Львівський ордена червоної зірки інститут сухопутних військ імені гетьмана петра сагайдачного національного університету

“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Бабірад І.В.

Бокачов С.В.

Глущенко В.С.

Ільченко В.В.

Казмірчук Р.В.

Кривизюк Л.П.

Тимошик С.С.

Будова та бойове застосування 14,5-мм універсальної вкладної гармати 2х35

Львів-2008

УДК 623.42:358 (075.8) Рекомендовано до друку вченою радою

ББК 68.514 Львівського інституту Сухопутних військ

Національного університету «Львівська політехніка»

(пр. № 7 від 1 квітня 2008 р.)

Рецензенти:

В.О. Чумакевич, кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри ракетно-артилерійського озброєння ЛІСВ НУ «ЛП»;

С.І. Оборнев, начальник служби РАО озброєння логістики Західного оперативного командування

Авторський колектив: Бабірад І.В., Бокачов С.В., Глущенко В.С.,

Ільченко В.В., Казмірчук Р.В., Кривизюк Л.П., Тимошик С.С.

Навчально-методичний посібник. Будова та бойове застосу-вання 14,5-мм універсальної гармати. Львів. ЛІСВ, 2008. – 107с.

Основним завданням вогневої підготовки є навчання особового складу вмілого застосування танкового озброєння і максимального використання його бойових можливостей для ураження противника з найменшою витратою часу і боєприпасів у різноманітних умовах сучасного бою, прищеплення впевненості у своїй зброї, виховання активності та самостійності у розв'язанні вогневих завдань.

Сучасні танки мають потужне озброєння і високоточні системи управління вогнем, які забезпечують ураження танків, протитанкових засобів і живої сили противника з першого пострілу (черги).

Разом із тим необхідно пам'ятати, що підготовка екіпажу танка потребує великих матеріальних витрат, тому, щоб підвищити рівень вогневої виучки танкістів і вогневу злагодженість підрозділів, для навчання особового складу використовують 14,5-мм універсальну вкладну гармату 2Х35, що дозволяє проводити навчально-тренувальні стрільби і готовити екіпажі танків без розходу штатних артилерійських пострілів із танкової гармати. Відтак навчальний посібник буде необхідним не тільки для підготовки майбутніх офіцерів - танкістів, але й для підготовки особового складу і особливо командирів танкових підрозділів у військах. У посібнику узагальнено матеріальну частину, порядок користування, підготовку, вивірювання і приведення до нормального бою вкладної гармати 2Х35.

© Авторський колектив, 2008

© Львівський інститут Сухопутних військ

ISBN НУ «Львівська політехніка», 2008

ЗМІСТ

ВСТУП		6
РОЗДІЛ І. БУДОВА ВКЛАДНОЇ ГАРМАТИ 2Х35, ПАТРОНІВ І ПРИЛАДДЯ		8
1.1.	Призначення і бойові якості 14,5-мм вкладної гармати 2Х35	8
1.2.	Тактико-технічні характеристики вкладної гармати 2Х35	9
1.3.	Будова вкладної гармати 2Х35	9
РОЗДІЛ ІІ. ПРИЗНАЧЕННЯ, БУДОВА, РОБОТА ЧАСТИН І МЕХАНІЗМІВ 14,5-мм ВКЛАДНОЇ ГАРМАТИ 2Х35		11
2.1.	Призначення і будова частин та механізмів вкладної гармати 2Х35	11
2.2.	Взаємодія частин та механізмів вкладної гармати 2Х35	19
2.3.	Перелік можливих несправностей при стрільбі та методи їх усунення	21
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА БУДОВА НАБОЇВ І ПРИЛАДДЯ		26
3.1.	Призначення і будова патронів та куль	26
3.2.	Інструмент та приладдя вкладної гармати 2Х35	29
3.3.	Тара вкладної гармати 2Х35 та її вкладання	30
РОЗДІЛ ІV. КОРИСТУВАННЯ ВКЛАДНОЮ ГАРМАТОЮ		33
4.1.	Загальні положення	33
4.2.	При користуванні гарматою забороняється	33
4.3.	Вказівки щодо заходів безпеки	34
РОЗДІЛ V. ПІДГОТОВКА ВКЛАДНОЇ ГАРМАТИ 2Х35 ДО СТРІЛЬБИ		36
5.1.	Проведення огляду та чищення вкладної гармати 2Х35	36
5.2.	Порядок монтажу вкладної гармати 2Х35 із імітатором на об’єктах 434, 437А, 447А, 447Б, 219, 219Р, 219РВ	37
5.3.	Порядок демонтажу вкладної гармати 2Х35 обладнаної імітатором із об’єктів 434, 437А, 447А, 447Б, 219, 219Р та 219РВ	42
5.4.	Підготовка до роботи вкладної гармати 2Х35 із імітатором	46
5.5.	Порядок роботи з вкладною гарматою 2Х35 та імітатором в обєктах 434, 447А, 447Б, 437А, 219, 219Р та 219РВ	49
РОЗДІЛ VI. ВИВІРЮВАННЯ ТА ПРИВЕДЕННЯ ВКЛАДНОЇ ГАРМАТИ 2Х35 ДО НОРМАЛЬНОГО БОЮ		51
6.1.	Загальні положення	51
6.2.	Вивірювально-пристрілювальна мішень	52
6.3.	Вивірювання нульової лінії прицілювання	53
6.4.	Пристрілка вкладної гармати 2Х35 в об’єктах 434, 447А, 447Б, 437А	54
6.5.	Опрацювання результатів стрільби	56
6.6.	Перевірка правильності зміщення знаку «ТНО» на вивірювально-пристрілювальній мішені	57
6.7.	Допустимий варіант приведення вкладної гармати 2Х35 до нормального бою	59
РОЗДІЛ VII. РОЗБИРАННЯ ТА ЗБИРАННЯ ВКЛАДНОЇ ГАРМАТИ		61
7.1.	Загальні положення	61
7.2.	Неповне розбирання вкладної гармати 2Х35	61
7.3.	Збирання вкладної гармати 2Х35 після неповного розбирання	63
7.4.	Повне розбирання вкладної гармати 2Х35	64
7.5.	Збирання вкладної гармати 2Х35 після повного розбирання	65
7.6.	Заміна деталей після зносу і поломок із комплекту ЗІП	66
РОЗДІЛ VIII. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВКЛАДНОЇ ГАРМАТИ 2Х35		70
8.1.	Загальні положення	70
8.2.	Технічне обслуговування вкладної гармати 2Х35	70
8.3.	Технічне обслуговування імітатора механізму заряджання	74
РОЗДІЛ ІХ. ДОГЛЯД ЗА ВКЛАДНОЮ ГАРМАТОЮ		76
9.1.	Чищення і змазування вкладної гармати 2Х35	76
9.2.	Консервація і розконсервація вкладної гармати 2Х35	77
9.3.	Правила зберігання вкладної гармати 2Х35 та її транспортування	77
9.4.	Правила зберігання і транспортування імітатора	78
РОЗДІЛ Х. БОЙОВЕ ВИКОРИСТАННЯ ВКЛАДНОЇ ГАРМАТИ 2Х35. ПРИЙОМИ СТРІЛЬБИ		80
10.1.	Загальні положення	80
10.2.	Переведення танка і вкладної гармати 2Х35 із похідного положення в бойове	81
10.3.	Заряджання вкладної гармати 2Х35	84
10.4.	Здійснення стрільби	85
10.5.	Припинення стрільби	86
РОЗДІЛ ХІ. ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ		88
11.1.	Загальні положення	88
11.2.	Спостереження в бою, виявлення цілі, вибір цілі та подача цілевказівки	88
11.3.	Визначення дальностей до цілей	91
11.4.	Способ ведення вогню із танка	94
11.5.	Види наведення зброї і здійснення пострілу	95
11.6.	Визначення вихідних установок	96
11.7.	Ведення вогню, спостереження за його результатами і корегування	98
11.8.	Правила стрільби із танка з місця, із зупинок, із коротких зупинок, із ходу	103
ВИСНОВОК		106
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ		109

Вступ

Вогнева підготовка - один із основних предметів бойової підготовки та складова польової виучки танкових підрозділів.

ЇЇ мета навчити особовий склад і підрозділи підтримувати озброєння у постійній бойовій готовності і ведення упереджуючого й ефективного вогню для поразки противника в умовах сучасного бою в інтересах виконання бойових завдань.

Сучасні танки мають потужне озброєння і високоточні системи управління вогнем, які забезпечують ураження танків, протитанкових засобів і живої сили противника з першого пострілу (черги).

Разом із тим необхідно пам'ятати, що високі бойові якості танкового озброєння можуть виявлятися тільки при ретельній підготовці озброєння до стрільби, правильному і своєчасному рішенню вогневих завдань при веденні вогню у різноманітних умовах бою.

У процесі навчання вогневої підготовці в особового складу повинні формуватися: повага до зброї, фізична витривалість і морально-психологічна стійкість у бою, впевненість у своїй зброї.

Здатність екіпажу підтримувати озброєння танка в бойовій готовності і цілком реалізовувати його вогневі можливості під час ведення вогню в різних умовах бою прийнято називати вогневою виучкою екіпажу (вогневою злагодженістю підрозділу).

Для повної реалізації вогневих можливостей сучасної зброї і бойової техніки особовий склад танкових підрозділів повинен:

знати: призначення, бойові і технічні властивості зброї, комплексів озброєння, принципи їх устрою і роботи; способи використання в бою; правила експлуатації; застосування основ і правил стрільби;

вміти: готувати озброєння, боєприпаси до стрільби, підтримувати їх у постійній бойовій готовності, швидко усувати затримки, що виникають у ході стрільби; вести розвідку цілей і визначати дальність до них, вести влучний вогонь, уражати цілі, як правило, з першого пострілу (черги), корегувати стрільбу; застосовувати всі її способи з урахуванням метеорологічних і балістичних умов удень і вночі в різних умовах сучасного бою.

Для якісного виконання завдань із вогневої подготовки особовому складу необхідно володіти теоретичними знаннями і практичними навичками, а офіцерам, прапорщикам та сержантам - високим професіоналізмом і доброю методичною підготовкою, які в сукупності характеризують рівень вогневої виучки танкістів (вогневу злагодженість підрозділів).