98. Математичне чекання числа (відсотка) уражених елементів (фігур) визначають по формулі

A_N = P₁ + P₂ + ... + P_s ,

де P₁, Р₂, ..., Ps — імовірність поразки окремих фігур.

В окремому випадку, коли ціль складається з однакових по розмірах фігур, формула приймає вид

A_N = P₁ ∙ N ,

де N – число фігур; P₁ – імовірність поразки однієї фігури (елемента).

Якщо не відома кількість фігур, що відповідають групової цілі, то математичне чекання числа уражених фігур характеризується середнім очікуваним відсотком уражених фігур у ній.

Середній очікуваний відсоток уражених фігур у груповій цілі, що складається з однакових по розмірах фігур, при стрільбі зі штучним розсіюванням чи послідовним переносом вогню чисельно дорівнює імовірності поразки будь-якої одиночної фігури групової цілі при тім же числі пострілів.

Приклад. Визначити математичне чекання числа уражених елементів у цілі, що складається з п'яти елементів (мішень № 6), якщо по кожній мішені (елементу) буде зроблено по одній короткій черзі в 4 постріли і p₁ = p₂ = ... = р₅ =

= 0,2.

Рішення: 1. Визначаємо імовірність поразки одного елемента цілі при чотирьох пострілах

Р₁ = 1 — (1 —0,2)⁴ = 1 — 0,8⁴ = 0,590.

2. Визначаємо математичне чекання числа уражених елементів у цілі

A_N = N∙ P₁ = 5 ∙ 0,59 = 3 мішені.

Це значить, що при досить великій кількості стрільб, проведених в умовах, аналогічних даному прикладу, у кожній стрільбі, що складається з п'яти коротких черг, у середньому буде уражено по трьох елементах.

Частина II . ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ З ТАНКІВ.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Вогонь танків являється могутнім засобом поразки супротивника в бою. Він ведеться прямим наведенням. В окремих випадках танки можуть вести вогонь напівпрямим і непрямим наведенням.

Види наведення.

1. Пряме наведення – застосовується при стрільбі по цілях, котрі спостерігаються з танка, на дальностях, що забезпечуються шкалами прицілів або балістичним обчислювачем системи управління вогнем (СУВ). При цьому точка прицілювання суміщається з вибраною точкою на цілі чи в безпосередній близькості від неї.

2. Напівпряме (змішане) наведення - застосовується по цілях, які спосте-рігаються з танка, коли дальності до цілей перевищують нарізку дистанційних шкал оптичних приладів. В цьому випадку горизонтальне наведення здійснюється за допомогою прицілу, а вертикальне за допомогою таблиць стрільби та бокового рівня.

3. Непряме наведення - застосовується по цілях, які не спостерігаються з танка: в умовах обмеженої видимості (туман, снігопад, ніч) чи з закритих вогневих позицій. При цьому горизонтальне наведення виконується за допомогою азимутального покажчика (баштового кутоміра), а вертикальне за допомогою таблиць стрільби і бокового рівня.

4. 4. Вогнем танка (танків) вирішуються такі завдання:

5. - знищення цілі;

- придушення цілі;

- руйнування цілі;

5. Вогонь прямим наведенням є основним для танків, він застосовується в усіх видах бою і ведеться з місця, з зупинок, з коротких зупинок, а також з ходу.

6. Вогонь напівпрямим (змішаним) і непрямим наведенням ведеться тільки з місця.

7. Місце, яке займає танк (підрозділ) для ведення вогню з зупинки або з місця, називається вогневою позицією.

8. Цілі для танків характеризуються:

а) місцем розташування:

- наземні – танки, САУ, БТР, БМП, РСЗО, БМ ПТРК, переносні ПТРК, артилерійські гармати, міномети, кулеметні обслуги, КШМ, пункти управління, ЗЯН, жива сила противника, оборонні споруди, мости, склади, протитанкові засоби і т.д.

- повітряні – низьколетячі літаки, вертольоти, парашутисти, САБ, освітлювальні снаряди і міни;

- надводні – плаваючі танки, БТР, БМП, переправні засоби, судна підтримки десанту та інші надводні цілі;

б) ступенем мобільності:

• нерухомі;

• ті, що з’являються;

• рухомі;

в) ступенем захищеності:

• броньовані;

• легко броньовані;

• неброньовані;

• відкрито розміщені;

• укриті;

г) складом і займаємою площею:

• одиночні (точкові);

• групові (площинні);

д) за розмірами:

• мало розмірні – висотою до 1,5 м;

• середніх розмірів – 1,5 – 3 м;

• великих розмірів – більше, ніж 3 м.