- •Частина і основи управління вогнем
- •Розділ 1 організація вогню
- •1.1. Вивчення й оцінка місцевості
- •Визначення безпеки стрільби поверх своїх військ від дальності стрільби
- •1.2. Вибір та призначення орієнтирів
- •1.3. Організація спостереження за полем бою
- •1.4. Вибір вогневих позицій
- •1.5. Постановка вогневих завдань
- •1.6. Підготовка вихідних даних для стрільби
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2 управління вогнем у бою
- •2.1. Розвідка, оцінка цілей і визначення черговості їх ураження
- •2.2. Вибір виду зброї і типу боєприпасів для поразку цілей
- •2.3. Цілевказання
- •2.4. Визначення дальностей до цілей
- •Визначення ширини (довжини) цілі за курсовими кутами
- •Визначення дальності за ступенем видимості цілей
- •2.5. Момент відкриття вогню
- •2.6. Подача команд на відкриття вогню і постановка вогневих завдань
- •2.7. Спостереження за результатами вогню і його корегування
- •2.8. Маневр вогнем. Контроль за витратами боєприпасів
- •Частина іі управління вогнем у різних видах бою
- •Розділ 3 управління вогнем в обороні
- •3.1. Організація системи вогню в обороні
- •3.2. Управління вогнем під час оборонного бою
- •Розділ 4 управління вогнем у наступі
- •4.1. Організація вогню при наступі на противника, який обороняється
- •4.2. Управління вогнем під час наступу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5 управління вогнем у зустрічному бою
- •5.1. Робота командира підрозділу з організації вогню перед маршем у передбаченні зустрічного бою
- •5.2. Робота командира підрозділу з управління вогнем у зустрічному бою
- •Частина ііі організація і методика проведення занять з управління вогнем
- •Розділ 6 заняття з управління вогнем
- •6.1. Організація і методика проведення занять з управління вогнем на макеті місцевості
- •План-конспект
- •Тактична обстановка
- •Хід заняття
- •План-конспект
- •Тактична обстановка
- •Хід заняття
- •План-конспект
- •Тактична обстановка
- •Хід заняття
- •Управління вогнем танкової роти в наступі
- •Хід заняття.
- •(Видається за вказівкою викладача)
- •Завдання
- •6.2. Організація і методика проведення занять з управління вогнем на місцевості
- •Управління вогнем механізованого відділення в обороні
- •План-конспект
- •Хід заняття
- •Управління вогнем механізованого відділення в наступі
- •План-конспект
- •Хід заняття
- •Управління вогнем механізованого взводу в обороні
- •План-конспект
- •Тактична обстановка
- •Хід заняття
- •Управління вогнем танкового взводу у наступі
- •План-конспект
- •Управління вогнем механізованої роти в наступі
- •Довідкові дані:
- •Позивні:
- •Питання для самоконтролю
- •Висновки
- •Список літератури
- •Танкове озброєння
- •Артилерійські гармати
- •Приблизні команди на виконання вогневих завдань
- •Командирами рот (варіант)
- •Хід заняття
- •План проведення тренування з управління вогнем із офіцерами 1 мб і 1 тр (варіант)
- •Тактична обстановка
- •Хід заняття
- •1. Управління вогнем посиленої механізованої роти з виходом передових підрозділів противника до переднього краю оборони – 20 хв.
- •План проведення заняття з управління підрозділами і вогнем із командирами батальйонів (дивізіонів) і їх заступниками (варіант)
- •Виcтавляння оцінок тим, хто навчається, при проведенні тренувань з управління вогнем
- •Виконання навчальних завдань на тренуванні з управління вогнем
2.4. Визначення дальностей до цілей
Дальність до цілі (орієнтирів і місцевих предметів) визначають:
- далекоміром;
- за кутовою величиною цілі (орієнтира, місцевого предмета);
- візуально (порівнянням відстані до цілі із заздалегідь відомою відстанню або за ступенем видимості цілі).
В окремих випадках про дальність до цілі може бути повідомлено командиром підрозділу.
Основним способом визначення відстані до цілі є вимірювання з використанням далекоміра (лазерного або оптичного). У залежності від умов обстановки вимірювання відстані до цілі далекоміром може здійснюватися після виявлення, вибору цілі та прийняття рішення на її поразку або безпосередньо перед пострілом.
У разі несправності далекоміра або неможливості його використання через метеорологічні умови або сильну запиленість дальність до цілі визначається:
- за її кутовою величиною за допомогою сітки (шкал) прицілу (приладу спостереження), далекомірної шкали;
- вимірами кутів приборами і підручними засобами із застосу-ванням формули тисячної;
- візуально.
Дальність до цілі за її кутовою величиною визначають при стрільбі з місця і з зупинки, коли відома висота, ширина або довжина виявленої цілі (її частини) (рис. 2.1). Вимірювання відстані до цілі відбувається двома способами.
Перший спосіб:
- за допомогою шкал прицілу (приладу спостереження) вимірюють кут, під яким спостерігається ціль;
Наприклад.
Ціль – танк шириною 3,4 м видимий під
кутом 2 тис. Дальність до цілі
дорівнює
У табл. 2.1 наведені значення спостерігаємої (видимої) ширини (довжини) різних цілей у метрах у залежності від їхніх курсових кутів стосовно напрямку стрільби.
Рис. 2.1. Визначення дальності до цілі за кутовою величиною
Таблиця 2.1
Визначення ширини (довжини) цілі за курсовими кутами
Найменування цілі |
Курсові кути цілі, град. |
||||||
0 |
±15 |
±30 |
±45 |
±60 |
±75 |
±90 |
|
Танк БМП БТР САУ |
3,42 2,96 2,5 3,15 |
5,30 4,48 3,63 1,48 |
6,81 5,69 4,53 5,49 |
7,93 6,48 5,09 6,10 |
8,37 6,89 5,34 6,36 |
8,33 6,79 5,20 6,15 |
7,66 6,22 4,70 5,50 |
За даними табл. 2.1 видима ширина (довжина) цілі приблизно може дорівнювати:
- при курсових кутах від 0 до ±5° – габаритній ширині;
- при курсових кутах від 15 до ±10° – половині суми габаритних ширини і довжини цілі;
- при курсових кутах 30° і більше – габаритній довжині цілі.
Другий спосіб визначення дальності до цілі – за кутовою величиною її висоти. Для цього в полі зору прицілу навідника танка (приладу спостереження командирів бойових машин) є далекомірна шкала. При визначенні дальності за допомогою далекомірної шкали необхідно пам’ятати, що вона розрахована для цілі висотою 2,7 м (рис. 2.2).
Р
ис.
2.2. Визначення
дальності до цілі за далекомірною шкалою
Визначення дальності за кутовою величиною її висоти може здійснюватися з використанням прицільних марок сітки прицілу. У цьому випадку найбільша точність у визначенні дальності буде досягатися за умов перебування цілі на рівній місцевості і на горизонті зброї, коли видима і габаритна висота цілі одинакові.
При стрільбі на пересіченій місцевості й у горах, коли ціль знаходиться на схилі, зверненому до стріляючого танка, її видима висота не буде збігатися з габаритною.
У табл. 2.2 надані значення видимої висоти деяких цілей у метрах при їх відкритому розташуванні на схилах різної крутості.
Таблиця 2.2
Найменування цілі |
Крутість схилу, град. |
||||||
0 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
|
Танк БМП БТР САУ БМ, ПТРК |
2,37 2,20 1,80 2,70 2,60 |
3,03 2,73 2,20 3,17 3,00 |
3,66 3,24 2,59 3,62 3,38 |
4,21 3,75 2,98 4,06 3,75 |
4,87 4,21 3,32 4,44 4,08 |
5,40 4,66 3,62 4,79 4,35 |
5,89 5,02 3,92 5,10 4,61 |
При визначенні дальності до цілі за її кутовою величиною необхідно пам’ятати, що спостережувані (видимі) ширина (довжина) і висота цілі, найчастіше, не будуть збігатися з її габаритними (конструктивними) розмірами.
Визначення дальності до цілей за допомогою вимірів кутів приборами і підручними засобами із застосуванням формули тисячної В = Д У / 1000. Кути в тисячних можна виміряти за допомогою приладів прицілювання і спостереження, для цього потрібно знати ціну поділки кожного з них. Ціна поділки телескопічного прицілу, бінокля, стереотруби, бусолі показана на рис. 2.3.
Рис. 2.3. Використання шкал приладів прицілювання і спостереження для виміру кутових величин у тисячних
Якщо немає приладів, а також у випадку, якщо величину кута необхідно визначити хоча б приблизно, але швидко, можна виміряти кутову величину в тисячних за допомогою підручних предметів або руки (рис. 2.4)
Р
ис.
2.4. Використання
підручних предметів для виміру кутових
величин у тисячних
Візуальний спосіб визначення дальності до цілі з танка може застосовуватися в тих випадках, коли немає можливості виміряти її за допомогою далекоміра або за кутовою величиною цілі.
Визначення дальності порівнянням із заздалегідь відомою відстанню здійснюється наступним способом:
- на око визначають у метрах віддалення цілі від орієнтира (місцевого предмета або рубежу), дальність до якої заздалегідь виміряна по карті, далекоміром або пристріляна;
- отриману величину додають до відомої відстані до орієнтира (місцевого предмета або рубежу), якщо ціль розташована далі, або віднімають, якщо ціль розташована ближче, і в результаті одержують дальність до цілі.
При визначенні дальності за ступенем видимості цілей і місцевих предметів використовують дані, наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
