Основні вимоги до організації та проведення занять із вогневої підготовки

Вогнева підготовка - один із основних предметів бойової підготовки та складова частина польової виучки підрозділів. Її мета - навчити особовий склад підрозділів підтримання озброєння в постійній бойовій готовності і ведення ефективного вогню щодо ураження цілей у будь-яких умовах.

Оснащення військ складною бойовою технікою вимагає від командирів і всього особового складу творчого підходу до підготовки, організації та проведення занять із виконання вправ стрільб.

Успішне рішення завдань щодо навчання екіпажів ведення ефективного вогню забезпечується:

• твердим знанням тими, хто навчається, матеріальної частини озброєння, боєприпасів, системи управління вогнем танка, основ і правил стрільби;

• якісною підготовкою озброєння до стрільби;

• продуманим та якісним плануванням вогневої підготовки, суворою послідовністю виконання вправ за принципом від простого до складного;

• високою професійною і методичною підготовкою командирів всіх рівнів та особистим прикладом у виконанні різних навчальних завдань;

• наявністю сучасної польової навчально-матеріальної бази з постійно діючими навчальними місцями, які дозволяють якісно та ефективно проводити заняття з усіх розділів вогневої підготовки;

• широким застосуванням у навчанні навчально-тренувальних і технічних засобів, що дозволяють більш якісно й у короткий термін готувати фахівців механізованих, аеромобільних, розвідувальних, танкових підрозділів;

• систематичним, цілеспрямованим і якісним проведенням вогневих тренувань вдень і вночі.

У завдання вогневої підготовки входить:

- навчити стрілка (автоматника, кулеметника, гранатометника, снайпера, оператора, навідника, навідника-оператора, розрахунок, екіпаж) самостійному веденню вогню в складній тактичній обстановці;

- навчити особовий склад виконанню вогневих завдань у складі підрозділу в умовах сучасного загальновійськового бою;

- навчити командирів організації вогневого ураження противника й керування вогнем штатних, доданих і підтримуючих підрозділів (вогневих засобів) у ході бою.

Крім того, в процесі навчання вогневій підготовці в особового складу повинні формуватися любов до зброї й ненависть до ворога, фізична витривалість і морально-психологічна стійкість у бою, упевненість у своїй зброї.

Для виконання зазначених завдань навчання особовому складу необхідно володіти теоретичними знаннями й практичними навичками, які в сукупності характеризують рівень вогневої виучки стрільця та вогневу злагодженість підрозділу.

Здатність стрільця (підрозділу) підтримувати штатне озброєння у бойовій готовності й повністю реалізовувати його вогневі можливості при веденні вогню в різних умовах бою прийнято називати вогневою виучкою стрільця (вогневою злагодженістю підрозділу).

Для повної реалізації вогневих можливостей сучасної зброї й бойової техніки курсант військового інституту повинен:

- знати: призначення, бойові та технічні властивості зброї, комплексів озброєння, принципи устрою та роботи; способи їхнього використання в бою; правила експлуатації; застосування основ і правил стрільби;

- уміти: підготувати стрілецьку зброю та озброєння бойових машин до застосування й застосовувати його в бою; швидко усувати затримки, що виникають при стрільбі; вести розвідку цілей і визначати дальність до них; вести влучний вогонь; вражати цілі, як правило, з першого пострілу (черги); коректувати стрільбу; застосовувати всі способи стрільби з врахуванням метеорологічних і балістичних умов вдень і вночі в різних умовах сучасного бою та метати ручні гранати. Офіцери, прапорщики й сержанти, крім того, повинні мати знання та навички щодо організації вогневої поразки супротивника й керуванні вогнем штатних, доданих і підтримуючих вогневих засобів у бою.

Для формування в особового складу знань, умінь і навичок структура вогневої підготовки як предмета бойової підготовки включає вивчення наступних взаємозалежних розділів:

- матеріальна частина озброєння та правила її експлуатації;

- прийоми стрільби (дії при озброєнні);

- правила стрільби;

- розвідка цілей, визначення вихідних установок для стрільби та цілевказівка;

- метання ручних гранат;

- проведення стрільб;

- керування вогнем.

Зміст кожного розділу вогневої підготовки визначається програмою навчання, що уточнюється вимогами наказів Міністра оборони, організаційно-методичними вказівками Командувача Сухопутними військами, вимогами Курсу стрільб та іншими керівними документами.

Для досягнення мети й завдань навчання вогневої підготовки офіцери плануючих органів, викладачі та командири курсантських підрозділів повинні мати знання, уміння та навички в методиці вогневої підготовки механізованих (танкових, аеромобільних) підрозділів, знати матеріальну частину озброєння та техніки, навчально-матеріальну базу та порядок її використання.

Знання змісту предмета та методики його вивчення становлять основу для ефективного керівництва навчанням особового складу вогневій підготовці в інституті.

Стрільба — найважливіший етап вогневого вишколу особового складу механізованих, аеромобільних, танкових підрозділів. Їх підготовці, організації і проведенню повинна приділятися особлива увага.

У вищих військових навчальних закладах виконуються вправи початкових, підготовчих, навчальних і контрольних (кваліфікаційних) стрільб, вправи з розвідки цілей і спостереження, управління вогнем, метання ручних гранат – відповідно до програм підготовки курсантів.

Оснащення Сухопутних військ ЗСУ складною бойовою технікою вимагає від викладачів, командирів і всього особового складу творчого підходу до підготовки, організації і проведення занять із виконання вправ стрільб. Успішне рішення завдань навчання екіпажів ведення ефективного вогню забезпечується:

- твердим знанням тими, хто навчається, матеріальної частини озброєння, боєприпасів, систем управління вогнем танків, основ і правил стрільби, правильною підготовкою озброєння до стрільби, умінням швидко знайти цілі і визначити вихідні установки для стрільби, високою злагодженістю дій усіх членів екіпажу під час стрільби;

- високою професійною і методичною підготовкою всіх командирів і їхнім особистим прикладом у виконанні різних навчальних завдань;

- продуманим і якісним плануванням вогневої підготовки, суворою послідовністю виконання вправ, викладених у Курсі стрільб;

- наявністю сучасної польової навчально-матеріальної бази з постійно діючими навчальними місцями, що дозволяють якісно й ефективно проводити заняття з усіх розділів вогневої підготовки, а також добре обладнаними класами з матеріальної частини і правил стрільби, тренажерами в розташуванні інституту;

- широким застосуванням у навчанні стрільбі навчально-тренувальних і технічних засобів, що дозволяють більш якісно й у короткий термін готувати фахівців, а також зберігати бойову матеріальну частину, заощаджувати боєприпаси і моторесурси;

- систематичним, цілеспрямованим і якісним проведенням вогневих тренувань вдень і вночі;

- постійною цілеспрямованою роботою, високою військовою дисципліною і вмілою організацією змагання з вогневої підготовки.

Під час виконання вправ навчальних і контрольних стрільб екіпажі БМП (БМД, БРМ), БТР (БРДМ), танків повинні бути в спецодязі і мати протигази.

Вправи стрільб із бойових машин виконуються при одночасній стрільбі не менш ніж з трьох бойових машин (за винятком вправ, де передбачена стрільба однієї бойової машини і вправ стрільб із озброєння бронетранспортерів, де вони можуть виконуватись з однієї бойової машини), у складі зведених екіпажів. Зведені екіпажі створюються з перших днів навчання, і всі наступні практичні заняття з вогневої підготовки, тренування проводяться в цьому складі. Дозволяється заміняти відсутніх із поважних причин членів екіпажу особами тієї ж спеціальності з інших екіпажів підрозділу.

Виконанню вправ стрільб із бойових машин повинно передувати вивчення в необхідному обсязі матеріальної частини озброєння, основ і правил стрільби, а також проведення необхідної кількості вогневих тренувань із виконанням підготовчих вправ, відпрацюванням нормативів і електронних пусків на тренажері, а перед виконанням вправ контрольних стрільб, крім того,— проведення контрольного заняття з визначення готовності особового складу до стрільби.

На контрольному занятті керівник перевіряє знання і навички тих, хто навчається, дії при озброєнні, підготовку до роботи і роботу з прицілами-далекомірами, стабілізаторами, механізмами заряджання, введення поправок у ТБО на відхилення умов стрільби від нормальних (табличних), усунення затримок, застосування правил стрільби, особливо при стрільбі в аварійних режимах, а також тверде знання вимог безпеки.

Особовий склад, що не засвоїв цих вимог, до стрільби не допускається.

Про готовність особового складу до виконання вправ стрільб керівник доповідає своєму безпосередньому начальнику - начальнику кафедри.

Під час виконання вправ зі стрільб додатково організуються заняття (тренування) на навчальних місцях. Кількість навчальних місць і зміст занять на них визначаються викладачем кафедри (керівником стрільби). У першу чергу організуються навчальні місця з удосконалення знань і навичок тих, хто навчається, необхідних для впевненого виконання вправ стрільб. На кожному навчальному місці повинна займатися навчальна група (відділення), що прирівнюється до взводу.

Винятково важливе значення в успішному і впевненому виконанні вправ стрільб має якісна підготовка обладнання танкової директриси, директриси БМП, вогневого містечка, військового стрільбища, озброєння і бойових машин у цілому.

Усі роботи з підготовки об'єктів директрис (військового стрільбища, вогневого містечка) до стрільби проводяться завчасно і повинні закінчуватися не пізніше, ніж за годину до відкриття вогню. При цьому особлива увага звертається на надійну роботу мішеневого обладнання, надійну та об'єктивну інформацію про ураження цілей. Під час проведення стрільб варто застосовувати також устрій програмного показу мішеней і імітацію їх вогню.

На директрисі під час стрільби штатним артилерійським пострілом обладнується метеопост. Метеоумови старший керівник стрільби перед початком стрільби та щогодини в ході стрільби доводить до керівників стрільб на ділянках. У разі різкої зміни метеоумов - негайно. Обладнання метеопоста включає:

- термометр для виміру температури повітря;

- термометр для виміру температури зарядів;

- 3-4 контрольних шухляди (контейнера) з боєприпасами;

- анемометр (вітромір) із лімбом;

- барометр.

Термометр і барометр встановлюються в шафі, що обладнана жалюзі. Контрольні шухляди (контейнери) з боєприпасами і термометром, що вкладений у середину шухляди (контейнера), зберігаються на ґрунті в тіні.

Підготовка до стрільби матеріальної частини бойових машин проводиться підрозділами навчального Центру забезпечення, а, за можливості, із залученням стріляючого підрозділу. Напередодні занять на бойових машинах, з яких буде проводитися стрільба, повинні бути виконані всі операції щодо підготовки іх до стрільби у суворій відповідності з експлуатаційно-технічною документацією даного об'єкта, при цьому особлива увага приділяється вивірці та приведенню зброї до нормального бою. Результати підготовки машин (озброєння) оформляються актами технічного стану (перевірочними мішенями), які повинні знаходитися у керівника стрільби.

Виконання вправ стрільб із не вивіреної та не приведеної до нормального бою зброї (озброєння) забороняється. Відповідальність за якісну і своєчасну підготовку мішеневого поля, підготовку бойових машин до стрільби (в тому числі і вивірювання нульових ліній, приведення до нормального бою) несе начальник Центру забезпечення навчального процесу. За підготовку зброї, що закріплена за курсантами, відповідальність несе командир курсантського підрозділу.

Щоб виробити в екіпажів міцні навички самостійного рішення вогневих завдань і ведення ефективного вогню з танка, БМП(БТР), необхідно під час проведення стрільб ретельно дотримуватись вимог Курсу стрільб, не допускати послаблень і спрощень, створювати умови, що вимагають самостійних рішень і дій.

Питання для самоконтролю:

1. Які завдання вогневої підготовки.

2. Чим забезпечується успішне рішення завдань щодо навчання екіпажів ведення ефективного вогню?

3. Яка структура вогневої підготовки, як предмета бойової підготовки, включає вивчення наступних взаємозалежних розділів?

4. Які вправи стрільб відпрацьовуються у вищих військових навчальних закладах?

5. Що повинно передувати виконанню вправ стрільб із бойових машин?

6. Ким проводиться підготовка до стрільби матеріальної частини бойових машин?

РОЗДІЛ ІІ