Розсіювання при стрільбі підрозділом

68. При призначенні командиром підрозділу вихідних установок можуть бути допущені загальні для всіх танків підрозділу помилки, що залежать від способу виміру дальності до цілі і від способу обліку відхилень метеорологічних і балістичних умов стрільби від нормальних. Крім того, командири танків, призначаючи вихідні установки, можуть допустити свої індивідуальні помилки, що є наслідком помилок: технічної підготовки зброї танків до стрільби, визначення й обліку різнобою знарядь, обліку уступу даного танка щодо танка командира, обліку крену танкa.Таким чином, при стрільбі підрозділом мають місце дві групи помилок:

• помилки підготовки, загальні для всіх танків підрозділу;

• помилки підготовки індивідуальні.

Наявність цих помилок приводить до того, що розсіювання при стрільбі підрозділом приблизно в 1,5 рази більше, ніж при стрільбі з одного танка.

Збільшення розсіювання приводить до деякого зниження імовірності влучення в ціль. Однак внаслідок одночасної стрільби по цілі декількох танків час на рішення вогневої задачі значно скорочується.

Глава четверта дійсність стрільби Поняття про дійсність стрільби

69. У залежності від способу ведення вогню, характеру цілі і дальності до неї, виду боєприпасів і інших факторів при стрільбі з танків можуть бути досягнуті різні результати. Для вибору найбільш ефективного в даних умовах способу ведення вогню необхідно заздалегідь зробити оцінку стрільби, тобто визначити її дійсність.

Дійсністю стрільби називають ступінь відповідності результатів стрільби поставленій вогневій задачі.Дійсність стрільби може бути визначена заздалегідь розрахунковим шляхом чи за результатами досвідчених стрільб.

70. У залежності від умов дійсність стрільби оцінюють:

а) при проведенні досвідчених стрільб:

• числом снарядів, що потрапили в ціль чи нанесших поразку цілі (осколками, фугасною дією);

• тривалістю стрільби;

• витратою боєприпасів;

б) при розрахунковому способі:

• імовірністю поразки одиночної цілі;

• математичним очікуванням числа (відсотка) уражених елементів (фігур) при стрільбі по груповій цілі;

• математичним очікуванням числа влучень;

• середньою очікуваною витратою боєприпасів на виконання вогневої задачі;

• середньою очікуваною витратою часу на виконання вогневої задачі.

Крім того, при оцінці дійсності стрільби враховується ступінь впливу на ціль снаряда (кулі).

71. Ударна дія снаряда полягає в пробитті перешкоди при прямому влученні в неї і характеризується глибиною проникання в перешкоду (товщиною броні, що пробивається,). Бронебійний снаряд пробиває броню товщиною, рівної 1,5—2 калібрам снаряда.

Кумулятивна дія снаряда полягає в спрямованому ударі кумулятивного струменя, що утвориться при розриві снаряда. Кумулятивна дія характеризується глибиною проникання у броню (товщиною броні, що пробивається,). Кумулятивний снаряд пробиває броню товщиною, рівної 3—4 калібрам снаряда.

Осколкова дія снаряда полягає в нанесенні поразки відкрито розташованої цілі осколками корпуса снаряда, що утворяться при його розриві. За зону осколкової дії приймається площа, на якій при розриві снаряда живаючи сила буде напевно уражена осколками снаряда.

Осколкова дія характеризується розмірами зони осколкової поразки, приведеними в таблиці:

Калібр снаряду, мм	Піхота в ріст		Піхота лежачи
	по фронту,м	по глибині,м	по фронту,м	по глибині,м
85 100 122	28 31 40	10 13 14	19 22 28	7 9 10

Фугасна дія снаряда полягає в руйнуванні перешкоди ударною хвилею, що утвориться при вибуху розривного заряду снаряда.

Фугасна дія характеризується величиною вирви, що утвориться при розриві снаряда в ґрунті середньої щільності. Розміри вирв у ґрунті середньої щільності при установці висадника на фугасну дію приведені в таблиці:

Калібр снаряду, мм	Розмір вирви, м
	глибина	радіус
85 100 122	0,4 0,5 0,6	1,0 1,2 1,5

При стрільбі на поразку відкрито розташованої живої сили дія кулі характеризується убивчістю.

Убивчість визначається кінетичною енергією, що достатня для поразки людини і повинна бути не менш 10 кгс-м.

При стрільбі на поразку живої сили, розташованої за укриттям, необхідно знати пробивну дію кулі - здатність пробивати різні перешкоди.

Пробивна дія звичайної 7,62-мм кулі гвинтівкового патрона на дальність 100 м приведена в таблиці:

Матеріал перешкоди	Глибина проникання, мм
Сталева плита Гравій Цегельна стіна Земля Пісок Дубова стіна Соснова стіна	6 120 150 450 450 450 500

Дія бронебійної 7,62-мм кулі гвинтівкового патрона дія по пробиванню броні товщиною 7 мм характеризується наступними даними:

Дальність стрільби, м	Імовірність пробивання
400 600 800 1000	100% 75% 50% Не пробивається

Кулі комбінованої дії (трасуючі, бронебійно-запальні й інші спеціальні кулі), крім свого спеціального призначення, роблять на живу силу і на перешкоду таку ж дію, як і звичайні кулі.

72. Для розрахунку показників дійсності стрільби необхідно знати помилки, що характеризують підготовку і коректування стрільби, характеристики розсіювання снарядів, а також способи визначення імовірності влучення в ціль й імовірності поразки цілей.

73. Помилки, що супроводжують підготовку озброєння до стрільби, називають помилками технічної підготовки, а помилки, що супроводжують визначення даних для призначення вихідних установок називають помилками визначення вихідних установок.

Складовими помилок технічної підготовки є:

• помилки вивірки прицільних пмалтосувань;

• помилки приведення зброї до нормального бою;

• помилки механізмів через допуски при їхньому виготовленні (мертві ходи, ексцентріситет, помилки нанесення шкал та ін.).

Складовими помилок визначення вихідних установок є:

 помилки визначення дальності до цілі та напрямку стрільби;

• помилки через неточний облік (чи неврахування) відхилення умов стрільби від табличних;

• помилки округлення вихідних даних при призначенні установок;

• помилки через неточний облік величини зміни відстані до цілі внаслідок руху цілі (ВЗВц) і танка (ВЗВт), а також величини зміни напрямку на ціль внаслідок руху цілі (ВЗНц) і танка (ВЗНт).

74. Значення серединних помилок підготовки стрільби з танка і розсіювання при стрільбі з місця по нерухомій цілі:

№ з.п.	Назва помилок	Серединні помилки
		За напрямком	По висоті	По дальності
1.	2.	3.	4.	5.
1. 2. 3. 4.	Помилка технічної підготовки Помилки визначення вихідних даних: - окомірного визначення дальності; - визначення дальності далекоміром; - визначення й обліку виправлень на відхилення умов стрільби від табличних:  метеорологічних  балістичних  крену танка Помилки округлення при перекладі даних у вихідні установки Розсіювання: - помилки наведення з прицілом з місця по нерухомій меті - технічне (табличне) розсіювання	Ezx = 0,3тис.   Еzm = 0,6 тис. Еzб = 0,25 тис. Еzкр = 0,2тис. Еzокр = 0,39L, тис.,де L – половина ділення шкали прицілу Еzн = 0,1тис. Вб (м)	Eyт = 0,3 тис.       Еун = 0,1тис. Вв (м)	Ехт = 0,3Хтис. Ед = 15% Д Ед = 4% Д Ехм = 0,6% Д Ехб = 0,7% Д  Еzокр = 20м Ехн = 0,1Х тис. Вд (м)

75. Сумарна серединна помилка підготовки стрільби по напрямку чи по дальності (висоті) дорівнює кореню квадратному із суми квадратів помилок, що входять у даний напрямок, і визначається по формулі

Есум =

де Есум — суммарна серединна помилка;

E₁, Е₂... — серединні помилки, що складають сумарну серединну помилку. Сумарна серединна помилка підготовки стрільби по висоті визначається через сумарну серединну помилку по дальності по формулі

Еу_сум = Ех_сум  tg _c

Для малих кутів з достатньої для практики точністю можна замінити величину тангенса кута значенням

tg _с = _с / 1000 ,

тоді формула прийме вид

Еу_сум = Ех_сум ( _с / 1000) ,

де Еу_сум — сумарна серединна помилка підготовки по висоті;

Ех_сум — суммарная серединна помилка підготовки по дальності;

_с  кут падіння в тис.

Положення окремого снаряда щодо цілі при першому пострілі визначається величиною сумарних помилок, що включають помилки підготовки стрільби і розсіювання снарядів.

Сумарне (приведене) серединне відхилення (Вп) по будь-якому напрямку дорівнює середньому квадратичному із сумарної серединної помилки в підготовці вихідних даних для стрільби (Е_сум) і серединного відхилення розсіювання снарядів (В), тобто Вп =

76. Для зменшення помилок технічної підготовки зброї необхідно при виконанні робіт з вивірки прицільних пристосувань і приведенню зброї до нормального бою суворе дотримувати відповідні правила.

Для зменшення впливу мертвих ходів механізмів наведення необхідно, роблячи наведення, підводити прицільну марку до цілі в одному напрямку (звичайно праворуч і нагору).

Для зменшення помилок визначення вихідних установок необхідно:

• при визначенні дальності до цілі в залежності від умов застосовувати найбільш точний спосіб (далекоміром, пристрілкою, від орієнтирів, дальність до яких відома і т.д.);

• при стрільбі в умовах дальності, що змінюється, до цілі точніше визначати напрямок і швидкість руху танка і цілі для правильного обліку виправлень напрямку і дальності стрільби;

• точніше визначати відхилення умов стрільби від табличних і вводити у вихідні установки необхідні виправлення;

• точніше враховувати вплив бічного вітру і крену танка.