- •Львівський ордена червоної зірки інститут сухопутних військ імені гетьмана петра сагайдачного національного університету
- •Будова та бойове застосування 14,5-мм універсальної вкладної гармати 2х35
- •Розділ і будова вкладної гармати 2х35, патронів і приладдя загальні відомості
- •1.1. Призначення і бойові якості 14,5-мм вкладної гармати 2х35
- •1.2. Тактико-технічні характеристики вкладної гармати 2х35
- •1.3. Будова вкладної гармати 2х35
- •2.2. Взаємодія частин і механізмів вкладної гармати 2х35 Взаємодія частин при заряджанні та вийманні використаних гільз
- •Взаємодія частин автоматики вкладної гармати 2х35 при стрільбі
- •2.3. Перелік можливих несправностей при стрільбі та методи їх усунення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ ііі призначення та будова набоїв і приладдя
- •3.1. Призначення і будова патронів та куль
- •3.2. Інструмент та приладдя вкладної гармати 2х35
- •3.3. Тара вкладної гармати 2х35 та її вкладання
- •Перенесення вкладної гармати 2х35
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. При користуванні гарматою забороняється:
- •4.3. Вказівки щодо заходів безпеки
- •5.2. Порядок монтажу вкладної гармати 2х35 із імітатором на об’єктах 434, 437а, 447а, 447б, 219, 219р, 219рв
- •5.3. Порядок демонтажу вкладної гармати 2х35, обладнаної імітатором із об’єктів 434, 437а, 447а, 447б, 219, 219р та 219рв
- •5.4. Підготовка до роботи вкладної гармати 2х35
- •5.5. Порядок роботи із вкладною гарматою 2х35 та імітатором в об’єктах 434, 447а, 447б, 437а, 219, 219р, 219рв:
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Вивірювально-пристрілювальна мішень
- •Вкладної гармати 2х35
- •6.3. Вивірювання нульової лінії прицілювання
- •6.4. Пристрілка вкладної гармати 2х35 в об’єктах
- •6.5. Опрацювання результатів стрільби
- •6.6. Перевірка правильності зміщення знаку «тно» на вивірювально-пристрілювальній мішені
- •6.7. Допустимий варіант приведення вкладної гармати 2х35 до нормального бою
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vіі
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Неповне розбирання вкладної гармати 2х35
- •7.3. Збирання вкладної гармати 2х35 після неповного розбирання:
- •7.4. Повне розбирання вкладної гармати 2х35
- •7.5. Збирання вкладної гармати 2х35 після повного розбирання
- •7.6. Заміна деталей після зносу і поломок із
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ viiі технічне обслуговування вкладної гармати 2х35
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Технічне обслуговування вкладної гармати 2х35
- •8.3. Технічне обслуговування імітатора механізму заряджання
- •Догляд за вкладною гарматою
- •9.1. Чищення і змазування вкладної гармати 2х35
- •9.2. Консервація і розконсервація вкладної гармати 2х35
- •9.3. Правила зберігання вкладної гармати 2х35
- •9.4. Правила зберігання і транспортування імітатора
- •10.1. Загальні положення
- •10.2. Переведення танка і вкладної гармати 2х35
- •10.3. Заряджання вкладної гармати 2х35
- •10.4. Здійснення стрільби
- •10.5. Припинення стрільби
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ хі правила стрільби
- •11.1. Загальні положення
- •11.2. Спостереження в бою, виявлення цілі,
- •11.3. Визначення дальностей до цілей
- •Наведені значення спостерігаємої (видимої) ширини (довжини) різних цілей у метрах у залежності від їхніх курсових кутів стосовно напрямку стрільби.
- •Наведені значення видимої висоти деяких цілей у метрах при їх відкритому розташуванні на схилах різної крутості.
- •11.4. Спосіб ведення вогню із танка
- •11.5. Види наведення зброї і здійснення пострілу
- •11.6. Визначення вихідних установок
- •11.7. Ведення вогню, спостереження за його результатами і корегування
- •11.8. Правила стрільби із танка з місця, із зупинок, із коротких зупинок, із ходу
- •Питання для самоконтролю
- •Висновок
- •Список літератури
Питання для самоконтролю
1. Складові агрегату ствола з коробкою.
2. Будова та призначення затвора.
3. Призначення електроспуска з обоймою.
4. Робота частин і механізмів вкладної гармати 2Х35.
5. Принцип дії та робота вкладної гармати.
6. Взаємодія частин при заряджанні та вийманні використаних гільз.
7. Можливі несправності при стрільбі та методи їх усунення.
Розділ ііі призначення та будова набоїв і приладдя
3.1. Призначення і будова патронів та куль
Для стрільби із вкладної гармати 2Х35 використовуються боєприпаси з бронебійно-запалювальною трасуючою кулею (БЗТ і БСТ) зі стальною гільзою. Застосування набоїв із латунною гільзою не допускається.
Для стрільби також можуть використовуватися боєприпаси з бронебійно-запалювальною кулею Б-32, запалювальними кулями ЗК.
14,5-мм патрони призначаються для ураження легкоброньованих цілей на відстанях до 1000м, неброньованих цілей, вогневих засобів ворога і групових цілей - до 2000м.
Набої з кулями ЗК і Б-23 можуть також застосовуватися для запалювання легкоспалахуючих предметів і пального, що знаходиться в баках, на відстанях до 1500м і 2000м відповідно. Крім цього, набої з кулею БЗТ, БСТ і ЗК призначаються для корегування вогню і можуть використовуватися для цілевказування. Відстань трасування кулі БЗТ не менше 2000м, а БСТ і ЗК - не менше 1500м.
Примітки: 1. 14,5-мм навчальні набої призначені для навчання прийомам заряджання, розряджання і здійснення пострілу, а також для вивчення роботи частин та механізмів вкладної гармати 2Х35.
2. 14,5-мм холості патрони призначені для імітування стрільби.
Бойовий набій (патрон) (рис.3.1) складається із гільзи, кулі, порохового заряду і капсуля.
Рис.3.1. Бойовий набій:
1 – куля; 2 – гільза; 3 - пороховий заряд; 4 - капсуль
Гільза (рис.3.2) складається з корпуса, в середині якого розміщений пороховий заряд, дульця, в яке вставляється куля, і кільцевої проточки для захоплення гільзи затвором при вилученні набою з патронника.
У дні гільзи є гніздо для капсуля, ковадло, на якому капсуль розбивається бойком, і два затравочних отвори, через які полум’я з капсуля проникає в пороховий заряд.
Рис. 3.2. Гільза: Рис. 3.3. Холостий набій:
1- дульце; 1- картонний ковпачок;
2- скат; 2- гільза;
3- корпус; 3-пороховий заряд;
4- гніздо для капсуля; 4- капсуль
5-затравочні отвори;
6- ковадло;
7-кільцева проточка
Капсуль складається із латунного ковпачка, що має запресовані у нього запалювальну суміш і фольгове кільце.
Примітки. 1. Навчальний набій має гільзу з поздовжніми канавками на корпусі. В навчальному набої капсуль розбитий (холощений), порохового заряду в гільзі немає, і куля являє собою звичайну оболонку кулі, яка не містить ніяких інших елементів.
2. Холостий патрон (рис.3.3) складається із гільзи з капсулем, порохового заряду і картонного ковпачка. Для утримування ковпачка дульце гільзи трохи обтиснуте. Стрільба холостими патронами здійснюється з використанням пристрою для стрільби холостими патронами.
Бронебійно-запалювальна куля Б-32 (рис.3.4а) складається зі стальної латунної оболонки, свинцевої сорочки, ствольного сердечника і запалювальної суміші. Головна частина кулі зафарбована у чорний колір із червоним пояском.
Бронебійно-запалювальна трасуюча куля БЗТ (рис.3.4б) складається зі стальної латунної чи біметалевої оболонки, свинцевої сорочки, стального сердечника, запалювальної суміші, скляночки трасера, в середині якої запресовані запалювальна і трасуюча суміші. Головна частина кулі має фіолетовий колір, із червоним пояском.
Бронебійно-запалювальна трасуюча куля БСТ (рис.3.4в) складається зі стальної латунної оболонки, алюмінієвої сорочки, металокерамічного сердечника, запалювальної суміші, скляночки трасера, в середині якої запресовані запалювальна і трасуюча суміші. Головна частина кулі має фіолетовий колір, а все інше - червоний.
Запалювальна куля ПЗ (рис.3.4г) складається зі стальної латунної чи біметалевої оболонки, ковпачка, свинцевої сорочки, запалювальної суміші склянки, в середині якої знаходиться ударний механізм, свинцевої прокладки, скляночки трасера, в середині якої запресовані запалювальна і трасуюча суміші. Головна частина кулі зафарбована у червоний колір.
Рис. 3.4. Будова куль: а – Б -32; б – БЗТ; в - БСТ; г - ПЗ:
1 - оболонка; 2 - сердечник; 3 - свинцева сорочка; 4 - запа- лювальна суміш; 5 - скляночка; 6 - трасуюча суміш; 7 - займиста суміш; 8 - ковпачок; 9 - свинцева прокладка; 10 - ударник із жалом; 11 - склянка; 12 - втулка; 13 - капсуль-запалювач; 14 - набігаючий ковпачок; 15 - ударний механізм; 16 - тканинна прокладка
При попаданні у перешкоду (броню) сердечник кулі пробиває її і наносить ураження за перешкодою осколками кулі та броні. Запалювальний склад кулі від удару об броню запалюється, і полум’я, яке утворилося, запалює пальне. Наповнювач трасера запалюється у каналі ствола від порохових газів, унаслідок чого при польоті кулі утворюється траса.
