
- •Траєкторія і її елементи
- •Наведення зброї (прицілювання)
- •Форма траєкторії і її практичне значення
- •200 М відповідає перевищення траєкторії 3,1 м;
- •Вплив умов стрільби на політ снаряда (кулі)
- •Розсіювання снарядів (куль) при стрільбі Явище розсіювання
- •Причини розсіювання
- •Закон розсіювання
- •Визначення середньої точки влучення
- •Міри розсіювання і залежність між ними
- •Залежність величини розсіювання від умов стрільби
- •Розсіювання при стрільбі підрозділом
- •Глава четверта дійсність стрільби Поняття про дійсність стрільби
- •Імовірність влучення і її залежність від різних причин
- •Способи визначення імовірності влучення в ціль
- •Характеристики розсіювання рівні:
- •Імовірність поразки цілі
- •Математичне чекання числа влучень, середня очікувана витрата боєприпасів і часу
- •Залежність дійсності стрільби від різних причин
- •Оцінка дійсності стрільби з кулемета
- •98. Математичне чекання числа (відсотка) уражених елементів (фігур) визначають по формулі
- •Види наведення.
- •Способи ведення вогню з танків.
- •Способи наведення озброєння.
- •Умови стрільби та їх облік.
- •Нормальні (табличні) умови стрільби.
- •Умови, в яких вирішуються вогневі задачи.
- •Облік умов стрільби.
- •2Х35 (0-01)на кожні 400 м дальності;
- •В) поправка на фланговий рух танка враховується довертанням зброї в бік протилежний руху:
- •Рішення вогневої задачи.
- •24. Рішення вогневої задачі підрозділом складається з підготовки до стрільби пристрілювання та стрільби на ураження.
- •Вибір зброї та способу ураження цілей.
- •Визначення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних ( табличних).
- •Вихідні установки.
- •Глава перша стрільба з пушки Призначення вихідних установок.
- •Спостереження за наслідками стрільби.
- •Коректування стрільби.
- •Підготовка даних для стрільби з місця в умовах обмеженої видимості та по ділянках зосередженого вогню.
- •Глава друга стрільба з кулемета
- •Глава четверта стрільба із зенітного кулемета Стрільба по повітряних цілях.
- •При веденні вогню по парашутистам беруть випередження на зниження
- •Глава п’ята управління вогнем
- •Додатки
- •Відомості про вибухові речовини
- •Вибух і його характеристика
- •Характеристика і класифікація вибухових речовин
- •Вимірювання кутів
- •Формула тисячної і її застосування
- •Вимір кутів за допомогою приладів та підручними засобами .
- •Розміри цілей і коефіцієнти фігурності
Способи ведення вогню з танків.
9. Вогонь з ходу – основний спосіб ведення вогню з танків під час атаки і контратаки. При стрільбі з ходу найкращим чином використовується вогнева потужність і рухомість танків, а також зменшується можливість бути ураженим вогнем противника.
10. Вогонь з коротких зупинок застосовується в наступі, коли вогонь з ходу через велику дальність до цілі та її малі розміри, коливання корпусу танка малоефективний, чи коли технічний стан комплексу озброєння не дозволяє вести вогонь з ходу.
При веденні вогню з коротких зупинок підготовка пострілу (заряджання зброї, визначення вихідних установок прицілу) здійснюється під час руху, а для ведення вогню танк робить зупинки тривалістю до 10 с вдень (до 12 с вночі).
На короткій зупинці проводиться один постріл з гармати чи кілька черг з кулемета. З гармати ціль уражується з однієї чи з декількох коротких зупинок, а з кулемета, як правило, з однієї. Коротка зупинка проводиться за командою навідника “Коротка”, яка надається по мірі готовності до ведення вогню.
Після пострілу з гармати, механік-водій самостійно поновлює рух танка, чи за командою навідника (командира танку), якщо вогонь вівся з кулемета.
11. Вогонь з зупинки застосовується в наступі чи при контратаках і ведеться до ураження цілі. Для ведення вогню з зупинки командир танка вибирає місце для вогневої позиції з розрахунком забезпечення маскування корпусу танка і подає команду механіку-водію на її заняття. Рух танка поновлюється після виконання вогневої задачі за командою командира танка.
12. Вогонь з місця. Застосовується в засідках, в обороні при відбитті контратак танків противника. При стрільбі з місця вогневі задачі виконуються з однієї вогневої позиції.
Вогнева позиція вибирається так, щоб забезпечити найкращі умови для ведення вогню в зазначеному напрямку (секторі), а також маскування та укриття танка.
При наявності часу, на вогневій позиції для танка обладнується окоп, визначаються дані для стрільби, складається картка чи таблиця вогню. З дозволу старшого командира дані для стрільби можуть уточнюватись окремими пострілами з гармати (чергами з кулемета).
Способи наведення озброєння.
13. При стрільбі по цілях, які здійснюють фланговий або косий рух, наведення збої здійснюють методом очікування або методом супроводження цілі, а по повітряним цілям методом супроводження цілі або наведенням трас на ціль.
14. Наведення озброєння методом очікування зумовлюється тим, що навідник виводить вибрану для стрільби прицільну марку вперед цілі на дві – чотири фігури (0-05...0-08) і утримує її по висоті на рівні вибраної точки прицілювання, при підході цілі до прицільної марки навідник робить постріл (чергу).
15. Наведення зброї методом супроводження (слідкування) зумовлюється тим, що навідник виносить прицільну марку попереду цілі на відповідне випередження і переміщуючи її з такою ж кутовою швидкістю, що й ціль, робить постріл (чергу).
16. При веденні вогню з використанням стабілізатора озброєння, озброєння наводиться в ціль зліва направо і знизу вгору для одноманітного вибирання люфтів, які є в приладах наведення.
При веденні вогню з танка, який має крен, зброя наводиться в ціль зі сторони крену.