2.2. Взаємодія частин і механізмів вкладної гармати 2х35 Взаємодія частин при заряджанні та вийманні використаних гільз
Заряджання вкладної гармати 2Х35 виконується заповненням обойми 34 (рис.2.10) патронами, при затворі 13, поставленому на шептало 19.
Рис. 2.10. Вкладна гармата 2Х35 у розрізі
При цьому необхідно звести затвор 13 за палець 17. Підняти повзун 33 догори та повернути за годинниковою стрілкою на кут 45о, зафіксувати його в пазу обойми 34. Набій тильною частиною вставити у паз обойми і опустити вниз до упора у верхній фіксатор, разташований у затворі. Зарядити таким чином потрібну кількість набоїв і опустити повзун 33.
Аби дістати останню використану гільзу, необхідно підняти повзун у верхнє положення і зафіксувати його. Витіснити крайню гільзу у гільзоуловлювач. Зняти гільзоуловлювач та вийняти з нього гільзи. Виймання гільз можливе без знімання гільзоуловлювача через карман.
Взаємодія частин автоматики вкладної гармати 2х35 при стрільбі
Положення частин автоматики вкладної гармати 2Х35 перед пострілом показано (рис.2.10).
Затвор 13 зведений та утримується в задньому положенні шепталом 19. Перший (з початку спорядження) набій знаходиться у лапках затвора 13 на верхньому фіксаторі. Вкладна гармата 2Х35 закрита клином танкової гармати, електроспуск вставкою штепсельного роз’єму під’єднаний до бортової мережі танка або до блока імітатора механізму заряджання.
При подачі напруги на обмотку електроспуска шептало утоплюється та звільнює затвор 13, який під дією зворотно-бойової пружини 8 накочується. При цьому верхній фіксатор набою утоплюється досилаючим набоєм у паз коробки, а нижній фіксатор взаємодіє з коробкою, висувається, і досилаючий набій опускається під дією пружини повзуна 33 до упора зафіксованої гільзи в нижній фіксатор. Проходить досилання набою і запирання каналу ствола. Запирання здійснюється повертанням затвора за рахунок взаємодії осі бойка затвора із стінками фігурних пазів у затворі.
У момент сходу затвора з шептала запобіжника 35 набій, який знаходиться у пазу обойми, висувається і своїм внутрішнім виступом перекриває направляючий паз обойми, тим самим відсікає черговий набій.
У кінці ходу рами затвора 20 бойок 14 наносить удар по капсулю набоя, після чого здійснюється постріл.
Після цього, як куля мине газовідвідний отвір у каналі ствола, порохові гази по порожнинах ствола 28 газової муфти 1, пробки 2, газовідвідної трубки 3 поступають у газовий циліндр 4. Поршень 5 під дією тиску порохових газів стискає зворотно-бойову пружину 8, переміщує шток 11 і зв’язану з ним раму затвора назад. При цьому проходить відкривання каналу ствола.
Після відкривання каналу ствола затвор 13 під дією залишкового тиску і поршня відкочується назад, витягується гільза із патронника. Далі відкочування рухомих частин проходить за інерцією.
Рама затвора 20 піднімає шептало 19 і після цього, як виступ на рамі 20 зайде за бойовий виступ шептала, шептало під дією пружини і противідскоку 23 опуститься вниз.
Упор затвора взаємодіє зі скосом на стінці направляючої коробки, здійснює гальмування затвора і зменшує швидкість постановки рами затвора на шептало.
У момент наближення затвора до обойми він бойовим упором взаємодіє із хвостовиком запобіжника, тим самим спочатку відкриває паз в обоймі, а потім, у момент перебігу за шептало, закриває його переднім виступом запобіжника, запобігає цим набою від проскакування перед екстракторами затвора.
Остов 7 ударяється в передню площину казенника 27 і затвор, відскакує зі штоком 11 вперед, сідає на шептало 19. При цьому дзеркало затвора 13 знаходиться в одній площині з площиною обойми, та її направляючий паз не перекритий виступами запобіжника.
Черговий патрон під дією пружини повзуна 33 защімленої гільзи вище разташованого набою подаєтся до упора у верхній фіксатор, а використані гільзи опускаються у гільзоуловлювач, при цьому відтискаючи нижній фіксатор у паз коробки.
Вкладна гармата 2Х35 готова до чергового пострілу.