4)Буго-дністровська культура

Буго-дністровська культура - неолітична археологічна культура VI тис. до н. е.. Відома по групі невеликих поселень, розташованих біля м. Сороки та прилеглих областей Молдавії та України по річках Дністру і Південному Бугу. Еволюціонувала з місцевою кукрекської культури фінального мезоліту. На ранній фазі (середина VII тисячоліття до н. Е..) Носії культури не були знайомі з керамікою і землеробством, жили полюванням на зубрів, оленів, кабанів, ловили річкову рибу: плотву, щуку, вугра. Близько 5800 р. до н. е.. почали виробляти оригінальну кераміку з домішкою товчених раковин, в основному глечики з плоским або загостреним днищем, прикрашені орнаментом із хвилястих ліній. Згодом потрапили під вплив Старчево-крішской культури, що виразилося в різкому зміні характеру кераміки, а замість дикорослих злаків почали віддавати перевагу культурній пшениці і полби. Після 5500 р. до н. е.. зв'язку зі Старчево-крішской культурою були втрачені внаслідок навали носіїв культури лінійно-стрічкової кераміки ^[1], які, ймовірно, проникли з верхів'їв Дністра і спустошили весь регіон. Місцеві кам'яні будинки зникли, населення стало жити в довгих будинках, і в побут увійшла лінійно-стрічкова кераміка. Згодом місцевий варіант культури лінійно-стрічкової кераміки еволюціонував в Кукутень-Трипільську культуру. Залишки населення мігрували в ареал Дніпро-донецької культури, де зіграли свою роль у створенні Середньостогівської культури.

5)Культура лінійно-стрічкової кераміки

В Україні 60 пам'яток відомі на Волині (Волинська височина), Га­личині, Західному Поділлі та Буковині (Верхнє та Середнє Подністров'я). Єдине поселення, Май­нова Балка, виявлене в Пів­ніч­ному Причорномор'ї — біля м. Ана­ньєва Одеської області. Зем­леробський характер господарства підтверджується численними знахідками на поселеннях різноманітних рільничих знарядь, виготовлених з каменю та кістки: вкладні до серпів, зернотерки, розтиральники, мотики та копачки. Оригінальну групу інвентарю складають так звані колодкоподібні шліфовані долота і тесла, виготовлені з каменю.Керамічний комплекс складається з двох виразних груп посуду: столового та кухонного. Їхньою головною формою є кулясті посудини з невеликим денцем та широким горлом, іноді з виділеною шийкою. Зустрічаються миски. Основними елементами орнаменту виступають заглиблені лінії та ямки, що завжди поєднуються між собою, через це такий орнамент часто називають "нотним". До найбільш розповсюджених узорів відносяться горизонтальні або вертикальні ряди зиґзаґів та геометричні композиції у вигляді кутів, розеток, ромбів, спіралей тощо.

6)Загальна характеристика мідного віку

Мідний вік, або енеоліт, у межах території України датується IV-III тисячоліттями до н.е. У країнах Стародавнього Сходу він розпочався понад 5 тис. років тому, а окремі мідні вироби знаходять тут ще раніше, навіть у шарах середини VI тисячоліття до н.е. (Яримтепе в Іраку, Чатал-Гуюк в Туреччині) чи кінця VIII тисячоліття до н.е. (Алі-Кош в Ірані).

З енеолітом пов'язана велика кількість відкриттів і нововведень. Людство опанувало перші метали — мідь і золото. Перша мідь була самородна, знаряддя з неї ковані. Але скоро люди навчилися плавити цей метал з руди. Виникають копальні. Одну з них, що датується IV тисячоліттям до н.е., досліджено, наприклад, в урочищі Аї-Бунар у Болгарії. Тут відкрито великі виробітки мідної руди, виявлено знаряддя праці — рогові кайла, мідні сокири, а також кераміку. З самородного золота в мідному віці виготовляли прикраси.

Виникає орне землеробство з використанням тяглової сили бика. Доказом цього є знайдена на одному з поселень культури лійчастого посуду у Польщі (Кржниця Яра) глиняна статуетка — бики в ярмі. Румунські палеозоологи встановили деяку деформацію шийних хребців у биків, що ходили в ярмі.

З'являється колесо, а відтак — гарба, в яку запрягали також бика. Зображення таких двоколісних гарб є, наприклад, на плитах Кам'яної Могили поблизу Мелітополя. У курганах ямної культури виявлено рештки дерев'яних гарб. Вперше на території України їх знайдено в кургані Сторожова Могила поблизу Дніпропетровська. Тепер таких знахідок відомо багато. Лише однією Каховською експедицією у 1973 р. було виявлено 29 коліс від возів.

У мідному віці коня привчають до верхової їзди. Важливу роль у прирученні коня відіграли племена середньостогівської і ранньоямної культур степової зони Східної Європи.

Удосконалюється керамічне виробництво, з'являються гончарні печі, залишки яких виявлено, зокрема, у трипільців. Поширюється і розвивається прядіння і ткацтво. Входить у практику циліндричне свердлення кам'яних порід за допомогою порожнистого свердла, що застосовувалося найчастіше при виготовленні бойових сокир-молотів.